Guía rápida A0–B1
Fundamentos
El alfabeto cirílico
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| 33 letras | 10 letras vocales: а, е, є, и, і, ї, о, у, ю, я | о́зеро / мо́ре | lago / mar |
| Я, ю, є, ї | dos sonidos al principio de palabra: /ja/ · /ju/ · /jɛ/ · /ji/ | я́блуко / ї́жа | manzana / comida |
| Щ | una letra, dos sonidos: /ʃt͡ʃ/ | ща́стя | felicidad |
| Ь | no tiene sonido: ablanda la consonante anterior | сіль / день | sal / día |
| Г y ґ | г es /ɦ/; ґ, /ɡ/ | гора́ / ґу́дзик | montaña / botón |
| И y і | и es /ɪ/; і, /i/: son sonidos distintos | ри́ба / лі́то | pez / verano |
| Mayúscula | nombres, ciudades, países y el principio de la oración | Оле́на живе́ в Ки́єві. | Olena vive en Kiev. |
| Minúscula | idiomas y nacionalidades | Я украї́нець, я говорю́ украї́нською. | Soy ucraniano, hablo ucraniano. |
| Letra manuscrita | т manuscrita parece una m latina; д lleva un rizo abajo | — | |
| Trampa | el alfabeto ucraniano no tiene ы, э, ъ ni ё | ми / йо́гурт | nosotros / yogur |
Vocales y consonantes
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Sonidos vocálicos | seis: /a/ · /ɔ/ · /u/ · /ɛ/ · /ɪ/ · /i/ | о́зеро / лі́то | lago / verano |
| И y і | и es /ɪ/; і, /i/ | ми / мі́сто | nosotros / ciudad |
| A1е y и átonas | suenan parecidas; se escriben como en la forma tónica | сестра́ → се́стри | hermana → hermanas |
| A1о átona | por lo general /ɔ/ | молоко́ | leche |
| A1Duras y blandas | distinguen palabras | пала́ц ≠ па́лець | palacio ≠ dedo |
| A1Ante і y е | la consonante es blanda ante і y dura ante е | ліс / те́ма | bosque / tema |
| A1Sonoras y sordas | distinguen palabras | ді́ло ≠ ті́ло | asunto, obra ≠ cuerpo |
| A1Дж y дз | una sola consonante: /d͡ʒ/, /d͡z/ | джи́нси / дзе́ркало | vaqueros / espejo |
| A1Trampa | a final de sílaba tras vocal, в suena /u̯/ | Львів / за́втра | Lviv / mañana |
El signo blando y el apóstrofo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Ь | no tiene sonido: vuelve blanda la consonante anterior | сіль / день | sal / día |
| Apóstrofo | я tras apóstrofo suena /ja/ | м’яч | pelota |
| A1Ь a final de palabra | tras д, т, з, с, ц, л, н blandas | ти́ждень / па́лець | semana / dedo |
| A1Ь dentro de la palabra | ante consonante y ante о | Львів / сього́дні | Lviv / hoy |
| A1Apóstrofo tras labiales | б, п, в, м, ф ante я, ю, є, ї | сім’я́ / де́в’ять | familia / nueve |
| A1Apóstrofo tras р | р a final de sílaba, ante я, ю, є, ї | подві́р’я | patio |
| A1Trampa | tras ж, ч, ш, щ no se escribe ь | ніч / річ | noche / cosa |
| A1Trampa | tras р a final de palabra no se escribe ь | лі́кар / секрета́р | médico / secretario |
| B1Apóstrofo tras un prefijo | prefijo acabado en consonante, ante я, ю, є, ї | з’ї́сти / під’ї́зд | comerse / portal |
El acento
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Un acento | cada palabra tiene una sílaba tónica | ма́ма / вода́ | mamá / agua |
| Acento libre | puede caer en cualquier sílaba | мо́ре / доро́га / молоко́ | mar / camino / leche |
| Tilde de acento | lo marcan los textos de estudio y los diccionarios; los textos corrientes, no | кни́жка | libro |
| A1Acento móvil | cambia de sílaba entre las formas de una palabra | рука́ → ру́ку | mano → mano |
| A1Plural | en plural, el acento suele cambiar de sílaba | сестра́ → се́стри | hermana → hermanas |
| A2Palabras distintas | el acento distingue palabras que se escriben igual | за́мок ≠ замо́к | castillo ≠ cerradura |
| A2Formas distintas | el acento distingue formas de una misma palabra | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ | mis manos ≠ de mi mano |
| A2Dos variantes | algunas palabras admiten los dos acentos | по́милка = поми́лка | error = error |
| A1Trampa | en los números del 11 al 19, el acento cae en -на́- | одина́дцять / чотирна́дцять | once / catorce |
La eufonía: у/в, і/й, з/із/зі
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| В | tras vocal, ante vocal o consonante | Вона́ була́ в Оде́сі. / Вона́ жила́ в Ки́єві. | Estuvo en Odesa. / Vivía en Kiev. |
| A2В | ante vocal al principio de la oración o tras consonante | В Оде́сі те́пло. / Брат в Оде́сі. | En Odesa hace un tiempo templado. / Mi hermano está en Odesa. |
| У | entre consonantes | Брат у шко́лі. | Mi hermano está en la escuela. |
| A2У | ante consonante al principio de la oración, y ante в, ф, льв, св, тв | Вона́ у Ві́нниці. | Está en Vinnytsia. |
| Й | entre vocales, y tras vocal ante consonante | Полта́ва й Оде́са | Poltava y Odesa |
| І | entre consonantes, y al principio de la oración | буди́нок і кімна́та | un edificio y una habitación |
| A2І | ante й, я, ю, є, ї, incluso tras vocal | ма́ма і я | mamá y yo |
| З | ante vocal; ante consonante, tras vocal | Вона́ з Алжи́ру. / Ми з Ки́єва. | Es de Argelia. / Somos de Kiev. |
| Зі | ante un grupo de consonantes, sobre todo si empieza por з, с, ш, щ | зі шко́ли / зі мно́ю / зі Льво́ва | de la escuela / conmigo / de Lviv |
| Із | entre consonantes, sobre todo ante una sola з, с, ц, ч, ш | Він із Си́рії. | Es de Siria. |
Los números
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| 0–10 | palabras propias | оди́н / чоти́ри / де́сять | uno / cuatro / diez |
| 11–19 | el número más -на́дцять | двана́дцять / п’ятна́дцять | doce / quince |
| Decenas | -дцять en 20 y 30, -деся́т en 50–80; со́рок y дев’яно́сто son aparte | два́дцять / со́рок / п’ятдеся́т | veinte / cuarenta / cincuenta |
| Números compuestos | palabras separadas, de la mayor a la menor | два́дцять оди́н | veintiuno |
| Centenas | сто, дві́сті, три́ста, чоти́риста y después -со́т | дві́сті / п’ятсо́т | doscientos / quinientos |
| Mil y millón | ти́сяча, мільйо́н | ти́сяча / мільйо́н | mil / un millón |
| A1Miles | дві ти́сячі, pero п’ять ти́сяч | дві ти́сячі два́дцять шість | dos mil veintiséis |
| A1Uno | оди́н, одна́, одне́ siguen el género del sustantivo | оди́н стіл / одна́ кни́жка / одне́ вікно́ | una mesa / un libro / una ventana |
| Trampa | del 11 al 19, el 20 y el 30 se escriben con -дцять, con я | сімна́дцять | diecisiete |
| Trampa | dentro de las centenas y decenas no va ь | п’ятсо́т / шістдеся́т | quinientos / sesenta |
Días, meses y fechas
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Días de la semana | siete días, con minúscula | понеді́лок / субо́та | lunes / sábado |
| ¿Qué día? | Яки́й сього́дні день? se responde con el día | Сього́дні п’я́тниця. | Hoy es viernes. |
| Meses | doce meses, con minúscula | сі́чень / тра́вень | enero / mayo |
| Estaciones | cuatro estaciones | весна́ / лі́то / о́сінь / зима́ | primavera / verano / otoño / invierno |
| A1¿Cuándo? Día | у / в con el acusativo | До зу́стрічі в понеді́лок! | ¡Hasta el lunes! |
| A1¿Cuándo? Mes | у / в con el locativo | Марі́я народи́лася в тра́вні. | Mariia nació en mayo. |
| A1¿Cuándo? Estación | un adverbio, sin preposición | навесні́ / влі́тку / восени́ / взи́мку | en primavera / en verano / en otoño / en invierno |
| A2Fecha | ¿cuándo? lleva el ordinal y el mes en genitivo | Я народи́вся деся́того бе́резня. | Nací el diez de marzo. |
| A2Año | у / в, el ordinal y ро́ці | Ми познайо́милися в дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. | Nos conocimos en 2014. |
| A2Próximo y pasado | el genitivo, sin preposición | Насту́пної середи́ бу́де екску́рсія. | El próximo miércoles hay una excursión. |
| A1Trampa | середа́, pero у се́реду | Ми ба́чимося в се́реду. | Nos vemos el miércoles. |
La hora
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| ¿Qué hora es? | la respuesta es un ordinal femenino | Котра́ годи́на? — Дру́га | ¿Qué hora es? — Las dos. |
| Horas | годи́на (hora) se puede omitir | Зара́з сьо́ма (годи́на). | Ahora son las siete. |
| A1Minutos | la hora y luego los minutos, como en el reloj | Зара́з деся́та два́дцять. | Ahora son las diez y veinte. |
| A1Horarios | horas de 13 a 24 | Зара́з чотирна́дцята три́дцять. | Ahora son las catorce treinta. |
| A1Partes del día | ра́нку / дня / ве́чора / но́чі tras la hora | Зара́з сьо́ма ве́чора. | Son las siete de la tarde. |
| A1Con cortesía | para preguntar a un desconocido | Скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? | Disculpe, ¿qué hora es? |
| A2De … a … | з y до con el genitivo | Магази́н працю́є з дев’я́тої до шо́стої. | La tienda abre de nueve a seis. |
| B1¿A qué hora? | о con el locativo | Заня́ття почина́ються о дев’я́тій. | Las clases empiezan a las nueve. |
| B1Об | об ante vocal | Зу́стріч об одина́дцятій. | La reunión es a las once. |
| Trampa | para preguntar la hora se dice котра́ годи́на | Котра́ за́раз годи́на? | ¿Qué hora es ahora? |
El sustantivo y los casos
El género del sustantivo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Masculino | consonante final, también -й / -ь | Це мій брат. | Este es mi hermano. |
| Femenino | la terminación -а / -я | Це моя́ ма́ма. | Esta es mi madre. |
| Neutro | la terminación -о / -е / -я | Це моє́ вікно́. | Esta es mi ventana. |
| A2-ння, -ття, -ччя | neutro | Це моє́ завда́ння. | Esta es mi tarea. |
| Prueba | se sustituye por він / вона́ / воно́ | Де кни́жка? — Вона́ тут. | ¿Dónde está el libro? — Está aquí. |
| Personas | el género sigue el sexo de la persona | Це мій та́то. | Este es mi papá. |
| Profesiones | el nombre femenino lleva el sufijo -к- o -иня | Він студе́нт. / Вона́ студе́нтка. | Él es estudiante. / Ella es estudiante. |
| Trampa | los sustantivos en -ь o en consonante también pueden ser femeninos; los en -ість siempre lo son | мій день / моя́ сіль / моя́ ніч / моя́ ра́дість | mi día / mi sal / mi noche / mi alegría |
| Trampa | біль (dolor) es masculino; соба́ка (perro) es masculino casi siempre | Це вели́кий соба́ка. | Es un perro grande. |
El plural
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Raíz dura | masculino y femenino: -и | студе́нти / ма́ми | estudiantes / madres |
| Raíz blanda | -і; después de vocal, -ї | бабу́сі / музе́ї | abuelas / museos |
| Neutro | -о → -а, -е → -я | міста́ / моря́ | ciudades / mares |
| Alternancia | cambia la vocal de la raíz: рік → ро́ки | Мину́ли ро́ки. | Pasaron los años. |
| Concordancia | una sola forma de plural para todos los géneros | Мої́ брати́ і се́стри тут. | Mis hermanos y hermanas están aquí. |
| A2Plurales irregulares | люди́на → лю́ди, дити́на → ді́ти | У па́рку гра́ються ді́ти. | Unos niños juegan en el parque. |
| A2Acento | el acento distingue las formas | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ | mis manos ≠ de mi mano |
| B1Solo plural | algunos sustantivos solo tienen plural | Де мої́ окуля́ри? | ¿Dónde están mis gafas? |
| B1Sustantivos en -ин | -ин desaparece en plural | Ми громадя́ни Украї́ни. | Somos ciudadanos de Ucrania. |
| Trampa | después de г / к / х se escribe -и | Це мої́ книжки́. | Estos son mis libros. |
| Trampa | los nombres de persona en -ар toman -і | Тут працю́ють лікарі́. | Aquí trabajan médicos. |
Los siete casos
| Caso | Preguntas y función | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Nominativo | хто? / що?: el sujeto | Студе́нт чита́є. | El estudiante lee. |
| Acusativo | кого́? / що?: el objeto directo; куди́? | Я чита́ю кни́жку. | Leo un libro. |
| Locativo | де?: el lugar, siempre con preposición | Ми живемо́ в Ки́єві. | Vivimos en Kyiv. |
| Vocativo | para dirigirse a alguien | Оле́но, приві́т! | ¡Hola, Olena! |
| A2Genitivo | кого́? / чого́?: cantidad, з, до | Тут бага́то студе́нтів. | Aquí hay muchos estudiantes. |
| A2Dativo | кому́? / чому́?: el destinatario | Я дару́ю ма́мі кві́ти. | Le regalo flores a mamá. |
| A2Instrumental | ким? / чим?: el instrumento; з alguien | Я пишу́ ру́чкою. | Escribo con bolígrafo. |
| B1Preposición | una preposición, distintos casos, distintos significados | за годи́ну ≠ за буди́нком | en una hora ≠ detrás de la casa |
| Trampa | де? lleva el locativo; куди́?, el acusativo | Я в кімна́ті ≠ Я йду в кімна́ту | Estoy en la habitación ≠ Voy a la habitación |
| A2Trampa | з: «de dónde» lleva genitivo; «con quién», instrumental | Я з Ки́єва ≠ Я з бра́том | Soy de Kyiv ≠ Estoy con mi hermano |
El caso nominativo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Forma | la forma del diccionario | стіл / кни́жка / мі́сто | mesa / libro / ciudad |
| Sujeto | хто? / що? hace la acción | Студе́нт чита́є текст. | El estudiante lee un texto. |
| Це … | después de це (esto es) y ось (aquí está) | Це нови́й телеві́зор. | Es un televisor nuevo. |
| Nombre | después de мене́ зва́ти | Мене́ зва́ти Оста́п. | Me llamo Ostap. |
| A2Gustar | lo que подо́бається (gusta) | Мені́ подо́бається ка́ва. | Me gusta el café. |
| B1Predicado | un sustantivo como predicado; sin raya tras un pronombre | Він інжене́р. | Es ingeniero. |
| B1Tener | después de у ме́не є (tengo) | У ме́не є брат. | Tengo un hermano. |
| B1Tiempo | un día, una fiesta, un acontecimiento | Сього́дні п’я́тниця. | Hoy es viernes. |
| Trampa | el presente omite є (soy, es) | Я студе́нт. | Soy estudiante. |
El caso acusativo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Femenino | -а → -у | Я чита́ю кни́жку. | Leo un libro. |
| Femenino | -я → -ю | Я ба́чу бабу́сю. | Veo a la abuela. |
| Masculino, inanimado | la misma forma que el nominativo | Ми купу́ємо стіл. | Compramos una mesa. |
| Masculino, animado | -а / -я, como el genitivo | Я ма́ю бра́та. | Tengo un hermano. |
| Neutro | la misma forma que el nominativo | Ми лю́бимо це мі́сто. | Nos encanta esta ciudad. |
| Pronombres | мене́ / тебе́ / нас / вас | Ти мене́ чу́єш? | ¿Me oyes? |
| A2Pronombres | його́ / її́ / їх | Я її́ ду́же люблю́. | La quiero mucho. |
| ¿Adónde? | у / в / на con el acusativo | Ми ї́демо в Ки́їв. | Vamos a Kyiv. |
| A2Plural | lo inanimado como el nominativo, lo animado como el genitivo | Я ба́чу книжки́. / Я ба́чу студе́нтів. | Veo los libros. / Veo a los estudiantes. |
| B1Tiempo | че́рез / за / на: dentro de, en, por cuánto tiempo | Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень. | Olena volverá dentro de una semana. |
| Trampa | ¿adónde? lleva el acusativo; ¿dónde?, el locativo | Я йду в кімна́ту ≠ Я в кімна́ті | Voy a la habitación ≠ Estoy en la habitación |
El caso locativo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Forma | la mayoría de los sustantivos: -і | Я живу́ в мі́сті. | Vivo en una ciudad. |
| Forma | algunos masculinos: -у | Ми в па́рку. | Estamos en el parque. |
| Forma | -ія → -ії | Вони́ в Іспа́нії. | Están en España. |
| Mes | у con un mes: ¿cuándo? | Мій день наро́дження у тра́вні. | Mi cumpleaños es en mayo. |
| На | un lugar abierto, un evento, palabras fijas | Та́то на робо́ті. | Papá está en el trabajo. |
| A2Alternancia | г / к / х → з / ц / с ante -і | Ру́чка в руці́. | El bolígrafo está en mi mano. |
| A2По | movimiento por una superficie | Кі́шка бі́гає по кімна́ті. | El gato corre por la habitación. |
| A2Plural | -ах / -ях | У міста́х бага́то па́рків. | En las ciudades hay muchos parques. |
| B1Hora | о / об: ¿a qué hora? | Уро́к о дев’я́тій. | La clase es a las nueve. |
| Trampa | el nombre de un país: в Украї́ні | Я живу́ в Украї́ні. | Vivo en Ucrania. |
El caso genitivo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Femenino | -а → -и, -я → -і | Я ї́ду до ма́ми. | Voy a casa de mi madre. |
| Masculino | personas, objetos, ciudades: -а (-я) | Ми з Ки́єва. | Somos de Kyiv. |
| Masculino | sustancias, conceptos, instituciones: -у (-ю) | Парк бі́ля теа́тру. | El parque está junto al teatro. |
| Neutro | -о → -а, -е → -я | Ми ви́їхали з мі́ста. | Salimos de la ciudad. |
| Plural | -ів, -ей o sin terminación | Тут бага́то студе́нтів. | Aquí hay muchos estudiantes. |
| Fecha | el día y el mes en genitivo | Я народи́вся деся́того бе́резня. | Nací el diez de marzo. |
| Negación | el objeto después de не (no) | Я не ба́чив дру́зів. | No vi a mis amigos. |
| Preposiciones | з / до / для / бі́ля / навпро́ти | Це подару́нок для ма́ми. | Es un regalo para mamá. |
| B1Posesión | ¿de quién?: el dueño después de la cosa | Це кни́жка бра́та. | Es el libro de mi hermano. |
| B1Ausencia | нема́є / без (no hay, sin) | У ме́не нема́є ча́су. | No tengo tiempo. |
| Trampa | después de бага́то / ма́ло va el genitivo plural | Я ма́ю бага́то дру́зів. | Tengo muchos amigos. |
El caso dativo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| A2Masculino | -ові o -у | Я дзвоню́ бра́тові. | Llamo a mi hermano. |
| A2Femenino | la terminación -і | Я пишу́ сестрі́. | Le escribo a mi hermana. |
| A2Neutro | -у (-ю) | Цьому́ мі́сту п’ятсо́т ро́ків. | Esta ciudad tiene quinientos años. |
| A2Plural | -ам / -ям | Я допомага́ю дру́зям. | Ayudo a mis amigos. |
| Pronombres | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́ ка́ву, будь ла́ска. | Un café para mí, por favor. |
| A2Pronombres | йому́ / їй / їм | Я допомага́ю їй. | La ayudo. |
| A2Edad | ¿a quién? y el número de años | Дідусе́ві вісімдеся́т ро́ків. | El abuelo tiene ochenta años. |
| A2Verbos | допомага́ти / дзвони́ти / дя́кувати ¿a quién? | Я допомага́ю бабу́сі. | Ayudo a mi abuela. |
| B1Estado | ¿quién se siente cómo? | Мені́ хо́лодно. | Tengo frío. |
| B1Necesidad | тре́ба / потрі́бно: ¿quién lo necesita? | Тобі́ тре́ба відпочи́ти. | Necesitas descansar. |
| Trampa | дя́кувати ¿a quién?: дя́кую вам | Дя́кую вам! | ¡Gracias! |
El caso instrumental
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Masculino | -ом; tras consonante blanda o ж, ч, ш, щ, -ем | Він працю́є лі́карем. | Trabaja de médico. |
| Femenino | -а → -ою, -я → -ею | Я пишу́ ру́чкою. | Escribo con bolígrafo. |
| Neutro | -ом, -ем, -ям | Я ціка́влюся мисте́цтвом. | Me interesa el arte. |
| Plural | -ами / -ями | Ді́ти малю́ють олівця́ми. | Los niños dibujan con lápices. |
| Pronombres | мно́ю / тобо́ю / ним / не́ю / на́ми / ва́ми / ни́ми | Ході́ зі мно́ю! | ¡Ven conmigo! |
| Profesión | працюва́ти / ста́ти ¿de qué? | Мико́ла хо́че ста́ти викладаче́м. | Mykola quiere ser profesor. |
| З | з: ¿con quién?, ¿con qué? | Я п’ю чай із лимо́ном. | Tomo té con limón. |
| Lugar | над / під / пе́ред / за / між | Ла́мпа над столо́м. | La lámpara está encima de la mesa. |
| B1Camino y transporte | ¿por dónde?, ¿en qué transporte? | Ми ї́здимо трамва́єм. | Vamos en tranvía. |
| B1Modo | з: ¿cómo? | Він розмовля́є з акце́нтом. | Habla con acento. |
| Trampa | un idioma: украї́нською мо́вою | Ми розмовля́ємо украї́нською мо́вою. | Hablamos ucraniano. |
El caso vocativo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Masculino | raíz dura: -е | Оста́пе, ході́ сюди́! | ¡Ostap, ven aquí! |
| Masculino | raíz blanda o -й: -ю | Андрі́ю, приві́т! | ¡Hola, Andrí! |
| Femenino | -а → -о | Оле́но, допоможи́, будь ла́ска. | Olena, ayúdame, por favor. |
| Femenino | -я → -ю, -ія → -іє | Наді́є, до́брий день! | ¡Buenas tardes, Nadia! |
| Señor, señora | па́не; па́ні no cambia | Па́не, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? | Perdone, señor, ¿qué hora es? |
| A2Título y nombre | las dos palabras en vocativo | Па́не Ю́рію, повторі́ть, будь ла́ска. | Señor Yuri, repítalo, por favor. |
| A2Diminutivos | -ка → -ко | Оле́нко, будь щасли́вою! | ¡Olenka, sé feliz! |
| B1Alternancia | г / к → ж / ч ante -е | Дру́же, дя́кую! | ¡Gracias, amigo! |
| B1Plural | la forma del nominativo | Шано́вні пасажи́ри, зберіга́йте спо́кій. | Estimados pasajeros, mantengan la calma. |
| Trampa | las comas separan a quien se habla | Дя́кую, ма́мо! | ¡Gracias, mamá! |
Grupos de declinación y alternancias
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Grupo duro | consonante dura: -ом, -ою | Я гуля́ю з бра́том. | Paseo con mi hermano. |
| Grupo blando | consonante blanda o -й: -ем, -ею | Я розмовля́ю з учи́телем. | Hablo con el profesor. |
| Grupo mixto | ж / ч / ш / щ: genitivo como el duro, instrumental como el blando | Я чека́ю това́риша. | Espero a mi compañero. |
| Vocales | і → о / е en sílaba abierta | Де мої́ ре́чі? | ¿Dónde están mis cosas? |
| Consonantes | г / к / х → з / ц / с ante -і | Подару́й жі́нці кві́ти. | Regálale flores a tu mujer. |
| B1Vocales que caen | о / е desaparecen en los demás casos | Я не ба́чу олівця́. | No veo el lápiz. |
| B1Vocativo | г / к → ж / ч ante -е | Дру́же, дя́кую! | ¡Gracias, amigo! |
| B1Grupo mixto | los femeninos y neutros también tienen grupo mixto | Ми зустрі́немося на пло́щі. | Nos vemos en la plaza. |
| Trampa | tras ж, ч, ш, щ: -ем, nunca -ом | Я говори́в з викладаче́м. | Hablé con el profesor. |
El adjetivo y el adverbio
La concordancia del adjetivo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Masculino | -ий / -ій | Це нови́й стіл. | Es una mesa nueva. |
| Femenino | -а / -я | Це си́ня су́мка. | Es una bolsa azul. |
| Neutro | -е / -є | Це вели́ке вікно́. | Es una ventana grande. |
| Plural | -і para todos los géneros | Це нові́ столи́ й нові́ книжки́. | Son mesas nuevas y libros nuevos. |
| Acusativo | femenino: -у / -ю | Я чита́ю ціка́ву кни́жку. | Leo un libro interesante. |
| Locativo | -ому / -ій | Ми живемо́ у вели́кому мі́сті. | Vivimos en una ciudad grande. |
| Trampa | це no cambia; el adjetivo, sí | Це нови́й стіл. / Це нові́ столи́. | Es una mesa nueva. / Son mesas nuevas. |
La declinación del adjetivo
| Caso | Masculino y neutro | Femenino | Plural |
|---|---|---|---|
| Nominativo | нови́й / нове́ | нова́ | нові́ |
| Genitivo | ново́го | ново́ї | нови́х |
| Dativo | ново́му | нові́й | нови́м |
| Acusativo | нови́й / ново́го / нове́ | нову́ | нові́ / нови́х |
| Instrumental | нови́м | ново́ю | нови́ми |
| Locativo | на ново́му | на нові́й | на нови́х |
| B1Forma breve | потрі́бен / здоро́в | — | — |
Comparativos y superlativos
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Comparativo | -іш- / -ш- | Ця кни́жка ціка́віша. | Este libro es más interesante. |
| Superlativo | най- + el comparativo | Це найсмачні́ший торт. | Es la tarta más rica. |
| Forma compuesta | більш / менш | Цей сік менш ки́слий. | Este jugo es menos ácido. |
| Formas especiales | вели́кий → бі́льший | Цей буди́нок бі́льший. | Este edificio es más grande. |
| B1Formas especiales | га́рний → кра́щий | Ця ка́ва кра́ща. | Este café es mejor. |
| B1Alternancias | дороги́й → доро́жчий | Цей квито́к доро́жчий. | Este boleto es más caro. |
| B1Que | ніж + el nominativo | Оле́на моло́дша, ніж я. | Olena es más joven que yo. |
| B1Que | за + el acusativo | Брат ста́рший за мене́. | Mi hermano es mayor que yo. |
| B1Adverbios | шви́дко → шви́дше | Говорі́ть пові́льніше, будь ла́ска. | Hable más despacio, por favor. |
Los adverbios
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Lugar | тут / там / вдо́ма | Ма́ма вдо́ма. | Mamá está en casa. |
| Tiempo | сього́дні / за́втра / учо́ра / за́раз | За́втра я працю́ю. | Mañana trabajo. |
| Modo | до́бре / пога́но / шви́дко | Він до́бре гра́є у футбо́л. | Juega bien al fútbol. |
| Grado | ду́же delante de un adjetivo, un adverbio o un verbo | Я ду́же люблю́ Ки́їв. | Me encanta Kiev. |
| A2¿Adónde? | сюди́ / туди́ / додо́му | Ми йдемо́ додо́му. | Nos vamos a casa. |
| A2¿De dónde? | зві́дси / зві́дти | Ми ї́демо зві́дси за́втра. | Nos vamos de aquí mañana. |
| A2¿Con qué frecuencia? | за́вжди / ча́сто / рі́дко | Я ча́сто ї́жджу до Льво́ва. | Voy a menudo a Lviv. |
| B1Formación | -ий → -о / -е | Ді́ти бі́гають шви́дко. | Los niños corren rápido. |
| B1Idioma | по- + -ськи | Ви гово́рите по-украї́нськи? | ¿Habla ucraniano? |
Los pronombres
Los pronombres personales
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Sujeto | я / ти / він / вона́ / воно́ | Вона́ студе́нтка. | Es estudiante. |
| Acusativo | мене́ / тебе́ / нас / вас | Мене́ зва́ти Оле́г. | Me llamo Oleh. |
| Dativo | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву. | Un café para mí, por favor. |
| A2Tercera persona | його́ / її́ / їх | Я її́ ча́сто ба́чу. | La veo a menudo. |
| A2Instrumental | мно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́ми | Ході́ з на́ми! | ¡Ven con nosotros! |
| A2Tras preposición | до ньо́го / з не́ю / у них | Я говорю́ з не́ю. | Hablo con ella. |
| Trampa | він, вона́ y воно́ siguen el género del sustantivo, también con cosas | Де мій стіл? — Він тут. | ¿Dónde está mi mesa? — Está aquí. |
Ти y Ви
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| ти | familia, amigos, niños | Як ти? | ¿Qué tal estás? |
| Ви | desconocidos, mayores, en el trabajo | Як у Вас спра́ви? | ¿Cómo está? |
| Verbo | зна́єш → зна́єте | Ви зна́єте, де вокза́л? | ¿Sabe dónde está la estación? |
| Petición | сіда́й → сіда́йте | Сіда́йте, будь ла́ска! | ¡Siéntese, por favor! |
| Tratamiento | па́не / па́ні + el nombre en vocativo | Па́ні Оле́но, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? | Señora Olena, ¿me dice qué hora es, por favor? |
| Carta | Ви con mayúscula a una sola persona | Дя́кую Вам за лист. | Le agradezco su carta. |
| A2Nombre y patronímico | cortés, con personas mayores y en el trabajo | Іва́не Петро́вичу, до́брий день! | ¡Buenas tardes, Ivan Petrovych! |
Los posesivos, свій y себе
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Mi | мій / моя́ / моє́ / мої́ | Це моя́ кімна́та. | Es mi habitación. |
| Nuestro | наш / на́ша / на́ше / на́ші | Це на́ше мі́сто. | Es nuestra ciudad. |
| Su (de él, de ella) | no cambian | Це її́ брат і її́ сестра́. | Son su hermano y su hermana. |
| Su (de ellos) | ї́хній / ї́хня / ї́хнє / ї́хні | Це ї́хня кварти́ра. | Es su apartamento. |
| A2Casos | como un adjetivo | Я гуля́ю з мої́м соба́кою. | Paseo a mi perro. |
| B1свій | el poseedor es el sujeto | Він ба́чить свого́ бра́та. | Ve a su (propio) hermano. |
| B1себе́ | себе́ / собі́ / собо́ю | Розкажі́ть про се́бе. | Háblenos de usted. |
Los demostrativos: цей, той
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Cerca | цей / ця / це / ці | Ця су́мка нова́. | Esta bolsa es nueva. |
| Lejos | той / та / те / ті | Той буди́нок вели́кий. | Aquel edificio es grande. |
| Це | «esto es», no cambia | Це мій брат. / Це мої́ дру́зі. | Este es mi hermano. / Estos son mis amigos. |
| B1Casos | цього́ / ціє́ї / цих | Я живу́ в цьому́ буди́нку. | Vivo en este edificio. |
| B1Tiempo | el genitivo sin preposición | Цього́ ро́ку я ї́ду до Ки́єва. | Este año voy a Kiev. |
Los interrogativos
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| ¿Quién? ¿Qué? | хто / що | Хто це? / Що це? | ¿Quién es? / ¿Qué es esto? |
| Lugar | де / куди́ / зві́дки | Куди́ ви ї́дете? | ¿Adónde van? |
| Tiempo, causa, modo | коли́ / чому́ / як / скі́льки | Скі́льки це ко́штує? | ¿Cuánto cuesta? |
| Sí o no | чи al principio | Чи ти вдо́ма? | ¿Estás en casa? |
| A2Casos | кого́ / кому́ / з ким / про що | Кому́ ти телефону́єш? | ¿A quién llamas? |
| B1¿Cuál? ¿De quién? | concuerdan como un adjetivo | Чия́ це су́мка? | ¿De quién es esta bolsa? |
| Trampa | la hora se pregunta en femenino | Котра́ годи́на? | ¿Qué hora es? |
Nadie, nada: ніхто, ніщо
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Doble negación | ні- + не + el verbo | Ніхто́ не зна́є. | Nadie lo sabe. |
| Persona | ніхто́ / нікого́ / нікому́ | Я нікого́ тут не зна́ю. | Aquí no conozco a nadie. |
| Cosa | ніщо́ / нічо́го / нічи́м | Вона́ нічо́го не зрозумі́ла. | No entendió nada. |
| Lugar, tiempo | ніде́ / ніку́ди / ніко́ли | Ми ніко́ли не були́ в Ри́мі. | Nunca hemos estado en Roma. |
| Con preposición | ні з ким: tres palabras separadas | Він ні з ким не гово́рить. | No habla con nadie. |
Los numerales
Los números con sustantivos
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Uno | оди́н / одна́ / одне́ según el género; el sustantivo, en singular | У ме́не одна́ сестра́. | Tengo una hermana. |
| Dos, tres, cuatro | el nominativo plural | Два квитки́, будь ла́ска. | Dos boletos, por favor. |
| Два y дві | дві con un femenino | Ка́ва ко́штує дві гри́вні. | El café cuesta dos grivnas. |
| Cinco o más | el genitivo plural | Квито́к ко́штує п’ятдеся́т гри́вень. | El boleto cuesta cincuenta grivnas. |
| Números compuestos | decide la última palabra | У гру́пі два́дцять два студе́нти. | En el grupo hay veintidós estudiantes. |
| Mucho y varios | бага́то / кі́лька con genitivo | Тре́ба ї́сти бага́то фру́ктів. | Hay que comer mucha fruta. |
| B1Casos | двох / двом / двома́ | Ми ї́хали з двома́ дру́зями. | Viajamos con dos amigos. |
| B1Personas | acusativo = genitivo: двох | Я ба́чу двох студе́нтів. | Veo a dos estudiantes. |
| Trampa | el dinero tras п’ять también va en genitivo plural: п’ять гри́вень | Хліб ко́штує п’ять гри́вень. | El pan cuesta cinco grivnas. |
Los ordinales
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Género | пе́рший / пе́рша / пе́рше | Це мій пе́рший уро́к. | Es mi primera clase. |
| Raíz blanda | тре́тій / тре́тя / тре́тє | Тре́тя ву́лиця право́руч. | La tercera calle a la derecha. |
| A2Genitivo | деся́того / деся́тої | Я народи́вся деся́того бе́резня. | Nací el diez de marzo. |
| A2Locativo | на тре́тьому / на тре́тій | Я живу́ на тре́тьому по́версі. | Vivo en el tercer piso. |
| A2Desde el 11.º | одина́дцятий / двадця́тий | Сього́дні двадця́те тра́вня. | Hoy es veinte de mayo. |
| B1Ordinales compuestos | solo la última palabra es ordinal | Це сто тре́тя кімна́та. | Es la habitación ciento tres. |
| B1Abreviaturas | tras la cifra, el final de la palabra: 1-й / 3-тя / 5-му | Він навча́ється в 5-му кла́сі. | Está en quinto curso. |
La edad: мені двадцять років
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Estructura | dativo + número + рік / ро́ки / ро́ків | Мені́ два́дцять ро́ків. | Tengo veinte años. |
| Pregunta | скі́льки + dativo + ро́ків | Скі́льки тобі́ ро́ків? | ¿Cuántos años tienes? |
| 1, 21, 31 | рік | Си́нові оди́н рік. | Mi hijo tiene un año. |
| 2–4, 22–24 | ро́ки | Дочці́ три ро́ки. | Mi hija tiene tres años. |
| 5–20, 25–30 | ро́ків | Дідусе́ві вісімдеся́т ро́ків. | El abuelo tiene ochenta años. |
| Una ciudad, una cosa | la misma estructura | Ки́єву по́над півтори́ ти́сячі ро́ків. | Kiev tiene más de mil quinientos años. |
| Trampa | dativo y ningún verbo | Мені́ вісімна́дцять ро́ків. | Tengo dieciocho años. |
El verbo: el presente
El presente: conjugaciones I y II
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Conjugación I | чита́ти: чита́ю / чита́єш / чита́ють | Я чита́ю текст. | Leo un texto. |
| Conjugación I, -ува-, -юва- | працюва́ти → працю́ю | Ми працю́ємо в о́фісі. | Trabajamos en una oficina. |
| Conjugación II | сиді́ти: сиджу́ / сиди́ш / сидя́ть | Студе́нти сидя́ть у кла́сі. | Los estudiantes están sentados en el aula. |
| Terminaciones | I: -еш / -уть; II: -иш / -ать | ти чита́єш / ти сиди́ш | tú lees / tú estás sentado |
| A2Cambio en la raíz | каза́ти: кажу́ / ка́жеш / ка́жуть | Що ти ка́жеш? | ¿Qué dices? |
| A2Cambio en la forma я | ходи́ти: ходжу́ / хо́диш | Я ходжу́ на робо́ту пі́шки. | Voy a pie al trabajo. |
| A2Apóstrofo | пи́ти: п’ю / п’єш / п’ють | Ти п’єш чай? | ¿Bebes té? |
| B1л añadida | después de б / в / м / п / ф: люблю́ / лю́блять | Ді́ти лю́блять мо́ре. | A los niños les encanta el mar. |
| B1Vocal en la raíz | бра́ти: беру́ / бере́ш / беру́ть | Я беру́ таксі́. | Tomo un taxi. |
| Trampa | хоті́ти es de la conjugación I: хо́чеш | Ти хо́чеш чай? | ¿Quieres té? |
Verbos irregulares: бути, могти, дати, їсти
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| бути: presente | є para todas las personas | У ме́не є брат. | Tengo un hermano. |
| бути: futuro | бу́ду / бу́деш / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. | Mañana estaré en casa. |
| могти | мо́жу / мо́жеш / мо́жуть | Я не мо́жу сього́дні. | Hoy no puedo. |
| іти | іду́ / іде́ш / іду́ть | Куди́ ти йдеш? | ¿Adónde vas? |
| їхати | ї́ду / ї́деш / ї́дуть | Ми ї́демо додо́му. | Nos vamos a casa. |
| хотіти | хо́чу / хо́чеш / хо́чуть | Я хо́чу ї́сти. | Tengo hambre. |
| жити | живу́ / живе́ш / живу́ть | Де ти живе́ш? | ¿Dónde vives? |
| B1дати | дам / даси́ / даду́ть | Я дам тобі́ ключ. | Te daré la llave. |
| B1їсти | їм / їси́ / їдя́ть | Що ти їси́? | ¿Qué comes? |
| Trampa | al decir quién es alguien, sin є | Я студе́нт. | Soy estudiante. |
Verbos en -ся
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Forma | диви́тися: дивлю́ся / ди́вишся / ди́вляться | Я дивлю́ся фільм. | Estoy viendo una película. |
| Forma | навча́тися: навча́юся / навча́єшся / навча́ються | Я навча́юся в університе́ті. | Estudio en la universidad. |
| Pronunciación | -ться → /t͡sʲːɐ/, -шся → /sʲːɐ/ | Що ти ди́вишся? | ¿Qué estás viendo? |
| Pasado | диви́вся / диви́лася / диви́лися | Учо́ра він диви́вся футбо́л. | Ayer vio el fútbol. |
| A2El uno al otro | зустріча́ти → зустріча́тися | Ми зустріча́ємося о шо́стій. | Nos vemos a las seis. |
| A2Sin agente | почина́ти → почина́тися | Уро́к почина́ється о дев’я́тій. | La clase empieza a las nueve. |
| B1Uno mismo | ми́ти → ми́тися | Я ми́юся вра́нці. | Me lavo por la mañana. |
| B1Estado | el dativo y -ться | Мені́ не спи́ться. | No consigo dormir. |
| Trampa | диви́тися una película lleva -ся | Ми ди́вимося серіа́л. | Vemos una serie. |
Gustar: мені подобається
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Frase hecha | decir que algo gusta | Мені́ подо́бається. | Me gusta. |
| Negación | не delante del verbo | Мені́ не подо́бається. | No me gusta. |
| A2Estructura | dativo + подо́бається + nominativo | Йому́ подо́бається Ки́їв. | Le gusta Kiev. |
| A2Plural | подо́баються con un plural | Нам подо́баються ці пісні́. | Nos gustan estas canciones. |
| A2Infinitivo | подо́бається con un infinitivo | Їй подо́бається гуля́ти. | Le gusta pasear. |
| A2Pasado | сподо́бався / сподо́балася / сподо́балося / сподо́балися | Студе́нтам сподо́балася екску́рсія. | A los estudiantes les gustó la excursión. |
| Любити | un gusto firme y duradero | Я люблю́ кіно́. | Me encanta el cine. |
| B1Primera impresión | сподо́батися: empezó a gustar | Вам сподо́бався фільм? | ¿Le gustó la película? |
| A2Trampa | lo que gusta va en nominativo: му́зика | Тобі́ подо́бається му́зика? | ¿Te gusta la música? |
Verbo con infinitivo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Deseo | хоті́ти + infinitivo | Я хо́чу ї́сти. | Tengo hambre. |
| Posibilidad | могти́ + infinitivo | Ти мо́жеш допомогти́? | ¿Puedes ayudar? |
| Infinitivo | la terminación -ти / -тися | Ми хо́чемо навча́тися. | Queremos estudiar. |
| Gusto | люби́ти + infinitivo | Я люблю́ чита́ти. | Me encanta leer. |
| A2Saber hacer | вмі́ти + infinitivo | Я вмі́ю пла́вати. | Sé nadar. |
| A2Inicio y fin | почина́ти / закі́нчувати + infinitivo imperfectivo | Ми почина́ємо працюва́ти о дев’я́тій. | Empezamos a trabajar a las nueve. |
| A2Planes | планува́ти + infinitivo | Я плану́ю пої́хати до Льво́ва. | Pienso ir a Leópolis. |
| Trampa | el segundo verbo va en infinitivo: спа́ти | Я хо́чу спа́ти. | Quiero dormir. |
El pasado y el aspecto
El pasado
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Masculino | -ти → -в | Учо́ра Тара́с чита́в. | Ayer Taras estuvo leyendo. |
| Femenino | -ти → -ла | Оле́на працюва́ла вдо́ма. | Olena trabajaba en casa. |
| Neutro | -ти → -ло | Учо́ра було́ хо́лодно. | Ayer hacía frío. |
| Plural | -ти → -ли | Ми гуля́ли в па́рку. | Paseamos por el parque. |
| Ви de cortesía | con el Ви de cortesía, el verbo va en plural | Ви були́ в Ки́єві? | ¿Ha estado usted en Kiev? |
| Verbos en -ся | -вся / -лася / -лися | Він ду́же смія́вся. | Se rio mucho. |
| A2Formas especiales | іти́ → ішо́в, могти́ → міг | Я не міг прийти́. | No pude venir. |
| B1Aspecto | los dos aspectos tienen pasado | Я чита́в кни́жку ≠ Я прочита́в кни́жку | Leía el libro ≠ Terminé de leer el libro |
| Trampa | una mujer dice я була́ | Оле́на: «Я була́ вдо́ма». | Olena: «Estaba en casa». |
El aspecto: perfectivo e imperfectivo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Prefijo | роби́ти → зроби́ти | Я вже зроби́в завда́ння. | Ya hice la tarea. |
| Sufijo | забува́ти → забу́ти | Я забу́ла ключі́. | Olvidé las llaves. |
| Imperfectivo | un proceso, una repetición, un hecho general | Я ча́сто пишу́ листи́. | Escribo cartas a menudo. |
| Perfectivo | un resultado terminado | Я написа́в лист. | Escribí la carta. |
| Futuro | imperfectivo: бу́ду писа́ти; perfectivo: напишу́ | За́втра я напишу́ лист. | Mañana escribiré la carta. |
| B1Otra raíz | бра́ти → взя́ти, говори́ти → сказа́ти | Він сказа́в пра́вду. | Dijo la verdad. |
| Trampa | una acción en curso solo admite el imperfectivo | За́раз я чита́ю кни́жку. | Ahora estoy leyendo un libro. |
Futuro, imperativo y condicional
El futuro: буду читати, скажу
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| бу́ти | бу́ду / бу́деш / бу́де / бу́демо / бу́дете / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. | Mañana estaré en casa. |
| Imperfectivo | бу́ду + infinitivo | Уве́чері ми бу́демо диви́тися фільм. | Esta noche veremos una película. |
| Perfectivo | las terminaciones de persona expresan futuro | Я скажу́ тобі́ за́втра. | Te lo diré mañana. |
| змогти́ | змо́жу es el futuro de могти́ (poder) | Я змо́жу прийти́ о шо́стій. | Podré venir a las seis. |
| A2Proceso o resultado | бу́ду писа́ти ≠ напишу́ | Я напишу́ вам уве́чері. | Le escribiré esta noche. |
| A2Promesa | una acción con resultado lleva el perfectivo | Я подзвоню́ тобі́ пі́сля робо́ти. | Te llamo después del trabajo. |
| Trampa | nunca бу́ду con un verbo perfectivo | Я прочита́ю цей текст. | Leeré este texto. |
El futuro en -му: читатиму
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Forma | infinitivo + му | За́втра я працюва́тиму. | Mañana trabajaré. |
| Terminaciones | -му / -меш / -ме / -мемо / -мете / -муть | Що ти роби́тимеш уве́чері? | ¿Qué harás esta noche? |
| Verbos en -ся | смія́тися → смія́тимуся | Насту́пного ро́ку він учи́тиметься у Льво́ві. | El año que viene estudiará en Leópolis. |
| Significado | чита́тиму = бу́ду чита́ти | Ми чека́тимемо на вас. | Los esperaremos. |
| Trampa | solo verbos imperfectivos | Я прочита́ю лист. | Leeré la carta. |
El imperativo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Raíz en vocal | -й / -йте | Чита́йте текст. | Lean el texto. |
| Acento en la terminación de la forma я | -и / -іть | Напиші́ть своє́ ім’я́. | Escriba su nombre. |
| Cortesía | la forma de Ви con будь ла́ска (por favor) | Да́йте, будь ла́ска, ка́ву. | Un café, por favor. |
| A2Tercera persona | хай / неха́й + verbo | Хай він подзво́нить за́втра. | Que llame mañana. |
| A2Verbos en -ся | -ся tras la terminación | Посміхні́ться! | ¡Sonrían! |
| B1Nosotros | -мо / -імо | Ході́мо в кіно́! | ¡Vamos al cine! |
| B1Aspecto | una prohibición lleva el imperfectivo; una advertencia, el perfectivo | Не відчиня́й вікно́. | No abras la ventana. |
| Trampa | tras consonante, la forma de Ви termina en -іть | Пиші́ть сюди́. | Escriban aquí. |
El condicional con би
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Forma | pasado + би / б | Я говори́в би з ним. | Yo hablaría con él. |
| Género y número | como en el pasado | Вона́ ви́пила б ча́ю. | Ella tomaría un té. |
| Deseo | я б хоті́в / я б хоті́ла + qué | Я б хоті́ла ка́ви. | Me gustaría un café. |
| Petición cortés | Ви не могли́ б + infinitivo | Ви не могли́ б допомогти́? | ¿Podría ayudarme? |
| Consejo | на твоє́му мі́сці + я б | На твоє́му мі́сці я б відпочи́в. | Yo que tú, descansaría. |
| Condición irreal | якби́ con el pasado y luego би | Якби́ я мав час, я б прийшо́в. | Si tuviera tiempo, vendría. |
| Trampa | la oración con якби́ no lleva un segundo би | Якби́ я знав, я б сказа́в. | Si lo hubiera sabido, lo habría dicho. |
Verbos de movimiento
A pie o en vehículo: іти, їхати
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| іти́ | іду́ / іде́ш / іде́ / ідемо́ / ідете́ / іду́ть | Він іде́ на робо́ту. | Va a pie al trabajo. |
| ї́хати | ї́ду / ї́деш / ї́де / ї́демо / ї́дете / ї́дуть | Ми ї́демо в Оде́су. | Vamos a Odesa. |
| A pie o en vehículo | іти́ ≠ ї́хати | Я йду додо́му ≠ Я ї́ду додо́му | Voy a casa a pie ≠ Voy a casa (en autobús, en auto…) |
| ¿Adónde? | у / в / на con el acusativo | Куди́ ти йдеш? | ¿Adónde vas? |
| Transporte | авто́бусом / по́їздом / метро́ | Окса́на ї́де на робо́ту авто́бусом. | Oksana va al trabajo en autobús. |
| Й o і | йду tras vocal; іду́, tras consonante | Ми йдемо́ в парк. / Він іде́ в парк. | Vamos al parque. / Él va al parque. |
| Trampa | otra ciudad, otro país, cualquier viaje: ї́хати | За́втра я ї́ду у Львів. | Mañana voy a Leópolis. |
Ida o ida y vuelta: іти/ходити, їхати/їздити
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Parejas | іти́ → ходи́ти, ї́хати → ї́здити, леті́ти → літа́ти | Я йду в банк ≠ Я ча́сто ходжу́ в банк | Voy al banco ≠ Voy al banco a menudo |
| ходи́ти | ходжу́ / хо́диш / хо́дить / хо́дять | Ді́ти хо́дять у шко́лу пі́шки. | Los niños van a pie a la escuela. |
| ї́здити | ї́жджу / ї́здиш / ї́здить / ї́здять | Я ї́жджу на робо́ту метро́. | Voy al trabajo en metro. |
| Habitualmente | ходи́ти / ї́здити / літа́ти | Ми ї́здимо на мо́ре щолі́та. | Vamos al mar todos los veranos. |
| Ida y vuelta | el pasado de ходи́ти y ї́здити | Учо́ра ми ходи́ли в кіно́. | Ayer fuimos al cine. |
| Capacidad, un hecho general | ходи́ти / літа́ти | Син уже́ хо́дить. | Mi hijo ya camina. |
| Trampa | todos los días, a menudo: ходи́ти | Щора́нку я ходжу́ в парк. | Voy al parque todas las mañanas. |
Verbos de movimiento con prefijo: прийти, вийти, доїхати
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| при- | llegar | Друг приї́хав із Ха́ркова. | Mi amigo llegó de Járkov. |
| ви- | salir | Я ви́йшов із до́му о сьо́мій. | Salí de casa a las siete. |
| за- | entrar, pasar un momento | Зайди́ до ме́не вве́чері. | Pasa por mi casa esta noche. |
| пере- | cruzar, mudarse | Ми перейшли́ ву́лицю. | Cruzamos la calle. |
| до- | llegar hasta | Як дійти́ до вокза́лу? | ¿Cómo llego a la estación? |
| від- | alejarse | По́тяг від’ї́хав від платфо́рми. | El tren se alejó del andén. |
| по- | ponerse en marcha | Він пішо́в додо́му. | Se fue a casa. |
| Aspecto | прийти́ ≠ прихо́дити | Я прихо́джу додо́му о шо́стій. | Llego a casa a las seis. |
| Trampa | irse es піти́, пішо́в | Вона́ вже пішла́. | Ya se fue. |
La modalidad
Necesidad y permiso: треба, можна, мусити
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Necesidad | тре́ба + infinitivo | Тут тре́ба поверну́ти. | Aquí hay que doblar. |
| Quién lo necesita | el dativo: мені́ / тобі́ / нам | Тобі́ тре́ба відпочи́ти. | Necesitas descansar. |
| Permiso | мо́жна + infinitivo | Тут мо́жна фотографува́ти? | ¿Se pueden tomar fotos aquí? |
| A2Prohibición | не мо́жна + infinitivo | Тут не мо́жна пали́ти. | Aquí no se puede fumar. |
| A2Necesidad | потрі́бно / необхі́дно: como тре́ба | Мені́ потрі́бно вчи́тися. | Necesito estudiar. |
| B1Obligación | му́шу / му́сиш / му́сять | Я му́шу йти. | Tengo que irme. |
| B1Obligación | пови́нен / пови́нна / пови́нні | Ти пови́нен прийти́ вча́сно. | Debes llegar a tiempo. |
| B1Pasado y futuro | тре́ба було́ / тре́ба бу́де | Учо́ра тре́ба було́ працюва́ти. | Ayer hubo que trabajar. |
| Trampa | con тре́ба, la persona siempre va en dativo: мені́ / нам | Нам тре́ба поспіша́ти. | Tenemos que apurarnos. |
Las preposiciones
Dónde, adónde, de dónde: де, куди, звідки
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| ¿Dónde? | у / в / на con el locativo | Ма́ма на робо́ті. | Mamá está en el trabajo. |
| ¿Adónde? | у / в / на con el acusativo | Ма́ма йде на робо́ту. | Mamá va al trabajo. |
| ¿De dónde? | з / із / зі con el genitivo | Зві́дки ви? — Я з Украї́ни. | ¿De dónde es usted? — Soy de Ucrania. |
| Casa | вдо́ма / додо́му / з до́му: en, a, de casa | Ді́ти вдо́ма, а та́то йде додо́му. | Los niños están en casa y papá va a casa. |
| У o на | на: trabajo, correos, estación, mercado, concierto, clase | Ми на вокза́лі. | Estamos en la estación. |
| A2До | до con el genitivo: a casa de alguien o hasta un lugar | Я йду до бабу́сі. | Voy a casa de la abuela. |
| A2Біля, навпроти | con el genitivo: ¿dónde exactamente? | Авто́бус зупиня́ється бі́ля теа́тру. | El autobús para cerca del teatro. |
| A2Над, під, перед, за, між | con el instrumental: ¿dónde? | Над столо́м виси́ть ла́мпа. | Sobre la mesa cuelga una lámpara. |
| B1Серед, посеред, недалеко від | con el genitivo: entre, en medio de, no lejos de | Ми живемо́ недале́ко від вокза́лу. | Vivimos cerca de la estación. |
| B1Від | від con el genitivo: de parte de alguien, lejos de | Він поверну́вся від лі́каря. | Volvió del médico. |
| B1Camino y transporte | el instrumental, sin preposición | Щодня́ ми ї́здимо трамва́єм. | Vamos en tranvía todos los días. |
| Trampa | в Украї́ні, в Украї́ну, con у/в | Я живу́ в Украї́ні. | Vivo en Ucrania. |
Preposiciones de tiempo
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Día | у / в con el acusativo | До зу́стрічі в понеді́лок! | ¡Hasta el lunes! |
| Mes | у / в con el locativo | Ми ї́демо в се́рпні. | Nos vamos en agosto. |
| A2Año | у / в con el locativo: у … ро́ці | Ми познайо́милися у дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. | Nos conocimos en 2014. |
| A2De … a … | з y до con el genitivo | Я працю́ю з понеді́лка до п’я́тниці. | Trabajo de lunes a viernes. |
| A2Перед, після | пе́ред con el instrumental: antes de algo; пі́сля con el genitivo: después | Пе́ред обі́дом тре́ба ми́ти ру́ки. / Пі́сля обі́ду ми гуля́ємо в па́рку. | Hay que lavarse las manos antes de comer. / Después del almuerzo paseamos por el parque. |
| B1Через | че́рез con el acusativo: dentro de cuánto tiempo | Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень. | Olena volverá dentro de una semana. |
| B1За | за con el acusativo: cuánto se tarda en terminar | Ви́вчити нові́ слова́ за мі́сяць. | Aprender las palabras nuevas en un mes. |
| B1На | на con el acusativo: para cuánto tiempo | Оле́г підписа́в контра́кт на рік. | Oleh firmó un contrato por un año. |
| B1Тому | тому́ tras el tiempo transcurrido: hace cuánto | Вона́ приї́хала три дні тому́. | Llegó hace tres días. |
| B1О | о con el locativo: ¿a qué hora? | Заня́ття почина́ються о дев’я́тій годи́ні. | Las clases empiezan a las nueve. |
Otras preposiciones: для, про, без, від
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Про | про (sobre) con el acusativo | Я ду́маю про відпочи́нок. | Pienso en las vacaciones. |
| A2З: con alguien | з / із / зі con el instrumental: ¿con quién? | Дмитро́ розмовля́є з Оле́ною. | Dmytro habla con Olena. |
| A2З: rasgo | з / із / зі con el instrumental: ¿con qué? | Я люблю́ чай із лимо́ном. | Me gusta el té con limón. |
| A2Для | для (para) con el genitivo | Спорт кори́сний для здоро́в’я. | El deporte es bueno para la salud. |
| A2З: material | з / із / зі con el genitivo: ¿de qué está hecho? | компо́т зі сві́жих фру́ктів | compota de fruta fresca |
| B1Без | без (sin) con el genitivo | Я п’ю ка́ву без цу́кру. | Tomo el café sin azúcar. |
| B1Від | від con el genitivo: una causa, una comparación | Брат ви́щий від ме́не. | Mi hermano es más alto que yo. |
| B1З: materia | з / із / зі con el genitivo: ¿de qué materia? | Це підру́чник із фі́зики. | Es un libro de física. |
| B1До | до con el genitivo: a qué pertenece | Шука́ємо дета́лі до автомобі́ля. | Buscamos piezas para el auto. |
| B1За, через | за con acusativo: por una causa; че́рез con acusativo: a causa de | Вони́ боро́лися за свобо́ду. / Ми не ви́йшли че́рез дощ. | Lucharon por la libertad. / No salimos por la lluvia. |
| B1На | на con el acusativo: схо́жий на / хворі́ти на (parecerse a, estar enfermo de) | Син схо́жий на ба́тька. | El hijo se parece a su padre. |
| B1Крім, замість | крім (excepto) y замі́сть (en lugar de) con el genitivo | Я п’ю чай замі́сть ка́ви. | Tomo té en lugar de café. |
La oración
El orden de las palabras
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Oración | sujeto + verbo + objeto | Студе́нт пи́ше лист. | El estudiante escribe una carta. |
| Adjetivo | delante del sustantivo | Це нови́й буди́нок. | Este es un edificio nuevo. |
| Tiempo, lugar | a menudo al principio de la oración | Уве́чері ми гуля́ємо в па́рку. | Por la tarde paseamos por el parque. |
| Negación | не delante del verbo | Я не розумі́ю. | No entiendo. |
| A2Adverbio | до́бре / ду́же / шви́дко delante del verbo | Він до́бре гово́рить украї́нською. | Habla bien ucraniano. |
| A2Pronombre | el pronombre objeto suele ir delante del verbo | Я тебе́ ба́чу. | Te veo. |
| A2Información nueva | al final de la oración | Цю кни́жку написа́ла Лі́на Косте́нко. | Este libro lo escribió Lina Kostenko. |
| Trampa | el adjetivo va delante del sustantivo; detrás, solo como recurso de estilo | Я ма́ю черво́ну су́мку. | Tengo una bolsa roja. |
Preguntas y negación
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Entonación | el mismo orden, la voz sube | Це наш авто́бус?↗ | ¿Este es nuestro autobús? |
| чи | чи al principio de una pregunta de sí o no | Чи студе́нт відповіда́є? | ¿El estudiante responde? |
| Interrogativo | хто / що / де / куди́ / зві́дки al principio | Куди́ ви ї́дете? | ¿Adónde van? |
| A2Interrogativo | кому́ / з ким / про кого́: la preposición va delante | З ким ти розмовля́єш? | ¿Con quién hablas? |
| A2Interrogativo | яки́й / яка́ / яке́ / які́ según el género y el número | Яка́ сього́дні пого́да? | ¿Qué tiempo hace hoy? |
| Negación | не delante del verbo | Він не чека́є. | No espera. |
| Respuesta | так / ні con el verbo | Ти зна́єш? — Так, зна́ю. | ¿Lo sabes? — Sí, lo sé. |
| B1нема́є | нема́є / не було́ / не бу́де con el genitivo | За́втра конце́рту не бу́де. | Mañana no habrá concierto. |
| B1Doble negación | ніхто́ / нічо́го / ніко́ли con не | Ми ще нічо́го не приготува́ли. | Todavía no hemos preparado nada. |
| Trampa | «sí» es так | Так, я тут. | Sí, estoy aquí. |
Tener: у мене є
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Persona | у мене́ / у тебе́ / у ньо́го / у не́ї / у нас / у вас / у них | У ньо́го є маши́на. | Él tiene auto. |
| Pregunta | la respuesta: Так, є | У вас є ру́чка? — Так, є. | ¿Tiene un bolígrafo? — Sí, tengo. |
| ма́ти | ма́ти con el acusativo: el mismo significado | Я ма́ю сестру́. | Tengo una hermana. |
| A2Respuesta «no» | Ні, нема́є: una respuesta corta fija | У тебе́ є оліве́ць? — Ні, нема́є. | ¿Tienes un lápiz? — No, no tengo. |
| B1Negación | нема́є con el genitivo | У нас нема́є ча́су. | No tenemos tiempo. |
| B1Pasado | був / була́ / було́ / були́ concuerdan con lo que se tiene | У нас була́ кі́шка. | Teníamos una gata. |
| B1Futuro | бу́де / бу́дуть (habrá) | У мене́ бу́де ві́льний час. | Tendré tiempo libre. |
| B1Negación | не було́ / не бу́де con el genitivo | У мене́ не було́ ча́су. | No tuve tiempo. |
| B1Trampa | después de нема́є, el genitivo | У мене́ нема́є бра́та. | No tengo hermano. |
Los conectores
| Conector | Significado | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| і / й | y | Полта́ва й Оде́са. | Poltava y Odesa. |
| A2та | lo mismo que і | Купи́ хліб та молоко́. | Compra pan y leche. |
| але́ | pero | Я зателефонува́в, але́ ніхто́ не відпові́в. | Llamé, pero nadie contestó. |
| бо / тому́ що | porque | Ві́ктор не при́йде, бо він хво́рий. | Viktor no viene porque está enfermo. |
| B1а | mientras que: dos personas o cosas comparadas | Я п’ю ка́ву, а сестра́ п’є чай. | Yo tomo café, y mi hermana, té. |
| B1або́ / або́ … або́ | o; o… o | Або́ ви завіта́єте до нас, або́ ми заї́демо до вас. | O vienen ustedes a vernos, o pasamos nosotros a verlos. |
| B1хоч / незважа́ючи на те що | aunque, a pesar de que | Хоч було́ пі́зно, ми пішли́ в кіно́. | Aunque era tarde, fuimos al cine. |
| B1Palabras incidentales | мабу́ть / можли́во / здає́ться (probablemente, quizás, parece): van entre comas | Він, мабу́ть, запізни́ться. | Probablemente llegue tarde. |
| Trampa | «pero» es але́ | Я хоті́в прийти́, але́ не зміг. | Quería venir, pero no pude. |
Oraciones con що y щоб
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| що | lo que alguien sabe, piensa o dice | Я зна́ю, що ми зроби́ли це пра́вильно. | Sé que lo hicimos bien. |
| де / куди́ / зві́дки | una pregunta indirecta | Ви не зна́єте, де мій словни́к? | ¿Sabe dónde está mi diccionario? |
| щоб | щоб con infinitivo: finalidad, el mismo sujeto | Я вчу мо́ву, щоб працюва́ти в Украї́ні. | Estudio el idioma para trabajar en Ucrania. |
| B1щоб | щоб con el pasado: otro sujeto | Я хо́чу, щоб ти прийшо́в. | Quiero que vengas. |
| B1що ≠ щоб | що: un hecho; щоб: un pedido o una orden | Він сказа́в, що я працю́ю. ≠ Він сказа́в, щоб я працюва́в. | Dijo que trabajo. ≠ Dijo que trabajara. |
| B1чому́ / скі́льки / наві́що | una pregunta indirecta | Скажи́, скі́льки ко́штує квито́к. | Dime cuánto cuesta el boleto. |
| Trampa | coma delante de що y щоб | Я ду́маю, що він уже́ вдо́ма. | Creo que ya está en casa. |
| B1Trampa | después de щоб con otro sujeto, el pasado | Ма́ма хо́че, щоб ми подзвони́ли. | Mamá quiere que llamemos. |
Oraciones de relativo con який
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Género y número | los del sustantivo que describe | Це студе́нтка, яка́ вивча́є украї́нську. | Esta es la estudiante que aprende ucraniano. |
| Sujeto | el nominativo | Це студе́нт, яки́й живе́ по́руч. | Este es el estudiante que vive cerca. |
| Objeto | el acusativo | Кни́жка, яку́ я чита́ю, ціка́ва. | El libro que estoy leyendo es interesante. |
| Preposición | la preposición va delante de яки́й | Це друг, з яки́м я працю́ю. | Este es el amigo con quien trabajo. |
| Comas | dos comas si la oración va en medio; una si va al final | Мі́сто, в яко́му я живу́, ду́же га́рне. | La ciudad en la que vivo es muy bonita. |
| Trampa | яки́й nunca se omite | Фільм, яки́й ми диви́лися, був сумни́й. | La película que vimos era triste. |
Cuándo y si: коли, якщо, якби
| Conector | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| коли́ | acciones simultáneas: el imperfectivo | Коли́ ми йшли до університе́ту, пішо́в дощ. | Cuando íbamos a la universidad, empezó a llover. |
| коли́ | una acción tras otra: el perfectivo | Коли́ ми прийшли́, уро́к уже́ поча́вся. | Cuando llegamos, la clase ya había empezado. |
| коли́ | sobre el futuro: el futuro | Коли́ ти при́йдеш, ми пообі́даємо. | Cuando vengas, comeremos. |
| якщо́ | condición real; la principal a menudo empieza con то | Якщо́ ви ви́вчите слова́, то ле́гко зрозумі́єте текст. | Si aprenden las palabras, entenderán el texto fácilmente. |
| якщо́ | una verdad general: el presente | Якщо́ йде дощ, ми сидимо́ вдо́ма. | Si llueve, nos quedamos en casa. |
| якби́ | condición irreal: el pasado y би | Якби́ я мав час, я пої́хав би до Льво́ва. | Si tuviera tiempo, iría a Leópolis. |
| Trampa | después de якщо́ sobre el futuro, el futuro | Якщо́ за́втра пі́де дощ, ми зали́шимося вдо́ма. | Si mañana llueve, nos quedaremos en casa. |
| Trampa | би también en la principal | Якби́ я знав, я прийшо́в би. | Si lo hubiera sabido, habría venido. |
Estilo directo e indirecto
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Estilo directo | dos puntos y las comillas «» | Ма́ма запита́ла: «Ти вдо́ма?» | Mamá preguntó: «¿Estás en casa?». |
| Afirmación | що (que) | Він сказа́в, що працю́є в ба́нку. | Dijo que trabajaba en un banco. |
| Pregunta de sí o no | чи (si) | Ма́ма запита́ла І́горя, чи він задово́лений. | Mamá le preguntó a Ihor si estaba contento. |
| Pregunta con interrogativo | la misma palabra interrogativa | Він запита́в, де я живу́. | Me preguntó dónde vivía. |
| Pedido | щоб con el pasado | Він попроси́в, щоб я прийшо́в за́втра. | Me pidió que viniera mañana. |
| Persona | el pronombre y el verbo cambian de persona | Андрі́й: «Я люблю́ ка́ву». ≠ Андрі́й сказа́в, що він лю́бить ка́ву. | Andrii: «Me encanta el café». ≠ Andrii dijo que le encantaba el café. |
| Trampa | la pregunta indirecta de sí o no lleva чи | Вона́ запита́ла, чи я прийду́. | Me preguntó si vendría. |
Construcciones de participio
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| -ний / -тий | un participio: ¿cuál? cambia como un adjetivo | Лист, напи́саний олівце́м, лежи́ть на столі́. | La carta, escrita a lápiz, está sobre la mesa. |
| -ючи / -учи | un gerundio: al mismo tiempo | Чита́ючи текст, вона́ випи́сувала нові́ слова́. | Leyendo el texto, anotaba las palabras nuevas. |
| -вши / -ши | un gerundio: acción anterior | Прочита́вши лист, ма́ма всміхну́лася. | Después de leer la carta, mamá sonrió. |
| Significado | la construcción = una oración con яки́й / коли́ | лист, напи́саний олівце́м = лист, яки́й написа́ли олівце́м | la carta escrita a lápiz = la carta que se escribió a lápiz |
| Trampa | el sujeto hace la acción del gerundio | Поверну́вшись додо́му, ми повече́ряли. | Al volver a casa, cenamos. |
| Trampa | para quien hace algo, una oración con яки́й | Я ба́чу студе́нта, яки́й чита́є кни́жку. | Veo a un estudiante que lee un libro. |
La formación de palabras
La formación de palabras
| Sufijo | Significado | Ejemplo |
|---|---|---|
| -ач / -ак | la persona que lo hace | виклада́ти → виклада́ч |
| -ець | de dónde es alguien, o quién lo hace | Украї́на → украї́нець |
| -ка | una mujer | виклада́ч → виклада́чка / украї́нець → украї́нка |
| -ння / -ення | la acción; neutro | чита́ти → чита́ння |
| -льня | el lugar donde se hace | спа́ти → спа́льня |
| -ість | una cualidad como sustantivo; femenino | ра́дий → ра́дість |
| -н- | un adjetivo de una palabra de tiempo, con la terminación -ій | ве́чір → вечі́рній |
| -ськ- | un adjetivo de un nombre de lugar | Львів → льві́вський |
| -о / по-…-ськи | un adverbio de un adjetivo | швидки́й → шви́дко / украї́нський → по-украї́нськи |
| -ик / -к- / -чк- | algo pequeño o querido | стіл → сто́лик / сестра́ → сестри́чка |
| Trampa | нн cuando la raíz termina en н | о́сінь → осі́нній |
| Trampa | la с de la raíz y la с del sufijo dan una sola с | Оде́са → оде́ський |