Fiche mémo: Le verbe : le présent
Le verbe : le présent
Le présent : conjugaisons I et II
| Point | Règle | Exemple | Français |
|---|---|---|---|
| Conjugaison I | чита́ти : чита́ю / чита́єш / чита́ють | Я чита́ю текст. | Je lis un texte. |
| Conjugaison I, -ува-, -юва- | працюва́ти → працю́ю | Ми працю́ємо в о́фісі. | Nous travaillons dans un bureau. |
| Conjugaison II | сиді́ти : сиджу́ / сиди́ш / сидя́ть | Студе́нти сидя́ть у кла́сі. | Les étudiants sont assis dans la classe. |
| Terminaisons | I : -еш / -уть ; II : -иш / -ать | ти чита́єш / ти сиди́ш | tu lis / tu es assis |
| A2Changement de radical | каза́ти : кажу́ / ка́жеш / ка́жуть | Що ти ка́жеш? | Que dis-tu ? |
| A2Changement à la forme я | ходи́ти : ходжу́ / хо́диш | Я ходжу́ на робо́ту пі́шки. | Je vais au travail à pied. |
| A2Apostrophe | пи́ти : п’ю / п’єш / п’ють | Ти п’єш чай? | Tu bois du thé ? |
| B1л ajouté | après б / в / м / п / ф : люблю́ / лю́блять | Ді́ти лю́блять мо́ре. | Les enfants adorent la mer. |
| B1Voyelle dans le radical | бра́ти : беру́ / бере́ш / беру́ть | Я беру́ таксі́. | Je prends un taxi. |
| Piège | хоті́ти est de la conjugaison I : хо́чеш | Ти хо́чеш чай? | Tu veux du thé ? |
Verbes irréguliers : бути, могти, дати, їсти
| Point | Règle | Exemple | Français |
|---|---|---|---|
| бути : présent | є pour toutes les personnes | У ме́не є брат. | J’ai un frère. |
| бути : futur | бу́ду / бу́деш / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. | Demain, je serai à la maison. |
| могти | мо́жу / мо́жеш / мо́жуть | Я не мо́жу сього́дні. | Aujourd’hui, je ne peux pas. |
| іти | іду́ / іде́ш / іду́ть | Куди́ ти йдеш? | Où vas-tu ? |
| їхати | ї́ду / ї́деш / ї́дуть | Ми ї́демо додо́му. | Nous rentrons chez nous. |
| хотіти | хо́чу / хо́чеш / хо́чуть | Я хо́чу ї́сти. | J’ai faim. |
| жити | живу́ / живе́ш / живу́ть | Де ти живе́ш? | Où habites-tu ? |
| B1дати | дам / даси́ / даду́ть | Я дам тобі́ ключ. | Je te donnerai la clé. |
| B1їсти | їм / їси́ / їдя́ть | Що ти їси́? | Que manges-tu ? |
| Piège | pour dire qui est quelqu’un, pas de є | Я студе́нт. | Je suis étudiant. |
Les verbes en -ся
| Point | Règle | Exemple | Français |
|---|---|---|---|
| Forme | диви́тися : дивлю́ся / ди́вишся / ди́вляться | Я дивлю́ся фільм. | Je regarde un film. |
| Forme | навча́тися : навча́юся / навча́єшся / навча́ються | Я навча́юся в університе́ті. | J’étudie à l’université. |
| Prononciation | -ться → /t͡sʲːɐ/, -шся → /sʲːɐ/ | Що ти ди́вишся? | Qu’est-ce que tu regardes ? |
| Passé | диви́вся / диви́лася / диви́лися | Учо́ра він диви́вся футбо́л. | Hier, il a regardé le football. |
| A2L’un l’autre | зустріча́ти → зустріча́тися | Ми зустріча́ємося о шо́стій. | Nous nous retrouvons à six heures. |
| A2Sans agent | почина́ти → почина́тися | Уро́к почина́ється о дев’я́тій. | Le cours commence à neuf heures. |
| B1Soi-même | ми́ти → ми́тися | Я ми́юся вра́нці. | Je me lave le matin. |
| B1État | le datif et -ться | Мені́ не спи́ться. | Je n’arrive pas à dormir. |
| Piège | avec un film, диви́тися garde -ся | Ми ди́вимося серіа́л. | Nous regardons une série. |
Plaire : мені подобається
| Point | Règle | Exemple | Français |
|---|---|---|---|
| Expression figée | dire que quelque chose plaît | Мені́ подо́бається. | Ça me plaît. |
| Négation | не devant le verbe | Мені́ не подо́бається. | Ça ne me plaît pas. |
| A2Structure | datif + подо́бається + nominatif | Йому́ подо́бається Ки́їв. | Kyiv lui plaît. |
| A2Pluriel | подо́баються avec un pluriel | Нам подо́баються ці пісні́. | Ces chansons nous plaisent. |
| A2Infinitif | подо́бається avec un infinitif | Їй подо́бається гуля́ти. | Elle aime se promener. |
| A2Passé | сподо́бався / сподо́балася / сподо́балося / сподо́балися | Студе́нтам сподо́балася екску́рсія. | L’excursion a plu aux étudiants. |
| Любити | un attachement fort et durable | Я люблю́ кіно́. | J’adore le cinéma. |
| B1Première impression | сподо́батися : a commencé à plaire | Вам сподо́бався фільм? | Le film vous a plu ? |
| A2Piège | ce qui plaît est au nominatif : му́зика | Тобі́ подо́бається му́зика? | La musique te plaît ? |
Verbe suivi de l’infinitif
| Point | Règle | Exemple | Français |
|---|---|---|---|
| Désir | хоті́ти + infinitif | Я хо́чу ї́сти. | Je veux manger. |
| Possibilité | могти́ + infinitif | Ти мо́жеш допомогти́? | Tu peux aider ? |
| Infinitif | la terminaison -ти / -тися | Ми хо́чемо навча́тися. | Nous voulons étudier. |
| Goût | люби́ти + infinitif | Я люблю́ чита́ти. | J’aime lire. |
| A2Savoir-faire | вмі́ти + infinitif | Я вмі́ю пла́вати. | Je sais nager. |
| A2Début et fin | почина́ти / закі́нчувати + infinitif imperfectif | Ми почина́ємо працюва́ти о дев’я́тій. | Nous commençons à travailler à neuf heures. |
| A2Projets | планува́ти + infinitif | Я плану́ю пої́хати до Льво́ва. | Je prévois d’aller à Lviv. |
| Piège | le second verbe est un infinitif : спа́ти | Я хо́чу спа́ти. | Je veux dormir. |