Ściąga: Zaimki
Zaimki
Zaimki osobowe
| Zagadnienie | Zasada | Przykład | Polski |
|---|---|---|---|
| Podmiot | я / ти / він / вона́ / воно́ | Вона́ студе́нтка. | Ona jest studentką. |
| Biernik | мене́ / тебе́ / нас / вас | Мене́ зва́ти Оле́г. | Mam na imię Oleh. |
| Celownik | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву. | Dla mnie kawa, proszę. |
| A2Trzecia osoba | його́ / її́ / їх | Я її́ ча́сто ба́чу. | Często ją widzę. |
| A2Narzędnik | мно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́ми | Ході́ з на́ми! | Chodź z nami! |
| A2Po przyimku | до ньо́го / з не́ю / у них | Я говорю́ з не́ю. | Rozmawiam z nią. |
| Pułapka | він, вона́ i воно́ zależą od rodzaju rzeczownika, także w odniesieniu do rzeczy | Де мій стіл? — Він тут. | Gdzie jest mój stół? — Jest tutaj. |
Ти i Ви
| Zagadnienie | Zasada | Przykład | Polski |
|---|---|---|---|
| ти | rodzina, przyjaciele, dzieci | Як ти? | Jak się masz? |
| Ви | nieznajomi, osoby starsze, w pracy | Як у Вас спра́ви? | Jak się Pan miewa? |
| Czasownik | зна́єш → зна́єте | Ви зна́єте, де вокза́л? | Czy Pan wie, gdzie jest dworzec? |
| Prośba | сіда́й → сіда́йте | Сіда́йте, будь ла́ска! | Proszę usiąść! |
| Zwrot | па́не / па́ні + imię w wołaczu | Па́ні Оле́но, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? | Pani Oleno, proszę powiedzieć, która godzina? |
| List | Ви wielką literą do jednej osoby | Дя́кую Вам за лист. | Dziękuję za Pański list. |
| A2Imię i imię odojcowskie | grzecznie, wobec starszych i w pracy | Іва́не Петро́вичу, до́брий день! | Dzień dobry, Ivan Petrovych! |
Zaimki dzierżawcze, свій i себе
| Zagadnienie | Zasada | Przykład | Polski |
|---|---|---|---|
| Mój | мій / моя́ / моє́ / мої́ | Це моя́ кімна́та. | To mój pokój. |
| Nasz | наш / на́ша / на́ше / на́ші | Це на́ше мі́сто. | To nasze miasto. |
| Jego, jej | nie zmieniają się | Це її́ брат і її́ сестра́. | To jej brat i jej siostra. |
| Ich | ї́хній / ї́хня / ї́хнє / ї́хні | Це ї́хня кварти́ра. | To ich mieszkanie. |
| A2Przypadki | jak przymiotnik | Я гуля́ю з мої́м соба́кою. | Spaceruję z moim psem. |
| B1свій | właściciel jest podmiotem | Він ба́чить свого́ бра́та. | Widzi swojego brata. |
| B1себе́ | себе́ / собі́ / собо́ю | Розкажі́ть про се́бе. | Opowiedzcie o sobie. |
Zaimki wskazujące: цей, той
| Zagadnienie | Zasada | Przykład | Polski |
|---|---|---|---|
| Blisko | цей / ця / це / ці | Ця су́мка нова́. | Ta torba jest nowa. |
| Daleko | той / та / те / ті | Той буди́нок вели́кий. | Tamten budynek jest duży. |
| Це | „to jest”, nie zmienia się | Це мій брат. / Це мої́ дру́зі. | To jest mój brat. / To są moi przyjaciele. |
| B1Przypadki | цього́ / ціє́ї / цих | Я живу́ в цьому́ буди́нку. | Mieszkam w tym budynku. |
| B1Czas | dopełniacz bez przyimka | Цього́ ро́ку я ї́ду до Ки́єва. | W tym roku jadę do Kijowa. |
Zaimki pytajne
| Zagadnienie | Zasada | Przykład | Polski |
|---|---|---|---|
| Kto? Co? | хто / що | Хто це? / Що це? | Kto to? / Co to? |
| Miejsce | де / куди́ / зві́дки | Куди́ ви ї́дете? | Dokąd jedziecie? |
| Czas, przyczyna, sposób | коли́ / чому́ / як / скі́льки | Скі́льки це ко́штує? | Ile to kosztuje? |
| Tak czy nie | чи na początku | Чи ти вдо́ма? | Jesteś w domu? |
| A2Przypadki | кого́ / кому́ / з ким / про що | Кому́ ти телефону́єш? | Do kogo dzwonisz? |
| B1Jaki? Czyj? | zgadzają się jak przymiotnik | Чия́ це су́мка? | Czyja to torba? |
| Pułapka | o godzinę pyta się w rodzaju żeńskim | Котра́ годи́на? | Która godzina? |
Nikt, nic: ніхто, ніщо
| Zagadnienie | Zasada | Przykład | Polski |
|---|---|---|---|
| Podwójne zaprzeczenie | ні- + не + czasownik | Ніхто́ не зна́є. | Nikt nie wie. |
| Osoba | ніхто́ / нікого́ / нікому́ | Я нікого́ тут не зна́ю. | Nikogo tu nie znam. |
| Rzecz | ніщо́ / нічо́го / нічи́м | Вона́ нічо́го не зрозумі́ла. | Nic nie zrozumiała. |
| Miejsce, czas | ніде́ / ніку́ди / ніко́ли | Ми ніко́ли не були́ в Ри́мі. | Nigdy nie byliśmy w Rzymie. |
| Z przyimkiem | ні з ким: trzy osobne wyrazy | Він ні з ким не гово́рить. | On z nikim nie rozmawia. |