Присвійні займенники
A1–B1Іменник і слова при ньому 6 хв
Mi, tu, su стоять перед іменником, а mío, tuyo, suyo — після нього; і ті, і ті узгоджуються з тим, чим володіють. Присвійний займенник узгоджується з тим, чим володіють, а не з власником: Luis vive con sus padres. Nuestra casa es grande.
На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня A1: оберіть A1 або вищий рівень.
На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня A1: оберіть A1 або вищий рівень.
ШпаргалкаA1–B1
| Пункт | Правило | Приклад | Українська |
|---|---|---|---|
| Перед іменником | mi / tu / su / nuestro / su | Mi casa es pequeña. | Мій будинок маленький. |
| Перед іменником | vosotros: vuestro | ¿Es vuestra casa? | Це ваш будинок? |
| Узгодження | число того, чим володіють; nuestro — ще й рід | Nuestros hijos viven en Quito. | Наші діти живуть у Кіто. |
| Власник — іменник | de + власник | la casa de Ana | будинок Ани |
| A2Після ser | mío / tuyo / suyo / nuestro / suyo | Esta mochila es mía. | Цей рюкзак мій. |
| A2Без іменника | артикль і повна форма | Mi casa es grande, y la tuya es bonita. | Мій будинок великий, а твій — гарний. |
| B1Після іменника | один із кількох | Marta es una amiga mía. | Марта — одна з моїх подруг. |
| B1Однозначний власник | de él, de ella, de usted замість su | Llevé la maleta de ella. | Я взяв її валізу. |
| Пастка | su — це «його», «її», «їхній» і «ваш» для usted | Ana vive con su hermano. | Ана живе зі своїм братом. |
| Пастка | mis перед іменником у множині | Mis padres son de Cuba. | Мої батьки з Куби. |
Форма: перед іменникомA1
| Власник | Одна річ | Кілька речей |
|---|---|---|
| yo | mi | mis |
| tú | tu | tus |
| él / ella / usted | su | sus |
| nosotros / nosotras | nuestro / nuestra | nuestros / nuestras |
| vosotros / vosotras | vuestro / vuestra | vuestros / vuestras |
| ellos / ellas / ustedes | su | sus |
- Присвійний займенник узгоджується з тим, чим володіють, а не з власником: Luis vive con sus padres. — Луїс живе зі своїми батьками.
- nuestro узгоджується ще й у роді; інші короткі форми змінюються тільки за числом. Nuestra casa es grande. — Наш будинок великий.
- su означає «його», «її», «їхній», а також «ваш» для usted і ustedes. Ana vive con su hermano. — Ана живе зі своїм братом.
- Українського «свій» в іспанській немає: присвійний займенник завжди вказує на особу власника. «Я живу зі своїм братом» — Vivo con mi hermano; «вона живе зі своїм братом» — Vive con su hermano.
- Латинська Америка: У Латинській Америці «ваш» для кількох співрозмовників — це завжди su, присвійний займенник для ustedes: Chicos, ¿dónde está su profesor? — Хлопці, де ваш учитель?
- Іспанія: vuestro — присвійний займенник для vosotros: Chicos, ¿dónde está vuestro profesor? — Хлопці, де ваш учитель?
Форма: після іменника й без ньогоA2–B1
| Власник | Одна річ | Кілька речей |
|---|---|---|
| yo | mío / mía | míos / mías |
| tú | tuyo / tuya | tuyos / tuyas |
| él / ella / usted | suyo / suya | suyos / suyas |
| nosotros / nosotras | nuestro / nuestra | nuestros / nuestras |
| vosotros / vosotras | vuestro / vuestra | vuestros / vuestras |
| ellos / ellas / ustedes | suyo / suya | suyos / suyas |
| Вживання | Приклад | Українська |
|---|---|---|
| Після ser: чиє це | Esta mochila es mía. | Цей рюкзак мій. |
| З артиклем, замість іменника | Mi casa es grande, y la tuya es bonita. | Мій будинок великий, а твій — гарний. |
| B1Після іменника: один із кількох | Marta es una amiga mía. | Марта — одна з моїх подруг. |
- Повна форма узгоджується з тим, чим володіють, у роді й числі.
Вживання: de і однозначний власникA1–B1
| Вживання | Приклад | Українська |
|---|---|---|
| de + власник, де українська вживає родовий відмінок | la casa de Ana | будинок Ани |
| de + el + власник: del | la oficina del director | кабінет директора |
| A2el / la + de + власник — для вже названого іменника | Mi casa y la de Pedro están cerca. | Мій будинок і будинок Педра поруч. |
| B1de + él / ella / usted — щоб чітко назвати власника | Ana y Luis vinieron, y yo llevé la maleta de él. | Прийшли Ана й Луїс, і я взяв його валізу. |
B1
- su може вказувати на різних власників; de él, de ella, de usted або de ellos уточнює, про кого мова. ¿Es la maleta de usted o de él? — Це ваша валіза чи його?
Типові помилкиA1–B1
| ✗ | ✓ | Правило |
|---|---|---|
| mi libros | mis libros | присвійний займенник узгоджується з тим, чим володіють |
| nuestro casa | nuestra casa | nuestro узгоджується ще й у роді |
| A2Este libro es mi. | Este libro es mío. | після ser — повна форма |
| A2Mi casa es grande y tuya es pequeña. | Mi casa es grande y la tuya es pequeña. | без іменника повна форма вживається з артиклем |
| B1un amigo de mí | un amigo mío | «один з моїх» — mío після іменника |
| mía casa | mi casa | перед іменником — коротка форма mi, що не змінюється за родом, хоча українською кажемо «моя хата» |
| Vivo con su hermano. | Vivo con mi hermano. | українському «свій» відповідає присвійний займенник власника: «я зі своїм братом» — mi hermano |