Il futuro: буду читати, скажу

A1–A2Futuro, imperativo e condizionale 4 min

L'imperfettivo forma il futuro con бу́ду e l'infinito (бу́ду чита́ти), il perfettivo con le desinenze personali (скажу́). Dopo бу́ду va solo un infinito imperfettivo: Уве́чері я бу́ду чита́ти. Я прочита́ю цей текст.

Nessuna informazione al livello attuale. Questa vista inizia dal livello A1: scegli A1 o un livello superiore.

Scheda riassuntivaA1–A2

Punto	Regola	Esempio	Italiano
бу́ти	бу́ду / бу́деш / бу́де / бу́демо / бу́дете / бу́дуть	За́втра я бу́ду вдо́ма.	Domani sarò a casa.
Imperfettivo	бу́ду + infinito	Уве́чері ми бу́демо диви́тися фільм.	Stasera guarderemo un film.
Perfettivo	le desinenze personali esprimono il futuro	Я скажу́ тобі́ за́втра.	Te lo dirò domani.
змогти́	змо́жу è il futuro di могти́ (potere)	Я змо́жу прийти́ о шо́стій.	Potrò venire alle sei.
A2Processo o risultato	бу́ду писа́ти ≠ напишу́	Я напишу́ вам уве́чері.	Le scriverò stasera.
A2Promessa	un'azione con risultato vuole il perfettivo	Я подзвоню́ тобі́ пі́сля робо́ти.	Ti chiamo dopo il lavoro.
Trappola	mai бу́ду con un verbo perfettivo	Я прочита́ю цей текст.	Leggerò questo testo.

PanoramicaA1–A2

I verbi imperfettivi hanno un futuro composto: бу́ду e l'infinito. За́втра я бу́ду працюва́ти. — Domani lavorerò.
I verbi perfettivi hanno un futuro semplice: le stesse desinenze del presente. Ми прочита́ємо текст. — Leggeremo il testo.
A2L'imperfettivo ha un'altra forma di futuro: чита́тиму. Vedi Il futuro in -му: читатиму.

Forma: буду con l'infinitoA1–A2

Chi	бу́ти	чита́ти
я	бу́ду	бу́ду чита́ти
ти	бу́деш	бу́деш чита́ти
він / вона́ / воно́	бу́де	бу́де чита́ти
ми	бу́демо	бу́демо чита́ти
ви / Ви	бу́дете	бу́дете чита́ти
вони́	бу́дуть	бу́дуть чита́ти

Il verbo бу́ти (essere) ha un futuro proprio, senza infinito: Ми бу́демо в о́фісі о дев’я́тій. — Saremo in ufficio alle nove.
A2I verbi in -ся conservano -ся nell'infinito: Ді́ти бу́дуть смія́тися. — I bambini rideranno.

Forma: il futuro semplice del perfettivoA1

Chi	прочита́ти	сказа́ти	змогти́
я	прочита́ю	скажу́	змо́жу
ти	прочита́єш	ска́жеш	змо́жеш
він / вона́ / воно́	прочита́є	ска́же	змо́же
ми	прочита́ємо	ска́жемо	змо́жемо
ви / Ви	прочита́єте	ска́жете	змо́жете
вони́	прочита́ють	ска́жуть	змо́жуть

I verbi perfettivi si coniugano come al presente, ma esprimono il futuro. Я чита́ю текст ≠ Я прочита́ю текст — Leggo il testo ≠ Leggerò il testo

UsoA1–A2

Uso	Esempio	Italiano
un piano: ciò che qualcuno farà	У субо́ту ми бу́демо гуля́ти в па́рку.	Sabato passeggeremo nel parco.
un'azione con risultato	Я скажу́ ма́мі пра́вду.	Dirò la verità alla mamma.
A2un processo o un'azione ripetuta nel futuro	Влі́тку я бу́ду ходи́ти в басе́йн щодня́.	In estate andrò in piscina ogni giorno.
A2una promessa, una decisione	До́бре, я допоможу́ тобі́.	Va bene, ti aiuterò.

Parole spiaA1–A2

Parola	Esempio	Italiano
за́втра / післяза́втра / уве́чері	Післяза́втра ми бу́демо у Льво́ві.	Dopodomani saremo a Leopoli.
A2насту́пного ти́жня / насту́пного ро́ку	Насту́пного ро́ку я бу́ду вчи́тися в Ки́єві.	L'anno prossimo studierò a Kyiv.

Errori frequentiA1–A2

✗	✓	Regola
Я бу́ду чита́ю.	Я бу́ду чита́ти.	dopo бу́ду va l'infinito
Я бу́ду чита́ть.	Я бу́ду чита́ти.	l'infinito termina in -ти; -ть è una forma russa
A2Я бу́ду прочита́ти кни́жку.	Я прочита́ю кни́жку.	un verbo perfettivo non prende mai бу́ду: il suo futuro è прочита́ю

Modifica questa pagina su GitHub