Мова: Українська

Шпаргалка A0–C2

Основи

Абетка

ПунктПравилоПриклад
33 літери10 голосних літер: а, е, є, и, і, ї, о, у, ю, яо́зеро / мо́ре
Я, ю, є, їна початку слова — два звуки: /ja/ · /ju/ · /jɛ/ · /ji/я́блуко / ї́жа
Щодна літера, два звуки: /ʃt͡ʃ/ща́стя
Ьзвука не має: пом’якшує приголосну перед собоюсіль / день
Г і ґг — /ɦ/, ґ — /ɡ/гора́ / ґу́дзик
И і іи — /ɪ/, і — /i/: це різні звукири́ба / лі́то
Велика літераімена, міста, країни й початок реченняОле́на живе́ в Ки́єві.
Мала літерамови й національностіЯ украї́нець, я говорю́ украї́нською.
Рукопист пишуть як латинське m, д — з петлею вниз—
Пасткав українській абетці немає ы, э, ъ, ёми / йо́гурт

Голосні й приголосні

ПунктПравилоПриклад
Голосні звукишість: /a/ · /ɔ/ · /u/ · /ɛ/ · /ɪ/ · /i/о́зеро / лі́то
И та іи — /ɪ/, і — /i/ми / мі́сто
A1Е та и без наголосузвучать близько; пишуть, як під наголосомсестра́ → се́стри
A1О без наголосузазвичай /ɔ/молоко́
A1Тверді й м’якірозрізняють словапала́ц ≠ па́лець
A1Перед і та еперед і приголосна м’яка, перед е — твердаліс / те́ма
A1Дзвінкі й глухірозрізняють словаді́ло ≠ ті́ло
A1Дж і дзодна приголосна: /d͡ʒ/, /d͡z/джи́нси / дзе́ркало
A1Пасткау кінці складу після голосної в звучить як /u̯/Львів / за́втра

М’який знак і апостроф

ПунктПравилоПриклад
Ьзвука не має: робить приголосну перед собою м’якоюсіль / день
Апострофя після апострофа звучить як /ja/м’яч
A1Ь у кінці словапісля м’яких д, т, з, с, ц, л, нти́ждень / па́лець
A1Ь у середині словаперед приголосною і перед оЛьвів / сього́дні
A1Апостроф після губнихб, п, в, м, ф перед я, ю, є, їсім’я́ / де́в’ять
A1Апостроф після рр у кінці складу перед я, ю, є, їподві́р’я
A1Пасткапісля ж, ч, ш, щ ь не пишутьніч / річ
A1Пасткапісля р у кінці слова ь не пишутьлі́кар / секрета́р
B1Апостроф після префіксапрефікс на приголосну перед я, ю, є, їз’ї́сти / під’ї́зд

Наголос

ПунктПравилоПриклад
Один наголосу кожному слові один наголошений складма́ма / вода́
Вільний наголосможе падати на будь-який складмо́ре / доро́га / молоко́
Знак наголосуйого ставлять у навчальних текстах і словниках, у звичайних текстах — нікни́жка
A1Рухомий наголоспереходить у формах того самого словарука́ → ру́ку
A1Множинау множині наголос часто переходить на інший складсестра́ → се́стри
A2Різні слованаголос розрізняє слова з однаковим написаннямза́мок ≠ замо́к
A2Різні форминаголос розрізняє форми одного словамої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́
A2Два варіантиу деяких словах правильні обидва наголосипо́милка = поми́лка
A1Пасткау числах 11–19 наголос на -на́-одина́дцять / чотирна́дцять

Милозвучність: у/в, і/й, з/із/зі

ПунктПравилоПриклад
Впісля голосної перед голосною чи приголосноюВона́ була́ в Оде́сі. / Вона́ жила́ в Ки́єві.
A2Вперед голосною на початку речення чи після приголосноїВ Оде́сі те́пло. / Брат в Оде́сі.
Уміж приголоснимиБрат у шко́лі.
A2Уперед приголосною на початку речення й перед в, ф, льв, св, твВона́ у Ві́нниці.
Йміж голосними й після голосної перед приголосноюПолта́ва й Оде́са
Іміж приголосними й на початку реченнябуди́нок і кімна́та
A2Іперед й, я, ю, є, ї, навіть після голосноїма́ма і я
Зперед голосною; перед приголосною — після голосноїВона́ з Алжи́ру. / Ми з Ки́єва.
Зіперед збігом приголосних, найчастіше з з, с, ш, щ на початкузі шко́ли / зі мно́ю / зі Льво́ва
Ізміж приголосними, особливо перед однією з, с, ц, ч, шВін із Си́рії.
B2Початкове у, вяк у прийменника: у після приголосної, в після голосноїУлі́тку тут спеко́тно. / Ми пої́демо влі́тку.

Числа

ПунктПравилоПриклад
0–10окремі словаоди́н / чоти́ри / де́сять
11–19число та -на́дцятьдвана́дцять / п’ятна́дцять
Десятки-дцять у 20 і 30, -деся́т у 50–80; со́рок і дев’яно́сто — окремодва́дцять / со́рок / п’ятдеся́т
Складені числаокремі слова, від більшого до меншогодва́дцять оди́н
Сотністо, дві́сті, три́ста, чоти́риста, далі -со́тдві́сті / п’ятсо́т
Тисяча й мільйонти́сяча, мільйо́нти́сяча / мільйо́н
A1Тисячідві ти́сячі, але п’ять ти́сячдві ти́сячі два́дцять шість
A1Одиноди́н, одна́, одне́ — за родом іменникаоди́н стіл / одна́ кни́жка / одне́ вікно́
Пасткау числах 11–19 і 20, 30 пишуть -дцять з ясімна́дцять
Пасткау сотнях і десятках ь не пишутьп’ятсо́т / шістдеся́т

Дні, місяці, дати

ПунктПравилоПриклад
Дні тижнясім днів, з малої літерипонеді́лок / субо́та
Який день?Яки́й сього́дні день? — назва дняСього́дні п’я́тниця.
Місяцідванадцять місяців, з малої літерисі́чень / тра́вень
Пори рокучотири пори рокувесна́ / лі́то / о́сінь / зима́
A1Коли? Деньу / в і знахідний відмінокДо зу́стрічі в понеді́лок!
A1Коли? Місяцьу / в і місцевий відмінокМарі́я народи́лася в тра́вні.
A1Коли? Пора рокуприслівник без прийменниканавесні́ / влі́тку / восени́ / взи́мку
A2Датаколи? — порядкове число й місяць у родовому відмінкуЯ народи́вся деся́того бе́резня.
A2Ріку / в, порядкове число й ро́ціМи познайо́милися в дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці.
A2Наступний і минулийродовий відмінок без прийменникаНасту́пної середи́ бу́де екску́рсія.
B2Дата після прийменникапорядкове число в родовому, після пе́ред в орудномуВи́ставка трива́є до два́дцять во́сьмого лю́того.
A1Пасткасереда́, але у се́редуМи ба́чимося в се́реду.

Котра година

ПунктПравилоПриклад
Котра година?відповідь — порядкове число жіночого родуКотра́ годи́на? — Дру́га
Годинислово годи́на можна не казатиЗара́з сьо́ма (годи́на).
A1Хвилинигодина й хвилини, як на годинникуЗара́з деся́та два́дцять.
A1Розкладгодини від 13 до 24Зара́з чотирна́дцята три́дцять.
A1Частини добира́нку / дня / ве́чора / но́чі після годиниЗара́з сьо́ма ве́чора.
A1Ввічливозапитання до незнайомої людиниСкажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на?
A2З … до …з і до з родовим відмінкомМагази́н працю́є з дев’я́тої до шо́стої.
B1О котрій?о і місцевий відмінокЗаня́ття почина́ються о дев’я́тій.
B1Обоб перед голосноюЗу́стріч об одина́дцятій.
B2Пів годинипів на і знахідний наступної годиниЗустрі́немося о пів на сьо́му.
B2Хвилини до й післяпо і місцевий, без і родовийдва́дцять по шо́стій / без п’яти́ шо́ста
Пасткапро час питають котра́ годи́наКотра́ за́раз годи́на?

Іменник і відмінки

Рід іменника

ПунктПравилоПриклад
Чоловічий рідприголосний у кінці, також -й / -ьЦе мій брат.
Жіночий рідзакінчення -а / -яЦе моя́ ма́ма.
Середній рідзакінчення -о / -е / -яЦе моє́ вікно́.
A2-ння, -ття, -ччясередній рідЦе моє́ завда́ння.
Перевірказаміна на він / вона́ / воно́Де кни́жка? — Вона́ тут.
Людирід за статтю людиниЦе мій та́то.
Професіїжіноча назва із суфіксом -к- або -иняВін студе́нт. / Вона́ студе́нтка.
B2Спільний рідрід за статтю людини, яку називає словоЦей сирота́ ви́ріс. / Ця сирота́ ви́росла.
Пасткана -ь і на приголосний бувають і жіночого роду; на -ість — завжди жіночогомій день / моя́ сіль / моя́ ніч / моя́ ра́дість
Пасткабіль — чоловічого роду; соба́ка — переважно чоловічогоЦе вели́кий соба́ка.

Множина

ПунктПравилоПриклад
Тверда основачоловічий і жіночий рід: -истуде́нти / ма́ми
М’яка основа-і; після голосного -їбабу́сі / музе́ї
Середній рід-о → -а, -е → -яміста́ / моря́
Чергуванняголосний основи змінюється: рік → ро́киМину́ли ро́ки.
Узгодженняу множині одна форма для всіх родівМої́ брати́ і се́стри тут.
A2Особливі формилюди́на → лю́ди, дити́на → ді́тиУ па́рку гра́ються ді́ти.
A2Наголоснаголос розрізняє формимої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́
B1Лише множинадеякі іменники мають тільки множинуДе мої́ окуля́ри?
B1Іменники на -ин-ин у множині зникаєМи громадя́ни Украї́ни.
B2Розширена основасередній рід: основа з -ат- / -ят- / -ен-курча́та / імена́
C1Лише множина: родовийзакінчення -ів / -ок або без закінченнявершкі́в / ша́шок / огля́дин
C2Родовий без закінченнянульове закінчення замість -а / -иворі́т / дров / Карпа́т
Пасткапісля г / к / х пишемо -иЦе мої́ кни́жки.
Пастканазви людей на -ар мають -іТут працю́ють лікарі́.

Сім відмінків

ВідмінокПитання й рольПриклад
Називнийхто? / що?: підметСтуде́нт чита́є.
Знахіднийкого́? / що?: прямий додаток; куди́?Я чита́ю кни́жку.
Місцевийде?: місце, завжди з прийменникомМи живемо́ в Ки́єві.
Кличнийзвертання до людиниОле́но, приві́т!
A2Родовийкого́? / чого́?: кількість, з, доТут бага́то студе́нтів.
A2Давальнийкому́? / чому́?: адресатЯ дару́ю ма́мі кві́ти.
A2Оруднийким? / чим?: знаряддя; з кимосьЯ пишу́ ру́чкою.
B1Прийменникодин прийменник, різні відмінки, різні значенняза годи́ну ≠ за буди́нком
Пасткаде? — місцевий, куди́? — знахіднийЯ в кімна́ті ≠ Я йду в кімна́ту
A2Пастказ: звідки? — родовий; з ким? — оруднийЯ з Ки́єва ≠ Я з бра́том

Називний відмінок

ПунктПравилоПриклад
Формаформа зі словникастіл / кни́жка / мі́сто
Підметхто? / що? робить діюСтуде́нт чита́є текст.
Це …після це і осьЦе нови́й телеві́зор.
Ім’япісля мене́ зва́тиМене́ зва́ти Оста́п.
A2Подобатисяте, що подо́баєтьсяМені́ подо́бається ка́ва.
B1Присудокіменник-присудок; після займенника без тиреВін інжене́р.
B1Наявністьпісля у ме́не єУ ме́не є брат.
B1Часдень, свято, подіяСього́дні п’я́тниця.
C2Роль підметаназивний; роль показує дієсловоПисьме́нник виступа́є. / Ві́тер поси́люється. / Прису́тні захвилюва́лися.
Пасткау теперішньому часі без єЯ студе́нт.

Знахідний відмінок

ПунктПравилоПриклад
Жіночий рід-а → -уЯ чита́ю кни́жку.
Жіночий рід-я → -юЯ ба́чу бабу́сю.
Чоловічий рід, неживеформа та сама, що в називномуМи купу́ємо стіл.
Чоловічий рід, живе-а / -я, як у родовомуЯ ма́ю бра́та.
Середній рідформа та сама, що в називномуМи лю́бимо це мі́сто.
Займенникимене́ / тебе́ / нас / васТи мене́ чу́єш?
A2Займенникийого́ / її́ / їхЯ її́ ду́же люблю́.
Куди?у / в / на і знахіднийМи ї́демо в Ки́їв.
A2Множинанеживе — як у називному, живе — як у родовомуЯ ба́чу кни́жки. / Я ба́чу студе́нтів.
B1Часче́рез / за / на: коли, за скільки, на скількиОле́на поверне́ться че́рез ти́ждень.
B2За й наза — причина й плата; на — прохання, мета, призначенняМи заплати́ли за квито́к. / Я записа́вся на обсте́ження.
C1На, під, пона — очікування; під — супровід; по — міраМи чека́ємо на весну́. / Ми танцюва́ли під му́зику. / Вода́ дійшла́ нам по колі́на.
Пасткакуди? — знахідний, де? — місцевийЯ йду в кімна́ту ≠ Я в кімна́ті

Місцевий відмінок

ПунктПравилоПриклад
Формабільшість іменників: -іЯ живу́ в мі́сті.
Формаокремі слова чоловічого роду: -уМи в па́рку.
Форма-ія → -іїВони́ в Іспа́нії.
Місяцьу і назва місяця: коли?Мій день наро́дження у тра́вні.
Навідкрите місце, подія, окремі словаТа́то на робо́ті.
A2Чергуванняг / к / х → з / ц / с перед -іРу́чка в руці́.
A2Порух поверхнеюКі́шка бі́гає по кімна́ті.
A2Множина-ах / -яхУ міста́х бага́то па́рків.
B1Годинао / об: о котрій годині?Уро́к о дев’я́тій.
C1Установа, зв’язокпри — установа; по — походження й спільна справаВона́ вчи́ться в аспіранту́рі при ка́федрі. / По ма́тері вона́ украї́нка.
C2Стан, обставинапри — стан людини, умоваВін ще при до́брому здоро́в’ї.
Пастканазва держави: в Украї́ніЯ живу́ в Украї́ні.

Родовий відмінок

ПунктПравилоПриклад
Жіночий рід-а → -и, -я → -іЯ ї́ду до ма́ми.
Чоловічий рідлюди, предмети, міста: -а (-я)Ми з Ки́єва.
Чоловічий рідречовини, поняття, установи: -у (-ю)Парк бі́ля теа́тру.
Середній рід-о → -а, -е → -яМи ви́їхали з мі́ста.
Множина-ів, -ей або без закінченняТут бага́то студе́нтів.
Датачисло й місяць у родовомуЯ народи́вся деся́того бе́резня.
Запереченнядодаток після неЯ не ба́чив дру́зів.
Прийменникиз / до / для / бі́ля / навпро́тиЦе подару́нок для ма́ми.
B1Належністьчий? — іменник після назви речіЦе кни́жка бра́та.
B1Відсутністьнема́є / безУ ме́не нема́є ча́су.
B2Іменник при іменникувиконавець, якість, установа, збірність — у родовомуВін хло́пець міцно́ї стату́ри.
C1Назви місцьміста: -а (-я); країни, річки: -у (-ю)Ми з Ко́веля, а вона́ — з Ізра́їлю.
Пасткапісля бага́то / ма́ло — родовий множиниЯ ма́ю бага́то дру́зів.

Давальний відмінок

ПунктПравилоПриклад
A2Чоловічий рід-ові або -уЯ дзвоню́ бра́тові.
A2Жіночий рідзакінчення -іЯ пишу́ сестрі́.
A2Середній рід-у (-ю)Цьому́ мі́сту п’ятсо́т ро́ків.
A2Множина-ам / -ямЯ допомага́ю дру́зям.
Займенникимені́ / тобі́ / нам / вамДа́йте мені́ ка́ву, будь ла́ска.
A2Займенникийому́ / їй / їмЯ допомага́ю їй.
A2Віккому? і кількість роківДідусе́ві вісімдеся́т ро́ків.
A2Дієсловадопомага́ти / дзвони́ти / дя́кувати кому?Я допомага́ю бабу́сі.
B1Станкому? як?Мені́ хо́лодно.
B1Потребатре́ба / потрі́бно кому?Тобі́ тре́ба відпочи́ти.
Пасткадя́кувати кому?: дя́кую вамДя́кую вам!

Орудний відмінок

ПунктПравилоПриклад
Чоловічий рід-ом; після м’якого чи шиплячого -емВін працю́є лі́карем.
Жіночий рід-а → -ою, -я → -еюЯ пишу́ ру́чкою.
Середній рід-ом, -ем, -ямЯ ціка́влюся мисте́цтвом.
Множина-ами / -ямиДі́ти малю́ють олівця́ми.
Займенникимно́ю / тобо́ю / ним / не́ю / на́ми / ва́ми / ни́миХоді́ зі мно́ю!
Професіяпрацюва́ти / ста́ти ким?Мико́ла хо́че ста́ти викладаче́м.
Зз ким? з чим?Я п’ю чай із лимо́ном.
Місценад / під / пе́ред / за / міжЛа́мпа над столо́м.
B1Шлях і транспортчим? — дорогою, транспортомМи ї́здимо трамва́єм.
B1Спосібз: як?Він розмовля́є з акце́нтом.
Пасткамова: украї́нською мо́воюМи розмовля́ємо украї́нською мо́вою.

Кличний відмінок

ПунктПравилоПриклад
Чоловічий рідтверда основа: -еОста́пе, ході́ сюди́!
Чоловічий рідм’яка основа, -й: -юАндрі́ю, приві́т!
Жіночий рід-а → -оОле́но, допоможи́, будь ла́ска.
Жіночий рід-я → -ю, -ія → -ієНаді́є, до́брий день!
Пане, паніпа́не; па́ні не змінюєтьсяПа́не, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на?
A2Титул та ім’яобидва слова в кличномуПа́не Ю́рію, повторі́ть, будь ла́ска.
A2Пестливі імена-ка → -коОле́нко, будь щасли́вою!
B1Чергуванняг / к → ж / ч перед -еДру́же, дя́кую!
B1Множинаформа називногоШано́вні пасажи́ри, зберіга́йте спо́кій.
B2Громада й установаіменник у кличному, означення — у називномуШано́вна грома́до, прошу́ ува́ги.
C1Роль без іменібез слова пан: роль чи професія в кличномуПаціє́нте, не хвилю́йтеся.
C2Ім’я та по батьковіім’я й по батькові — обидва в кличномуОле́сю Іва́нівно, до́брий день!
Пастказвертання виділяють комамиДя́кую, ма́мо!

Групи відмінювання й чергування

ПунктПравилоПриклад
Тверда групатвердий приголосний: -ом, -оюЯ гуля́ю з бра́том.
М’яка групам’який приголосний чи -й: -ем, -еюЯ розмовля́ю з учи́телем.
Мішана групаж / ч / ш / щ: родовий як тверда, орудний як м’якаЯ чека́ю това́риша.
Голосніі → о / е у відкритому складіДе мої́ ре́чі?
Приголосніг / к / х → з / ц / с перед -іПодару́й жі́нці кві́ти.
B1Випадні голосніо / е зникають в інших відмінкахЯ не ба́чу олівця́.
B1Кличнийг / к → ж / ч перед -еДру́же, дя́кую!
B1Мішана групажіночий і середній рід теж мають мішану групуМи зустрі́немося на пло́щі.
B2Чоловічі на -авідмінюються як жіночі: -и, -оюЯ розмовля́ю з Мико́лою.
C1Шиплячий на кінціжіночий рід: -і, орудний з подвоєннямПе́ред по́дорожжю ми відпочива́ємо.
C2М’яка групаі → о / е у чоловічому родіЯ чека́ю го́стя.
Пасткапісля шиплячого — -ем, не -омЯ говори́в з викладаче́м.

Прикметник і прислівник

Узгодження прикметників

ПунктПравилоПриклад
Чоловічий рід-ий / -ійЦе нови́й стіл.
Жіночий рід-а / -яЦе си́ня су́мка.
Середній рід-е / -єЦе вели́ке вікно́.
Множина-і для всіх родівЦе нові́ столи́ й нові́ кни́жки.
Знахіднийжіночий рід: -у / -юЯ чита́ю ціка́ву кни́жку.
Місцевий-ому / -ійМи живемо́ у вели́кому мі́сті.
Пасткаце не змінюється, прикметник — змінюєтьсяЦе нови́й стіл. / Це нові́ столи́.

Відмінювання прикметників

ВідмінокЧоловічий і середній рідЖіночий рідМножина
Називнийнови́й / нове́нова́нові́
Родовийново́гоново́їнови́х
Давальнийново́мунові́йнови́м
Знахіднийнови́й / ново́го / нове́нову́нові́ / нови́х
Оруднийнови́мново́юнови́ми
Місцевийна ново́муна нові́йна нови́х
B1Коротка формапотрі́бен / здоро́в——
B2Присвійнийсестри́н / бра́тівсестри́на / бра́товасестри́ні / бра́тові
B2Місцевий, -імна ти́сячному / на ти́сячнім——
C1Місцевий, -імна моє́му / на мої́м——
C1Прикметник на -їйдовгоши́їйдовгоши́я—
C2Після шиплячогокра́щогокра́щоїкра́щих

Ступені порівняння

ПунктПравилоПриклад
Вищий ступінь-іш- / -ш-Ця кни́жка ціка́віша.
Найвищий ступіньнай- + вищий ступіньЦе найсмачні́ший торт.
Складена формабільш / меншЦей сік менш ки́слий.
Особливі формивели́кий → бі́льшийЦей буди́нок бі́льший.
B1Особливі формига́рний → кра́щийЦя ка́ва кра́ща.
B1Чергуваннядороги́й → доро́жчийЦей квито́к доро́жчий.
B1Ніжніж + називнийОле́на моло́дша, ніж я.
B1Заза + знахіднийБрат ста́рший за мене́.
B1Прислівникишви́дко → шви́дшеГоворі́ть пові́льніше, будь ла́ска.
B2Кількістьбага́то → бі́льшеУ ме́не бі́льше ча́су.
C1Прислівникити́хо → тихі́шеВін працю́є активні́ше, ніж я.
C1Парні формивідомі́ший = більш відо́мийЦе відомі́ший письме́нник.

Прислівники

ПунктПравилоПриклад
Місцетут / там / вдо́маМа́ма вдо́ма.
Чассього́дні / за́втра / учо́ра / за́разЗа́втра я працю́ю.
Спосібдо́бре / пога́но / шви́дкоВін до́бре гра́є у футбо́л.
Міраду́же перед прикметником, прислівником, дієсловомЯ ду́же люблю́ Ки́їв.
A2Куди?сюди́ / туди́ / додо́муМи йдемо́ додо́му.
A2Звідки?зві́дси / зві́дтиМи ї́демо зві́дси за́втра.
A2Як часто?за́вжди / ча́сто / рі́дкоЯ ча́сто ї́жджу до Льво́ва.
B1Утворення-ий → -о / -еДі́ти бі́гають шви́дко.
B1Мовапо- + -ськиВи гово́рите по-украї́нськи?

Займенники

Особові займенники

ПунктПравилоПриклад
Підметя / ти / він / вона́ / воно́Вона́ студе́нтка.
Знахідниймене́ / тебе́ / нас / васМене́ зва́ти Оле́г.
Давальниймені́ / тобі́ / нам / вамДа́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву.
A2Третя особайого́ / її́ / їхЯ її́ ча́сто ба́чу.
A2Орудниймно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́миХоді́ з на́ми!
A2Після прийменникадо ньо́го / з не́ю / у нихЯ говорю́ з не́ю.
Пасткавін, вона́, воно́ — за родом іменника, і для речей тежДе мій стіл? — Він тут.

Ти і Ви

ПунктПравилоПриклад
тиродина, друзі, дітиЯк ти?
Винезнайомі, старші, на роботіЯк у Вас спра́ви?
Дієсловозна́єш → зна́єтеВи зна́єте, де вокза́л?
Наказсіда́й → сіда́йтеСіда́йте, будь ла́ска!
Звертанняпа́не / па́ні + ім’я в кличномуПа́ні Оле́но, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на?
ЛистВи з великої літери до однієї людиниДя́кую Вам за лист.
A2Ім’я і по батьковіввічливо до старших і на роботіІва́не Петро́вичу, до́брий день!

Присвійні займенники, свій і себе

ПунктПравилоПриклад
Міймій / моя́ / моє́ / мої́Це моя́ кімна́та.
Нашнаш / на́ша / на́ше / на́шіЦе на́ше мі́сто.
Його, їїне змінюютьсяЦе її́ брат і її́ сестра́.
Їхнійї́хній / ї́хня / ї́хнє / ї́хніЦе ї́хня кварти́ра.
A2Відмінкияк у прикметникаЯ гуля́ю з мої́м соба́кою.
B1свійвласник — підмет реченняВін ба́чить свого́ бра́та.
B1себе́себе́ / собі́ / собо́юРозкажі́ть про се́бе.

Вказівні займенники: цей, той

ПунктПравилоПриклад
Близькоцей / ця / це / ціЦя су́мка нова́.
Далекотой / та / те / тіТой буди́нок вели́кий.
Це«це є» — не змінюєтьсяЦе мій брат. / Це мої́ дру́зі.
B1Відмінкицього́ / ціє́ї / цихЯ живу́ в цьому́ буди́нку.
B1Часродовий без прийменникаЦього́ ро́ку я ї́ду до Ки́єва.
C1Такийтаки́й / така́ / таке́ / такі́У тако́му мі́сті хо́четься жи́ти.
C1Стількиродовий після сті́льки; далі — як у скі́лькиНа вечі́рку прийшло́ сті́льки госте́й!
C1Підсиленняоце́й / ото́й / отаки́йВи ба́чите ото́го чолові́ка?
C1Високий стильсей / ся / се / сіВони́ дру́жать по сей день.

Питальні слова

ПунктПравилоПриклад
Хто? Що?хто / щоХто це? / Що це?
Місцеде / куди́ / зві́дкиКуди́ ви ї́дете?
Час, причина, спосібколи́ / чому́ / як / скі́лькиСкі́льки це ко́штує?
Так чи нічи на початкуЧи ти вдо́ма?
A2Відмінкикого́ / кому́ / з ким / про щоКому́ ти телефону́єш?
B1Який? Чий?узгоджуються, як прикметникЧия́ це су́мка?
Пасткапро час питаємо в жіночому родіКотра́ годи́на?

Заперечні займенники: ніхто, ніщо

ПунктПравилоПриклад
Подвійне запереченняні- + не + дієсловоНіхто́ не зна́є.
Особаніхто́ / ніко́го / ніко́муЯ ніко́го тут не зна́ю.
Річніщо́ / нічо́го / нічи́мВона́ нічо́го не зрозумі́ла.
Місце, часніде́ / ніку́ди / ніко́лиМи ніко́ли не були́ в Ри́мі.
З прийменникомні з ким: три слова окремоВін ні з ким не гово́рить.
C1Ніякий, нічийнія́кий і нічи́й змінюються за родом і відмінкамиЦя ха́та нічия́.
C1Ніскільки«зовсім не»: ніскі́льки перед неВона́ ніскі́льки не зміни́лася.
C1Паралельні форминіки́м / ні з кимВона́ ні з ким не посвари́лася.
C2Повні форминічийо́го / нікотро́го / ніскілько́хНікотро́му з них я не ві́рю.

Неозначені займенники: хтось, будь-хто

ПунктПравилоПриклад
Особахтось ≠ хто-не́будьХтось подзвони́в. / Чи є тут хто-не́будь?
Річщось ≠ що-не́будьЯ чу́ю щось. / Хо́чеш що-не́будь ви́пити?
Ознакаяки́йсь ≠ яки́й-не́будьЯки́йсь чолові́к чека́є на вас. / Візьми́ яку́-не́будь кни́жку.
Належністьчийсь ≠ чий-не́будьТут лежи́ть чиє́сь пальто́. / Якщо́ поба́чиш чиї́-не́будь ключі́, скажи́ мені́.
Відмінкивідмінюється перша частина: кого́сь / кого́-не́будьТи розмовля́в з ким-не́будь про це?
C1Будь-будь-хто́ / будь-що́ / будь-яки́й / будь-чи́йЦе мо́же зроби́ти будь-хто́.
C1Казна-, хтозна-ка́зна-що / хто́зна-чий / хто́зна-скі́лькиВона́ розповіла́ ка́зна-що.
C1Дехто, дещоде́хто / де́щоДе́хто спа́ти не ляга́є.
Пасткапро факт, який уже був: -сьВчо́ра хтось подзвони́в.

Означальні займенники: весь, кожен, сам

ПунктПравилоПриклад
Весьвесь / вся / все / всіМи чека́ли весь день.
Коженко́жен / ко́жнийМи зустріча́ємося ко́жні два ти́жні.
Всякийвся́кий відмінюється, як твердий прикметникВін розповіда́є вся́кі істо́рії.
Самсам / сама́ / саме́ / самі́Вона́ сама́ приготува́ла вече́рю.
Самийтой са́мий / са́мий центрМи купи́ли той са́мий телефо́н.
Іншийі́нший відмінюється, як твердий прикметникПокажи́ мені́ і́нший ко́лір.
Пасткарід іменника визначає формуКо́жна жі́нка ма́є пра́во.

Числівники

Числівник та іменник

ПунктПравилоПриклад
Одиноди́н / одна́ / одне́ — за родом, іменник в одниніУ ме́не одна́ сестра́.
Два, три, чотириназивний множиниДва квитки́, будь ла́ска.
Два і двідві з жіночим родомКа́ва ко́штує дві гри́вні.
П’ять і більшеродовий множиниКвито́к ко́штує п’ятдеся́т гри́вень.
Складеніза останнім словомУ гру́пі два́дцять два студе́нти.
Багато і кількабага́то / кі́лька з родовимТре́ба ї́сти бага́то фру́ктів.
B1Відмінкидвох / двом / двома́Ми ї́хали з двома́ дру́зями.
B1Людизнахідний = родовий: двохЯ ба́чу двох студе́нтів.
B2П’ять і більше: відмінкиречі — п’яти́, люди — п’ятьо́х; складені — кожне словоМи поговори́ли з п’ятьма́ студе́нтами.
C1Складені із сотнямизмінюється й сотня: три́ста → трьохсо́тДя́куємо трьомста́м вісімдесяти́ п’яти́ уча́сникам.
C2Усі відмінкидвохсо́т, двомаста́ми, багатьма́, кількадесятьма́Він розмовля́в з кількадесятьма́ студе́нтами.
Пасткагроші після п’ять — теж родовий множини: п’ять гри́веньХліб ко́штує п’ять гри́вень.

Порядкові числівники

ПунктПравилоПриклад
Рідпе́рший / пе́рша / пе́ршеЦе мій пе́рший уро́к.
М’яка основатре́тій / тре́тя / тре́тєТре́тя ву́лиця право́руч.
A2Родовийдеся́того / деся́тоїЯ народи́вся деся́того бе́резня.
A2Місцевийна тре́тьому / на тре́тійЯ живу́ на тре́тьому по́версі.
A2Від 11одина́дцятий / двадця́тийСього́дні двадця́те тра́вня.
B1Складеніпорядкове лише останнє словоЦе сто тре́тя кімна́та.
B1Скороченняпісля цифри — кінець слова: 1-й / 3-тя / 5-муВін навча́ється в 5-му кла́сі.
B2Круглі й складеніти́сячний, мільйо́нний — як прикметники; у складених змінюється останнє словоВін наш ти́сячний відві́дувач.
C1Довгі складені й рокизмінюється лише останнє слово: три́ста вісімдеся́т пе́ршогоЦе ста́лося у дві ти́сячі два́дцять тре́тьому ро́ці.
C2З іменникомвідмінок іменника й прийменник: для тре́тьої гру́пиЗаня́ття для тре́тьої гру́пи почина́ється о дев’я́тій.

Вік: мені двадцять років

ПунктПравилоПриклад
Будовадавальний + число + рік / ро́ки / ро́ківМені́ два́дцять ро́ків.
Питанняскі́льки + давальний + ро́ківСкі́льки тобі́ ро́ків?
1, 21, 31рікСи́нові оди́н рік.
2–4, 22–24ро́киДочці́ три ро́ки.
5–20, 25–30ро́ківДідусе́ві вісімдеся́т ро́ків.
Місто, річта сама будоваКи́єву по́над півтори́ ти́сячі ро́ків.
Пасткадавальний відмінок і жодного дієсловаМені́ вісімна́дцять ро́ків.

Дієслово: теперішній час

Теперішній час: I і II дієвідміни

ПунктПравилоПриклад
I дієвідміначита́ти: чита́ю / чита́єш / чита́ютьЯ чита́ю текст.
I дієвідміна, -ува-, -юва-працюва́ти → працю́юМи працю́ємо в о́фісі.
II дієвідмінасиді́ти: сиджу́ / сиди́ш / сидя́тьСтуде́нти сидя́ть у кла́сі.
ЗакінченняI: -еш / -уть; II: -иш / -атьти чита́єш / ти сиди́ш
A2Чергуванняказа́ти: кажу́ / ка́жеш / ка́жутьЩо ти ка́жеш?
A2Чергування у формі яходи́ти: ходжу́ / хо́дишЯ ходжу́ на робо́ту пі́шки.
A2Апострофпи́ти: п’ю / п’єш / п’ютьТи п’єш чай?
B1Вставне лпісля б / в / м / п / ф: люблю́ / лю́блятьДі́ти лю́блять мо́ре.
B1Голосний в основібра́ти: беру́ / бере́ш / беру́тьЯ беру́ таксі́.
B2Дієслова на -вативстава́ти → встаю́Я встаю́ о сьо́мій.
B2Везти і возитивезти́: везу́ / везе́ш; вози́ти: вожу́ / во́зишВін везе́ нас на вокза́л. / Я ча́сто вожу́ ту́ристів по Льво́ву.
Пасткахоті́ти — I дієвідміна: хо́чешТи хо́чеш чай?

Особливі дієслова: бути, могти, дати, їсти

ПунктПравилоПриклад
бути: теперішній часє для всіх осібУ ме́не є брат.
бути: майбутній часбу́ду / бу́деш / бу́дутьЗа́втра я бу́ду вдо́ма.
могтимо́жу / мо́жеш / мо́жутьЯ не мо́жу сього́дні.
ітиіду́ / іде́ш / іду́тьКуди́ ти йдеш?
їхатиї́ду / ї́деш / ї́дутьМи ї́демо додо́му.
хотітихо́чу / хо́чеш / хо́чутьЯ хо́чу ї́сти.
житиживу́ / живе́ш / живу́тьДе ти живе́ш?
B1датидам / даси́ / даду́тьЯ дам тобі́ ключ.
B1їстиїм / їси́ / їдя́тьЩо ти їси́?
B2Дати й їсти з префіксомрозда́ти → розда́м, з’ї́сти → з’їмВчи́телька розда́сть зо́шити.
B2Недоконана парароздава́ти → роздаю́, з’їда́ти → з’їда́юЩодня́ вчи́телька роздає́ зо́шити.
Пастка«хто є хто» — без єЯ студе́нт.

Дієслова на -ся

ПунктПравилоПриклад
Формадиви́тися: дивлю́ся / ди́вишся / ди́влятьсяЯ дивлю́ся фільм.
Форманавча́тися: навча́юся / навча́єшся / навча́ютьсяЯ навча́юся в університе́ті.
Вимова-ться → /t͡sʲːɐ/, -шся → /sʲːɐ/Що ти ди́вишся?
Минулий часдиви́вся / диви́лася / диви́лисяУчо́ра він диви́вся футбо́л.
A2Один одногозустріча́ти → зустріча́тисяМи зустріча́ємося о шо́стій.
A2Без виконавця діїпочина́ти → почина́тисяУро́к почина́ється о дев’я́тій.
B1Сам себеми́ти → ми́тисяЯ ми́юся вра́нці.
B1Стандавальний і -тьсяМені́ не спи́ться.
Пасткадиви́тися фільм — з -сяМи ди́вимося серіа́л.

Мені подобається

ПунктПравилоПриклад
Фразатак кажемо, що щось до вподобиМені́ подо́бається.
Запереченняне перед дієсловомМені́ не подо́бається.
A2Будовадавальний + подо́бається + називнийЙому́ подо́бається Ки́їв.
A2Множинаподо́баються з множиноюНам подо́баються ці пісні́.
A2Інфінітивподо́бається з інфінітивомЇй подо́бається гуля́ти.
A2Минулий чассподо́бався / сподо́балася / сподо́балося / сподо́балисяСтуде́нтам сподо́балася екску́рсія.
Любитистала, сильна прихильністьЯ люблю́ кіно́.
B1Перше враженнясподо́батися: почало подобатисяВам сподо́бався фільм?
A2Пасткате, що подобається, — у називному: му́зикаТобі́ подо́бається му́зика?

Дієслово з інфінітивом

ПунктПравилоПриклад
Бажанняхоті́ти + інфінітивЯ хо́чу ї́сти.
Можливістьмогти́ + інфінітивТи мо́жеш допомогти́?
Інфінітивзакінчення -ти / -тисяМи хо́чемо навча́тися.
Уподобаннялюби́ти + інфінітивЯ люблю́ чита́ти.
A2Уміннявмі́ти + інфінітивЯ вмі́ю пла́вати.
A2Початок і кінецьпочина́ти / закі́нчувати + інфінітив недоконаного видуМи почина́ємо працюва́ти о дев’я́тій.
A2Планипланува́ти + інфінітивЯ плану́ю пої́хати до Льво́ва.
Пасткадруге дієслово — в інфінітиві: спа́тиЯ хо́чу спа́ти.

Минулий час і вид

Минулий час

ПунктПравилоПриклад
Чоловічий рід-ти → -вУчо́ра Тара́с чита́в.
Жіночий рід-ти → -лаОле́на працюва́ла вдо́ма.
Середній рід-ти → -лоУчо́ра було́ хо́лодно.
Множина-ти → -лиМи гуля́ли в па́рку.
Ввічливе Виз ввічливим Ви дієслово стоїть у множиніВи були́ в Ки́єві?
Дієслова на -ся-вся / -лася / -лисяВін ду́же смія́вся.
A2Особливі формиіти́ → ішо́в, могти́ → мігЯ не міг прийти́.
B1Видобидва види мають минулий часЯ чита́в кни́жку ≠ Я прочита́в кни́жку
B2Стан, результат: -нутизви́кнути → звик / зви́клаМи шви́дко зви́кли до шу́му.
B2Одноразова дія: -нутикри́кнути → кри́кнув / кри́кнулаВін гу́чно кри́кнув.
Пасткажінка каже я була́Оле́на: «Я була́ вдо́ма».

Вид дієслова: доконаний і недоконаний

ПунктПравилоПриклад
Префіксроби́ти → зроби́тиЯ вже зроби́в завда́ння.
Суфіксзабува́ти → забу́тиЯ забу́ла ключі́.
Недоконаний видпроцес, повторення, загальний фактЯ ча́сто пишу́ листи́.
Доконаний видодин завершений результатЯ написа́в лист.
Майбутній часнедоконаний: бу́ду писа́ти; доконаний: напишу́За́втра я напишу́ лист.
B1Інший коріньбра́ти → взя́ти, говори́ти → сказа́тиВін сказа́в пра́вду.
B2Дієслова на -ітитемні́ти → потемні́тиНадво́рі шви́дко потемні́ло.
B2Чергування приголосногозахисти́ти → захища́ти: ст → щМи захища́ємо свої́ права́.
C1Вторинний недоконанийзаши́ти → зашива́тиБа́бця ча́сто зашива́є ді́рки.
C1Наголосви́кликати ≠ виклика́тиМи ви́кликали лі́каря. / Його́ ча́сто виклика́ли до дире́ктора.
Пасткадія зараз — лише недоконаний видЗа́раз я чита́ю кни́жку.

Майбутній час, наказовий і умовний спосіб

Майбутній час: буду читати, скажу

ПунктПравилоПриклад
бу́тибу́ду / бу́деш / бу́де / бу́демо / бу́дете / бу́дутьЗа́втра я бу́ду вдо́ма.
Недоконаний видбу́ду + інфінітивУве́чері ми бу́демо диви́тися фільм.
Доконаний видособові закінчення означають майбутнєЯ скажу́ тобі́ за́втра.
змогти́змо́жу — майбутнє від могти́Я змо́жу прийти́ о шо́стій.
A2Процес чи результатбу́ду писа́ти ≠ напишу́Я напишу́ вам уве́чері.
A2Обіцянкаодна дія з результатом — доконаний видЯ подзвоню́ тобі́ пі́сля робо́ти.
Пастканіколи бу́ду з доконаним видомЯ прочита́ю цей текст.

Майбутній час на -му: читатиму

ПунктПравилоПриклад
Формаінфінітив + муЗа́втра я працюва́тиму.
Закінчення-му / -меш / -ме / -мемо / -мете / -мутьЩо ти роби́тимеш уве́чері?
Дієслова на -сясмія́тися → смія́тимусяНасту́пного ро́ку він учи́тиметься у Льво́ві.
Значеннячита́тиму = бу́ду чита́тиМи чека́тимемо на вас.
Пасткалише недоконаний видЯ прочита́ю лист.

Наказовий спосіб

ПунктПравилоПриклад
Основа на голосний-й / -йтеЧита́йте текст.
Наголос на закінченні у формі я-и / -ітьНапиші́ть своє́ ім’я́.
Ввічливістьформа на «Ви» з будь ла́скаДа́йте, будь ла́ска, ка́ву.
A2Третя особахай / неха́й + дієсловоХай він подзво́нить за́втра.
A2Дієслова на -ся-ся після закінченняПосміхні́ться!
B1Ми-мо / -імоХоді́мо в кіно́!
B1Видзаборона — недоконаний вид; застереження — доконанийНе відчиня́й вікно́.
Пасткаформа на «Ви» після приголосного закінчується на -ітьПиші́ть сюди́.

Умовний спосіб із би

ПунктПравилоПриклад
Формаминулий час + би / бЯ говори́в би з ним.
Рід і числояк у минулому часіВона́ ви́пила б ча́ю.
Бажанняя б хоті́в / я б хоті́ла + щоЯ б хоті́ла ка́ви.
Ввічливе проханняВи не могли́ б + інфінітивВи не могли́ б допомогти́?
Порадана твоє́му мі́сці + я бНа твоє́му мі́сці я б відпочи́в.
Нереальна умоваякби́ і минулий час, потім биЯкби́ я мав час, я б прийшо́в.
Пасткау реченні з якби́ друге би не потрібнеЯкби́ я знав, я б сказа́в.

Дієслова руху

Іти і їхати

ПунктПравилоПриклад
іти́іду́ / іде́ш / іде́ / ідемо́ / ідете́ / іду́тьВін іде́ на робо́ту.
ї́хатиї́ду / ї́деш / ї́де / ї́демо / ї́дете / ї́дутьМи ї́демо в Оде́су.
Пішки чи транспортоміти́ ≠ ї́хатиЯ йду додо́му ≠ Я ї́ду додо́му
Куди?у / в / на і знахіднийКуди́ ти йдеш?
Транспортавто́бусом / по́їздом / метро́Окса́на ї́де на робо́ту авто́бусом.
Й чи іпісля голосного — йду, після приголосного — іду́Ми йдемо́ в парк. / Він іде́ в парк.
Пасткамісто, країна, поїздка — ї́хатиЗа́втра я ї́ду у Львів.

Іти чи ходити, їхати чи їздити

ПунктПравилоПриклад
Париіти́ → ходи́ти, ї́хати → ї́здити, леті́ти → літа́тиЯ йду в банк ≠ Я ча́сто ходжу́ в банк
ходи́тиходжу́ / хо́диш / хо́дить / хо́дятьДі́ти хо́дять у шко́лу пі́шки.
ї́здитиї́жджу / ї́здиш / ї́здить / ї́здятьЯ ї́жджу на робо́ту метро́.
Регулярноходи́ти / ї́здити / літа́тиМи ї́здимо на мо́ре щолі́та.
Туди й назадминулий час від ходи́ти, ї́здитиУчо́ра ми ходи́ли в кіно́.
Уміння, загальний фактходи́ти / літа́тиСин уже́ хо́дить.
B2З додаткомвезти́ → вози́ти, нести́ → носи́ти, вести́ → води́тиЯ везу́ діте́й до шко́ли ≠ Щодня́ я вожу́ діте́й до шко́ли
B2Минулий часчоловічий рід без -л: віз / ніс / вівВін ніс су́мку.
Пасткащодня, часто — ходи́тиЩора́нку я ходжу́ в парк.

Дієслова руху з префіксами: прийти, вийти, доїхати

ПунктПравилоПриклад
при-прибуттяДруг приї́хав із Ха́ркова.
ви-рух назовніЯ ви́йшов із до́му о сьо́мій.
за-рух усередину, ненадовгоЗайди́ до ме́не вве́чері.
B2в-, у-рух усередину; в- після голосної, у- після приголосноїВона́ ввійшла́ в кімна́ту. / Він увійшо́в у кімна́ту.
пере-рух через щось, переїздМи перейшли́ ву́лицю.
до-рух до кінцевої точкиЯк дійти́ до вокза́лу?
від-рух геть, на невелику відстаньПо́тяг від’ї́хав від платфо́рми.
по-початок рухуВін пішо́в додо́му.
Видприйти́ ≠ прихо́дитиЯ прихо́джу додо́му о шо́стій.
Пастказалишити місце — піти́, пішо́вВона́ вже пішла́.

Модальність

Модальні слова: треба, можна, мусити

ПунктПравилоПриклад
Потребатре́ба + інфінітивТут тре́ба поверну́ти.
Комудавальний: мені́ / тобі́ / намТобі́ тре́ба відпочи́ти.
Дозвілмо́жна + інфінітивТут мо́жна фотографува́ти?
A2Заборонане мо́жна + інфінітивТут не мо́жна пали́ти.
A2Потребапотрі́бно / необхі́дно: як тре́баМені́ потрі́бно вчи́тися.
B1Обов’язокму́шу / му́сиш / му́сятьЯ му́шу йти.
B1Обов’язокпови́нен / пови́нна / пови́нніТи пови́нен прийти́ вча́сно.
B1Минуле і майбутнєтре́ба було́ / тре́ба бу́деУчо́ра тре́ба було́ працюва́ти.
Пастказ тре́ба особа завжди в давальному: мені́ / намНам тре́ба поспіша́ти.

Прийменники

Де, куди, звідки

ПунктПравилоПриклад
Де?у / в / на і місцевий відмінокМа́ма на робо́ті.
Куди?у / в / на і знахідний відмінокМа́ма йде на робо́ту.
Звідки?з / із / зі і родовий відмінокЗві́дки ви? — Я з Украї́ни.
Дімвдо́ма / додо́му / з до́муДі́ти вдо́ма, а та́то йде додо́му.
У чи нана: робо́та, по́шта, вокза́л, ри́нок, конце́рт, уро́кМи на вокза́лі.
A2Додо і родовий: до кого? до чого?Я йду до бабу́сі.
A2Біля, навпротиз родовим відмінком: де саме?Авто́бус зупиня́ється бі́ля теа́тру.
A2Над, під, перед, за, міжз орудним відмінком: де?Над столо́м виси́ть ла́мпа.
B1Серед, посеред, недалеко відз родовим відмінком: серед чого? де саме?Ми живемо́ недале́ко від вокза́лу.
B1Відвід і родовий: від кого? звідки?Він поверну́вся від лі́каря.
B1Шлях і транспорторудний відмінок без прийменникаЩодня́ ми ї́здимо трамва́єм.
B2Повз, підповз / під і знахідний: мимо чого? під що?Я йду повз парк. / Таксі́ під’ї́хало під буди́нок.
Пасткав Украї́ні, в Украї́нуЯ живу́ в Украї́ні.

Прийменники часу

ПунктПравилоПриклад
Деньу / в і знахіднийДо зу́стрічі в понеді́лок!
Місяцьу / в і місцевийМи ї́демо в се́рпні.
A2Ріку / в і місцевий: у … ро́ціМи познайо́милися у дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці.
A2З … до …з і до з родовимЯ працю́ю з понеді́лка до п’я́тниці.
A2Перед, післяпе́ред з орудним: раніше за подію; пі́сля з родовим: пізнішеПе́ред обі́дом тре́ба ми́ти ру́ки. / Пі́сля обі́ду ми гуля́ємо в па́рку.
B1Черезче́рез зі знахідним: через скільки часу?Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень.
B1Заза зі знахідним: за скільки часу дію завершено?Ви́вчити нові́ слова́ за мі́сяць.
B1Нана зі знахідним: на який час?Оле́г підписа́в контра́кт на рік.
B1Томутому́ після проміжку часу: скільки часу минуло?Вона́ приї́хала три дні тому́.
B1Оо з місцевим: о котрій годині?Заня́ття почина́ються о дев’я́тій годи́ні.
C1Підпід зі знахідним: незадовго до моментуПід ра́нок пішо́в дощ. / Під Но́вий рік ми ї́демо до бабу́сі.

Інші прийменники: для, про, без, від

ПунктПравилоПриклад
Пропро і знахідний: про кого? про що?Я ду́маю про відпочи́нок.
A2З: разомз / із / зі і орудний: з ким?Дмитро́ розмовля́є з Оле́ною.
A2З: ознаказ / із / зі і орудний: з чим?Я люблю́ чай із лимо́ном.
A2Длядля і родовий: для кого? для чого?Спорт кори́сний для здоро́в’я.
A2З: матеріалз / із / зі і родовий: з чого?компо́т зі сві́жих фру́ктів
B1Безбез і родовий: без кого? без чого?Я п’ю ка́ву без цу́кру.
B1Відвід і родовий: причина, порівнянняБрат ви́щий від ме́не.
B1З: галузьз / із / зі і родовий: з якого предмета?Це підру́чник із фі́зики.
B1Додо і родовий: до чого належить?Шука́ємо дета́лі до автомобі́ля.
B1За, черезза і знахідний — заради чого; че́рез і знахідний — причинаВони́ боро́лися за свобо́ду. / Ми не ви́йшли че́рез дощ.
B1Нана і знахідний: схо́жий на / хворі́ти наСин схо́жий на ба́тька.
B1Крім, замістькрім і замі́сть з родовим: хто чи що поза групою, що замість чогоЯ п’ю чай замі́сть ка́ви.

Складні прийменники: незважаючи на, у зв’язку з

ПунктПравилоПриклад
У зв’язку зу зв’язку́ з і орудний: причинаУ зв’язку́ з хворо́бою Окса́на не прийшла́ на робо́ту.
Внаслідок, завдякивнаслі́док і родовий; завдяки́ і давальнийВнаслі́док дощу́ доро́гу закри́ли. / Завдяки́ допомо́зі дру́зів ми зда́ли іспи́т.
Зважаючи на, щодозважа́ючи на і знахідний; щодо́ і родовийЗважа́ючи на Ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. / Щодо́ ціни́ ми домо́вимося за́втра.
C1Незважаючи на, попринезважа́ючи на / по́при і знахідний: поступкаНезважа́ючи на спе́ку, ми пішли́ на прогу́лянку.
C1Всуперечвсупере́ч і давальний: проти очікуваньВсупере́ч прогно́зам, ве́чір був те́плий.
C2Згідно з, відповідно дозгі́дно з і орудний; відпові́дно до і родовийЗгі́дно з нака́зом збо́ри відбуду́ться за́втра. / Відпові́дно до пра́вил парк зачиня́ється о дев’я́тій.
C2На підставі, з метоюна підста́ві і з ме́тою з родовимНа підста́ві докуме́нтів він студе́нт. / З ме́тою еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло.
C2Звичайний стильзгі́дно з → за, з ме́тою → для, у зв’язку́ з → че́резЗ ме́тою еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло = Для еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло
Пастказважа́ючи на з прийменником наЗважа́ючи на ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок.
C2Пастказгі́дно з з прийменником зЗгі́дно з нака́зом збо́ри відбуду́ться за́втра.

Речення

Порядок слів

ПунктПравилоПриклад
Реченняпідмет + присудок + додатокСтуде́нт пи́ше лист.
Прикметникперед іменникомЦе нови́й буди́нок.
Час, місцечасто на початку реченняУве́чері ми гуля́ємо в па́рку.
Запереченняне перед дієсловомЯ не розумі́ю.
A2Прислівникдо́бре / ду́же / шви́дко перед дієсловомВін до́бре гово́рить украї́нською.
A2Займенникзайменник-додаток зазвичай перед дієсловомЯ тебе́ ба́чу.
A2Новеу кінці реченняЦю кни́жку написа́ла Лі́на Косте́нко.
Пасткаприкметник — перед іменником; після нього — лише як стилістичний прийомЯ ма́ю черво́ну су́мку.

Питання й заперечення

ПунктПравилоПриклад
Інтонаціятой самий порядок, голос угоруЦе наш авто́бус?↗
чичи на початку питання «так чи ні»Чи студе́нт відповіда́є?
Питальне словохто / що / де / куди́ / зві́дки на початкуКуди́ ви ї́дете?
A2Питальне словокому́ / з ким / про кого́: прийменник перед словомЗ ким ти розмовля́єш?
A2Питальне словояки́й / яка́ / яке́ / які́ за родом і числомЯка́ сього́дні пого́да?
B2Запрошенняпитання «так чи ні» з інфінітивомХо́чете пої́хати з на́ми на мо́ре?
C1Пропозиціячи не, інфінітив, б і давальнийЧи не зустрі́тися б нам за́втра?
Запереченняне перед дієсловомВін не чека́є.
Відповідьтак / ні і дієсловоТи зна́єш? — Так, зна́ю.
B1нема́єнема́є / не було́ / не бу́де і родовий відмінокЗа́втра конце́рту не бу́де.
B1Подвійне запереченняніхто́ / нічо́го / ніко́ли і неМи ще нічо́го не приготува́ли.
C2Родовий у запереченніродовий замість знахідного, офіційне мовленняДире́ктор не схвали́в запропо́нованого пла́ну.
Пасткаствердна відповідь — такТак, я тут.

У мене є

ПунктПравилоПриклад
Особау мене́ / у тебе́ / у ньо́го / у не́ї / у нас / у вас / у нихУ ньо́го є маши́на.
Питаннявідповідь: Так, єУ вас є ру́чка? — Так, є.
ма́тима́ти і знахідний: те саме значенняЯ ма́ю сестру́.
A2Відповідь «ні»Ні, нема́є: готова коротка відповідьУ тебе́ є оліве́ць? — Ні, нема́є.
B1Запереченнянема́є і родовий відмінокУ нас нема́є ча́су.
B1Минулий часбув / була́ / було́ / були́ за тим, що єУ нас була́ кі́шка.
B1Майбутній часбу́де / бу́дутьУ мене́ бу́де ві́льний час.
B1Запереченняне було́ / не бу́де і родовийУ мене́ не було́ ча́су.
B1Пасткапісля нема́є — родовий відмінокУ мене́ нема́є бра́та.

Сполучники

СполучникЗначенняПриклад
і / йпоєднанняПолта́ва й Оде́са.
A2тата у значенні іКупи́ хліб та молоко́.
але́протиставленняЯ зателефонува́в, але́ ніхто́ не відпові́в.
бо / тому́ щопричинаВі́ктор не при́йде, бо він хво́рий.
B1азіставлення двох різних осіб чи речейЯ п’ю ка́ву, а сестра́ п’є чай.
B1або́ / або́ … або́вибірАбо́ ви завіта́єте до нас, або́ ми заї́демо до вас.
B1хоч / незважа́ючи на те щопопри щосьХоч було́ пі́зно, ми пішли́ в кіно́.
B1Вставні словамабу́ть / можли́во / здає́ться: виділяємо комамиВін, мабу́ть, запізни́ться.
B2Узагальнювальне словотире чи двокрапка перед переліком, тире після ньогоУсе́ в кімна́ті — стіл, крі́сло, ша́фа — було́ нове́.
C1Зв’язки між частинамиєднальний, протиставний, розділовий, приєднувальнийДощ переста́в, і ви́йшло со́нце.
C2проте́ / зате́ / одна́кпротиставлення, як але́ і аКварти́ра невели́ка, зате́ в ній сві́тло.
Пасткапротиставлення — але́Я хоті́в прийти́, але́ не зміг.

Речення з що і щоб

ПунктПравилоПриклад
щощо хтось знає, думає чи кажеЯ зна́ю, що ми зроби́ли це пра́вильно.
де / куди́ / зві́дкинепряме питанняВи не зна́єте, де мій словни́к?
щобщоб з інфінітивом: мета, той самий виконавецьЯ вчу мо́ву, щоб працюва́ти в Украї́ні.
B1щобщоб з минулим часом: інший виконавецьЯ хо́чу, щоб ти прийшо́в.
B2щоб незаперечна мета: інфінітив або минулий часЯ йду ти́хо, щоб не розбуди́ти сусі́дів.
B1що ≠ щобщо: факт; щоб: прохання чи наказВін сказа́в, що я працю́ю. ≠ Він сказа́в, щоб я працюва́в.
B1чому́ / скі́льки / наві́щонепряме питанняСкажи́, скі́льки ко́штує квито́к.
C1якпісля дієслів сприйняття: сама діяМи слу́хали, як ді́ти співа́ють у саду́.
C2щобмета перед безособовим реченням: тре́ба / потрі́бно / слідЩоб до́бре вимовля́ти слова́, тре́ба бага́то говори́ти.
Пасткакома перед що і щобЯ ду́маю, що він уже́ вдо́ма.
B1Пасткапісля щоб з іншим виконавцем — минулий часМа́ма хо́че, щоб ми подзвони́ли.

Означальні речення з який

ПунктПравилоПриклад
Рід і числояк в іменника, який описуєЦе студе́нтка, яка́ вивча́є украї́нську.
Підметназивний відмінокЦе студе́нт, яки́й живе́ по́руч.
Додатокзнахідний відмінокКни́жка, яку́ я чита́ю, ціка́ва.
Прийменникприйменник стоїть перед яки́йЦе друг, з яки́м я працю́ю.
Комадві коми, коли частина всередині речення; одна, коли в кінціМі́сто, в яко́му я живу́, ду́же га́рне.
B2щоназивний або знахідний; форма не змінюєтьсяТі лю́ди, що стоя́ть бі́ля вхо́ду, чека́ють на екску́рсію.
B2котри́йяк який, у всіх відмінках; рід указує на потрібний іменникУ ли́сті від подру́ги, котра́ живе́ в Німе́ччині, були́ фотогра́фії.
C2Чий?родовий відмінок слова який: власник у підрядній частиніБі́ля шко́ли росте́ дуб, вік яко́го по́над три́ста ро́ків.
C2щопісля іменника в множині форма та сама; присудок у множиніУкраї́нською розмовля́ють мільйо́ни люде́й, що прожива́ють у рі́зних краї́нах.
Пасткаслово яки́й ніколи не пропускаємоФільм, яки́й ми диви́лися, був сумни́й.

Коли, якщо, якби

СполучникПравилоПриклад
коли́дії одночасні: недоконаний видКоли́ ми йшли до університе́ту, пішо́в дощ.
коли́одна дія після іншої: доконаний видКоли́ ми прийшли́, уро́к уже́ поча́вся.
коли́про майбутнє: майбутній часКоли́ ти при́йдеш, ми пообі́даємо.
якщо́реальна умова; друга частина часто з тоЯкщо́ ви ви́вчите слова́, то ле́гко зрозумі́єте текст.
якщо́загальна правда: теперішній часЯкщо́ йде дощ, ми сидимо́ вдо́ма.
якби́нереальна умова: минулий час і биЯкби́ я мав час, я пої́хав би до Льво́ва.
B2по́ки / до́киодночасні дії: недоконаний видПо́ки ді́ти сплять, я готу́ю сніда́нок.
B2по́ки недія триває до події: доконаний видЧека́й, по́ки не при́йде авто́бус.
B2щойно́ / як ті́лькиперший момент після події: доконаний видЯк ті́льки ви́йде со́нце, ми пої́демо на прогу́лянку.
B2відколи́з якого часу триває стан чи діяВідколи́ ми живемо́ у Льво́ві, ми ча́сто хо́димо до теа́тру.
Пасткапісля якщо́ про майбутнє — майбутній часЯкщо́ за́втра пі́де дощ, ми зали́шимося вдо́ма.
Пасткаби і в головній частиніЯкби́ я знав, я прийшо́в би.

Пряма й непряма мова

ПунктПравилоПриклад
Пряма мовадвокрапка й лапки «»Ма́ма запита́ла: «Ти вдо́ма?»
СтвердженнящоВін сказа́в, що працю́є в ба́нку.
Питання «так чи ні»чиМа́ма запита́ла І́горя, чи він задово́лений.
Питання з питальним словомте саме питальне словоВін запита́в, де я живу́.
Проханнящоб з минулим часомВін попроси́в, щоб я прийшо́в за́втра.
Особазайменник і дієслово змінюють особуАндрі́й: «Я люблю́ ка́ву». ≠ Андрі́й сказа́в, що він лю́бить ка́ву.
Пастканепряме питання «так чи ні» — з чиВона́ запита́ла, чи я прийду́.

Дієприкметникові й дієприслівникові звороти

ПунктПравилоПриклад
-ний / -тийдієприкметник: який? змінюється, як прикметникЛист, напи́саний олівце́м, лежи́ть на столі́.
-ючи / -учидієприслівник: дія одночаснаЧита́ючи текст, вона́ випи́сувала нові́ слова́.
-вши / -шидієприслівник: дія ранішаПрочита́вши лист, ма́ма всміхну́лася.
Значеннязворот = підрядне речення з яки́й / коли́лист, напи́саний олівце́м = лист, яки́й написа́ли олівце́м
B2-аний / -ений / -ованийдієприкметник від перехідних дієслів доконаного видузроби́ти → зро́блений / побудува́ти → побудо́ваний
B2-ючись / -вшисьзворотні дієслова: частка -ся стає -сьусміха́тися → усміха́ючись / усміхну́тися → усміхну́вшись
B2Виконавецьвиконавець дії стоїть в орудному відмінкуБуди́нок, побудо́ваний на́шим дідо́м, стої́ть бі́ля рі́чки.
C1Місцедієприслівниковий зворот посередині й у кінці реченняХло́пець, підійшо́вши до вікна́, відчини́в його́.
C1Означеннягрупа означень після іменника: комиМи до́вго диви́лися на мо́ре, спокі́йне, си́нє, безме́жне.
C2Час, спосіб, причиназначення звороту видно із змісту реченняЗбенте́жений слова́ми сестри́, Оле́г до́вго мовча́в.
Пасткадію дієприслівника виконує підметПоверну́вшись додо́му, ми повече́ряли.
Пасткапро людину, що діє, — підрядне речення з яки́йЯ ба́чу студе́нта, яки́й чита́є кни́жку.

Односкладні речення

ПунктПравилоПриклад
Означено-особовеприсудок у 1-й чи 2-й особі; діяч відомийЧита́єш цю кни́жку?
Неозначено-особове3-тя особа множини чи минулий час множини; діяч не названийПо ра́діо повідо́мили про погі́ршення пого́ди.
Безособовеприсудок без підмета: форма на -но, -то або прислівник + було́Там усе́ пра́вильно запи́сано.
Називнелише іменник у називному; присудка немаєВе́чір. Прохоло́да. Спо́кій.
C1Означено-особове1-ша особа множини й наказовий спосібУ субо́ту пої́демо за мі́сто.
C1Неозначено-особоведавальний: кого стосується дія; загальні твердженняНам подали́ ча́ю.
C1Безособовеінфінітив, дієслова погоди й стануНадво́рі вже світа́є.
C1Називнеіменник із означенням чи ряд іменниківТи́хий ве́чір. Лю́ди, вогні́, му́зика.
C2Означено-особовеузагальнення: діє коженЛю́бимо люде́й щи́рих.
C2Неозначено-особовеувага на результаті: значення, близьке до пасивногоДве́рі вже пофарбува́ли.
C2Безособовехто відчуває — у давальному; зворотне дієсловоНам ста́ло стра́шно у те́мряві.
Пасткау минулому часі безособовий присудок — було́У за́лі було́ ти́хо.

Вставні слова й конструкції

ПунктПравилоПриклад
Порядок думокпо-пе́рше / по-дру́ге / по-тре́тє / о́тжеПо-пе́рше, ми ма́ємо ма́ло ча́су.
Ймовірністьмо́же = можли́воМо́же, за́втра пої́демо до мо́ря?
Комина початку — кома після слова; всередині — коми з обох боківВін, о́тже, не при́йде.
C1Контактзна́єш / розумі́єш / ба́чиш / ба́читеЗа́втра в ме́не, зна́єш, важли́ві спра́ви.
C1Джерело й думкана мою́ ду́мку / за його́ слова́миНа мою́ ду́мку, це га́рне рі́шення.
C1Ставленняна жаль / на ща́стяНа ща́стя, ніхто́ не постражда́в.
C2Прикладнапри́клад / зокрема́Ні́жність, напри́клад, не мо́жна описа́ти математи́чно.
C2Уточненнято́бто / іна́кше ка́жучиРа́но вра́нці, то́бто, о п’я́тій, ми ви́їхали.
C2Підсумоктаки́м чи́ном / сло́вомТаки́м чи́ном, ми ма́ємо два варіа́нти.
C2Кінець реченнякома стоїть перед вставним словомВін не прийшо́в, на жаль.
Пасткамо́же з інфінітивом — дієслово: коми немаєВін мо́же прийти́.

Обставинні підрядні речення

ПунктПравилоПриклад
Місце: де, куди́, зві́дкитам, туди́, зві́дти у головній частині; де, куди́, зві́дки у підряднійБібліоте́ка стої́ть там, де закі́нчується парк.
Порівнянняяк / на́че / мов / ні́би: подібність до образуРі́чка лежа́ла нерухо́мо, на́че хтось розли́в срібло́.
Ступіньтаки́й … що при іменнику, так … що при дієсловіВона́ ма́є таки́й го́лос, що всі замовка́ють.
Наслідоктак що: наслідок усього, про що йдеться в головній частиніДощ ішо́в усю́ ніч, так що вра́нці рі́чка ви́йшла з берегі́в.
Допустскі́льки … не: дія повторюється, а наслідок той самийСкі́льки ми не проси́ли, він не відчини́в две́рі.
Час: тоді́, коли́тоді́ виділяє момент, коли́ його уточнюєВона́ усміха́ється тоді́, коли́ ду́має, що ніхто́ не ба́чить.
C2Однаковий спосібтак, як: спосіб такий самий, як у зразкаМи святку́ємо так, як святкува́ли на́ші діди́.
C2Причинатому́ що — нейтральна причина, оскі́льки — відома підстава, адже́ — очевиднаОскі́льки за́л зама́лий, ми перено́симо за́хід до університе́ту.
C2Допустхоч: у головній частині є протилежна дія, часто з проте́Надво́рі ще лежа́в сніг, хоч за календаре́м уже́ була́ весна́.
C2Комакома перед сполучником; навколо вставленої частини — дві комиМи живемо́ там, де ті́хо. / За́хід, оскі́льки за́л зама́лий, перенесли́.
Пасткасполучне слово повторює напрямок співвідносногоМи пої́демо туди́, куди́ веде́ ця доро́га.
C2Пасткатак як у значенні причини — росіянізмМи сиді́ли вдо́ма, тому́ що ішо́в дощ.

Безсполучникові складні речення

ПунктПравилоПриклад
Відкрита структурарівноправні частини — ряд подій чи станів; можна додати ще однуЗашумі́в ліс, заспіва́ли пти́ці, задзвені́ли струмки́.
Закрита структурадві частини залежать одна від одної: умова, протиставлення, часВін мовча́в — вона́ говори́ла за двох.
Кома, крапка з комоюпослідовність чи одночасність; крапка з комою — коли частини вже мають комиСо́нце сі́ло, не́бо поги́сло; у селі́ засвіти́лися ві́кна.
Тиренаслідок, умова, протиставлення, часПові́яв ві́тер — посипа́лося ли́стя.
Двокрапкадруга частина пояснює першу або називає причинуУсе́ було́ я́сно: вони́ програ́ли.
C2Короткі частинипо́тім і тоді́ показують послідовність, а знак лишається комоюСпоча́тку впа́ли сніги́, по́тім вда́рили моро́зи.
C2Пропущене дієсловоу другій частині на його місці стоїть тиреУ лі́сі гриби́, на лу́зі — кві́ти.
C2Вибір знакаі — кома; то, але́ — тире; тому́ що — двокрапкаЛя́жеш пі́зно — вра́нці не вста́неш.
Пасткапричина — двокрапка, а не комаМи не пішли́ гуля́ти: надво́рі було́ сли́зько.
C2Пасткабез дієслова в другій частині не забуваємо тиреУ лі́сі гриби́, на лу́зі — кві́ти.

Словотвір

Словотвір

СуфіксЗначенняПриклад
-ач / -акхто це робитьвиклада́ти → виклада́ч
-ецьхто звідки або хто це робитьУкраї́на → украї́нець
-кажінкавиклада́ч → виклада́чка / украї́нець → украї́нка
-ння / -еннядія; середній рідчита́ти → чита́ння
-льнямісце, де це роблятьспа́ти → спа́льня
-істьознака як назва; жіночий рідра́дий → ра́дість
-н-прикметник від назви часу, із закінченням -ійве́чір → вечі́рній
-ськ-прикметник від назви місцяЛьвів → льві́вський
-о / по-…-ськиприслівник від прикметникашвидки́й → шви́дко / украї́нський → по-украї́нськи
-ик / -к- / -чк-щось мале або милестіл → сто́лик / сестра́ → сестри́чка
B2-авець / -івникхто це робить, за заняттямвико́нувати → викона́вець
B2-арнямісце, де працює така людиналі́кар → ліка́рня
B2-еньк- / -ус-пестливоріка́ → рі́ченька / ба́ба → бабу́ся
C1-ар / -ярхто працює з предметом або місцембібліоте́ка → бібліоте́кар
C1-ок-результат діїдода́ти → дода́ток / внести́ → вне́сок
C1-ищещось дуже великеві́тер → вітри́ще
C2-чк- / -окзменшувальне зі зміною приголосногоя́блуко → я́блучко / сніг → сніжо́к
C2-енн-ознака дуже сильнастрашни́й → страше́нний
Пастканн, коли основа закінчується на но́сінь → осі́нній
Пасткас основи й с суфікса дають одне сОде́са → оде́ський

Складні слова й абревіатури

ПунктПравилоПриклад
Дефісчастини рівноправні, між ними можна вставити «і»науко́во-пізнава́льний
Разомперша частина визначає другу; першим числівникрізномані́тний / двоя́русний
Скороченнякрапка після «р.», «вул.»; без крапки після «км»2024 р. / 5 км
Складноскорочене словочастини слів, апостроф перед «ю», «я», «є», «ї»Мін’ю́ст
C1Складний іменникзі сполучним голосним — разом, без нього — дефіслісосте́п / хліб-сі́ль
C1Відмінюваннярівноправні частини змінюються обидві, після префікса — останняхліб-сі́ль → хлі́ба-со́лі / А́встро-Уго́рщина → А́встро-Уго́рщини
C1Абревіатурачоловічого роду на приголосний змінюється, на голосний — ніна ЛА́Зі / з О́БСЄ
C2Рід складного словарід визначає закінченнявелодорі́жка / водолікува́ння
C2Складноскорочене словозмінюється в усіх відмінкаху Кабмі́ні
Пасткаформа дво- у складному словідвоя́русний
Пасткаодиниці виміру без крапки9 год / 20 хв

Стилістика

Синтаксичні засоби виразності

ПунктПравилоПриклад
Звертаннябудь-де в реченні, між комамиПрочита́йте, Ві́кторе, цю кни́жку.
Еліпсису відповіді лише новеЩасли́вої доро́ги! — Дя́кую, і вам.
Повторподвоєне питальне слово перепитуєОкса́на ви́грала олімпіа́ду! — Хто-хто?
Вищий ступіньніж, за або відОкса́на моло́дша, ніж я. / Окса́на моло́дша за мене́. / Окса́на моло́дша від мене́.
Образне порівнянняяк або мов і образВода́ чи́ста, як сльоза́.
Уточненняприкладка в тому самому відмінкуМій брат, лі́кар, живе́ в Оде́сі.
C1Риторичне питаннявідповідь очевидна, її не чекаютьХто ж не лю́бить рі́дне мі́сто?
C1Текстпитання відкриває, повтор підкреслюєЩо ми зна́ємо про рі́дне мі́сто?
C2Звертанняприкметник у називному, іменник у кличномуШано́вний па́не го́лово!
C2Питання-підтвердженнячи не так після твердженняМи всі хо́чемо ми́ру, чи не так?..
Пасткавід вимагає родового відмінкаОкса́на моло́дша від мене́.
C2Пасткана місці пропущеного дієслова стоїть тиреЯ люблю́ я́блука, а Макси́м — гру́ші.

Стилі мови

ПунктПравилоПриклад
Розмовнийзменшені форми, еліпсисДай, бабу́сю, води́чки!
Офіційно-діловийформули, іменники, інфінітив у наказіПода́ти докуме́нти до пе́ршого ве́ресня.
Науковийтерміни й пасивні дієприкметникиОтри́маний розчи́н нагрі́ли до со́рока гра́дусів.
Публіцистичнийриторичні питання, оцінні епітетиЧому́ мі́сто так до́вго мовчи́ть про цю пробле́му?
Художнійтропи й інверсіяРеве́ та стогне́ Дніпр широ́кий.
Конфесійнийкличний відмінок і давні формиБлагослови́, Го́споди, на́шу зе́млю.
ЕпістолярнийВи з великої, формули привітання й прощанняСподіва́юся на Ва́шу ві́дповідь.
План текстувступ, основна частина, висновокЧи гото́ве мі́сто до зими́?
C2Забарвлена лексиканейтральні, застарілі, діалектні, фахові словаговори́ти ≠ просторі́кувати
C2Зміна стилюпасив стає активом, формули зникаютьМи нагрі́ли розчи́н до со́рока гра́дусів.
C2Рефератстійкі звороти про зміст і думку автораУ статті́ йде́ться про вплив му́зики на на́стрій.
C2Пастказгі́дно з вимагає орудного відмінкаЗгі́дно з нака́зом відпу́стка почина́ється в ли́пні.

Мова

Автори