Guía rápida: Los pronombres
Los pronombres
Los pronombres personales
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Sujeto | я / ти / він / вона́ / воно́ | Вона́ студе́нтка. | Es estudiante. |
| Acusativo | мене́ / тебе́ / нас / вас | Мене́ зва́ти Оле́г. | Me llamo Oleh. |
| Dativo | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву. | Un café para mí, por favor. |
| A2Tercera persona | його́ / її́ / їх | Я її́ ча́сто ба́чу. | La veo a menudo. |
| A2Instrumental | мно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́ми | Ході́ з на́ми! | ¡Ven con nosotros! |
| A2Tras preposición | до ньо́го / з не́ю / у них | Я говорю́ з не́ю. | Hablo con ella. |
| Trampa | він, вона́ y воно́ siguen el género del sustantivo, también con cosas | Де мій стіл? — Він тут. | ¿Dónde está mi mesa? — Está aquí. |
Ти y Ви
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| ти | familia, amigos, niños | Як ти? | ¿Qué tal estás? |
| Ви | desconocidos, mayores, en el trabajo | Як у Вас спра́ви? | ¿Cómo está? |
| Verbo | зна́єш → зна́єте | Ви зна́єте, де вокза́л? | ¿Sabe dónde está la estación? |
| Petición | сіда́й → сіда́йте | Сіда́йте, будь ла́ска! | ¡Siéntese, por favor! |
| Tratamiento | па́не / па́ні + el nombre en vocativo | Па́ні Оле́но, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? | Señora Olena, ¿me dice qué hora es, por favor? |
| Carta | Ви con mayúscula a una sola persona | Дя́кую Вам за лист. | Le agradezco su carta. |
| A2Nombre y patronímico | cortés, con personas mayores y en el trabajo | Іва́не Петро́вичу, до́брий день! | ¡Buenas tardes, Ivan Petrovych! |
Los posesivos, свій y себе
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Mi | мій / моя́ / моє́ / мої́ | Це моя́ кімна́та. | Es mi habitación. |
| Nuestro | наш / на́ша / на́ше / на́ші | Це на́ше мі́сто. | Es nuestra ciudad. |
| Su (de él, de ella) | no cambian | Це її́ брат і її́ сестра́. | Son su hermano y su hermana. |
| Su (de ellos) | ї́хній / ї́хня / ї́хнє / ї́хні | Це ї́хня кварти́ра. | Es su apartamento. |
| A2Casos | como un adjetivo | Я гуля́ю з мої́м соба́кою. | Paseo a mi perro. |
| B1свій | el poseedor es el sujeto | Він ба́чить свого́ бра́та. | Ve a su (propio) hermano. |
| B1себе́ | себе́ / собі́ / собо́ю | Розкажі́ть про се́бе. | Háblenos de usted. |
Los demostrativos: цей, той
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Cerca | цей / ця / це / ці | Ця су́мка нова́. | Esta bolsa es nueva. |
| Lejos | той / та / те / ті | Той буди́нок вели́кий. | Aquel edificio es grande. |
| Це | «esto es», no cambia | Це мій брат. / Це мої́ дру́зі. | Este es mi hermano. / Estos son mis amigos. |
| B1Casos | цього́ / ціє́ї / цих | Я живу́ в цьому́ буди́нку. | Vivo en este edificio. |
| B1Tiempo | el genitivo sin preposición | Цього́ ро́ку я ї́ду до Ки́єва. | Este año voy a Kiev. |
Los interrogativos
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| ¿Quién? ¿Qué? | хто / що | Хто це? / Що це? | ¿Quién es? / ¿Qué es esto? |
| Lugar | де / куди́ / зві́дки | Куди́ ви ї́дете? | ¿Adónde van? |
| Tiempo, causa, modo | коли́ / чому́ / як / скі́льки | Скі́льки це ко́штує? | ¿Cuánto cuesta? |
| Sí o no | чи al principio | Чи ти вдо́ма? | ¿Estás en casa? |
| A2Casos | кого́ / кому́ / з ким / про що | Кому́ ти телефону́єш? | ¿A quién llamas? |
| B1¿Cuál? ¿De quién? | concuerdan como un adjetivo | Чия́ це су́мка? | ¿De quién es esta bolsa? |
| Trampa | la hora se pregunta en femenino | Котра́ годи́на? | ¿Qué hora es? |
Nadie, nada: ніхто, ніщо
| Punto | Regla | Ejemplo | Español |
|---|---|---|---|
| Doble negación | ні- + не + el verbo | Ніхто́ не зна́є. | Nadie lo sabe. |
| Persona | ніхто́ / нікого́ / нікому́ | Я нікого́ тут не зна́ю. | Aquí no conozco a nadie. |
| Cosa | ніщо́ / нічо́го / нічи́м | Вона́ нічо́го не зрозумі́ла. | No entendió nada. |
| Lugar, tiempo | ніде́ / ніку́ди / ніко́ли | Ми ніко́ли не були́ в Ри́мі. | Nunca hemos estado en Roma. |
| Con preposición | ні з ким: tres palabras separadas | Він ні з ким не гово́рить. | No habla con nadie. |