Шпаргалка A0–C2
Основи
Абетка
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| 33 літери | 10 голосних літер: а, е, є, и, і, ї, о, у, ю, я | о́зеро / мо́ре |
| Я, ю, є, ї | на початку слова — два звуки: /ja/ · /ju/ · /jɛ/ · /ji/ | я́блуко / ї́жа |
| Щ | одна літера, два звуки: /ʃt͡ʃ/ | ща́стя |
| Ь | звука не має: пом’якшує приголосну перед собою | сіль / день |
| Г і ґ | г — /ɦ/, ґ — /ɡ/ | гора́ / ґу́дзик |
| И і і | и — /ɪ/, і — /i/: це різні звуки | ри́ба / лі́то |
| Велика літера | імена, міста, країни й початок речення | Оле́на живе́ в Ки́єві. |
| Мала літера | мови й національності | Я украї́нець, я говорю́ украї́нською. |
| Рукопис | т пишуть як латинське m, д — з петлею вниз | — |
| Пастка | в українській абетці немає ы, э, ъ, ё | ми / йо́гурт |
Голосні й приголосні
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Голосні звуки | шість: /a/ · /ɔ/ · /u/ · /ɛ/ · /ɪ/ · /i/ | о́зеро / лі́то |
| И та і | и — /ɪ/, і — /i/ | ми / мі́сто |
| A1Е та и без наголосу | звучать близько; пишуть, як під наголосом | сестра́ → се́стри |
| A1О без наголосу | зазвичай /ɔ/ | молоко́ |
| A1Тверді й м’які | розрізняють слова | пала́ц ≠ па́лець |
| A1Перед і та е | перед і приголосна м’яка, перед е — тверда | ліс / те́ма |
| A1Дзвінкі й глухі | розрізняють слова | ді́ло ≠ ті́ло |
| A1Дж і дз | одна приголосна: /d͡ʒ/, /d͡z/ | джи́нси / дзе́ркало |
| A1Пастка | у кінці складу після голосної в звучить як /u̯/ | Львів / за́втра |
М’який знак і апостроф
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Ь | звука не має: робить приголосну перед собою м’якою | сіль / день |
| Апостроф | я після апострофа звучить як /ja/ | м’яч |
| A1Ь у кінці слова | після м’яких д, т, з, с, ц, л, н | ти́ждень / па́лець |
| A1Ь у середині слова | перед приголосною і перед о | Львів / сього́дні |
| A1Апостроф після губних | б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї | сім’я́ / де́в’ять |
| A1Апостроф після р | р у кінці складу перед я, ю, є, ї | подві́р’я |
| A1Пастка | після ж, ч, ш, щ ь не пишуть | ніч / річ |
| A1Пастка | після р у кінці слова ь не пишуть | лі́кар / секрета́р |
| B1Апостроф після префікса | префікс на приголосну перед я, ю, є, ї | з’ї́сти / під’ї́зд |
Наголос
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Один наголос | у кожному слові один наголошений склад | ма́ма / вода́ |
| Вільний наголос | може падати на будь-який склад | мо́ре / доро́га / молоко́ |
| Знак наголосу | його ставлять у навчальних текстах і словниках, у звичайних текстах — ні | кни́жка |
| A1Рухомий наголос | переходить у формах того самого слова | рука́ → ру́ку |
| A1Множина | у множині наголос часто переходить на інший склад | сестра́ → се́стри |
| A2Різні слова | наголос розрізняє слова з однаковим написанням | за́мок ≠ замо́к |
| A2Різні форми | наголос розрізняє форми одного слова | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ |
| A2Два варіанти | у деяких словах правильні обидва наголоси | по́милка = поми́лка |
| A1Пастка | у числах 11–19 наголос на -на́- | одина́дцять / чотирна́дцять |
Милозвучність: у/в, і/й, з/із/зі
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| В | після голосної перед голосною чи приголосною | Вона́ була́ в Оде́сі. / Вона́ жила́ в Ки́єві. |
| A2В | перед голосною на початку речення чи після приголосної | В Оде́сі те́пло. / Брат в Оде́сі. |
| У | між приголосними | Брат у шко́лі. |
| A2У | перед приголосною на початку речення й перед в, ф, льв, св, тв | Вона́ у Ві́нниці. |
| Й | між голосними й після голосної перед приголосною | Полта́ва й Оде́са |
| І | між приголосними й на початку речення | буди́нок і кімна́та |
| A2І | перед й, я, ю, є, ї, навіть після голосної | ма́ма і я |
| З | перед голосною; перед приголосною — після голосної | Вона́ з Алжи́ру. / Ми з Ки́єва. |
| Зі | перед збігом приголосних, найчастіше з з, с, ш, щ на початку | зі шко́ли / зі мно́ю / зі Льво́ва |
| Із | між приголосними, особливо перед однією з, с, ц, ч, ш | Він із Си́рії. |
| B2Початкове у, в | як у прийменника: у після приголосної, в після голосної | Улі́тку тут спеко́тно. / Ми пої́демо влі́тку. |
Числа
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| 0–10 | окремі слова | оди́н / чоти́ри / де́сять |
| 11–19 | число та -на́дцять | двана́дцять / п’ятна́дцять |
| Десятки | -дцять у 20 і 30, -деся́т у 50–80; со́рок і дев’яно́сто — окремо | два́дцять / со́рок / п’ятдеся́т |
| Складені числа | окремі слова, від більшого до меншого | два́дцять оди́н |
| Сотні | сто, дві́сті, три́ста, чоти́риста, далі -со́т | дві́сті / п’ятсо́т |
| Тисяча й мільйон | ти́сяча, мільйо́н | ти́сяча / мільйо́н |
| A1Тисячі | дві ти́сячі, але п’ять ти́сяч | дві ти́сячі два́дцять шість |
| A1Один | оди́н, одна́, одне́ — за родом іменника | оди́н стіл / одна́ кни́жка / одне́ вікно́ |
| Пастка | у числах 11–19 і 20, 30 пишуть -дцять з я | сімна́дцять |
| Пастка | у сотнях і десятках ь не пишуть | п’ятсо́т / шістдеся́т |
Дні, місяці, дати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Дні тижня | сім днів, з малої літери | понеді́лок / субо́та |
| Який день? | Яки́й сього́дні день? — назва дня | Сього́дні п’я́тниця. |
| Місяці | дванадцять місяців, з малої літери | сі́чень / тра́вень |
| Пори року | чотири пори року | весна́ / лі́то / о́сінь / зима́ |
| A1Коли? День | у / в і знахідний відмінок | До зу́стрічі в понеді́лок! |
| A1Коли? Місяць | у / в і місцевий відмінок | Марі́я народи́лася в тра́вні. |
| A1Коли? Пора року | прислівник без прийменника | навесні́ / влі́тку / восени́ / взи́мку |
| A2Дата | коли? — порядкове число й місяць у родовому відмінку | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Рік | у / в, порядкове число й ро́ці | Ми познайо́милися в дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. |
| A2Наступний і минулий | родовий відмінок без прийменника | Насту́пної середи́ бу́де екску́рсія. |
| B2Дата після прийменника | порядкове число в родовому, після пе́ред в орудному | Ви́ставка трива́є до два́дцять во́сьмого лю́того. |
| A1Пастка | середа́, але у се́реду | Ми ба́чимося в се́реду. |
Котра година
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Котра година? | відповідь — порядкове число жіночого роду | Котра́ годи́на? — Дру́га |
| Години | слово годи́на можна не казати | Зара́з сьо́ма (годи́на). |
| A1Хвилини | година й хвилини, як на годиннику | Зара́з деся́та два́дцять. |
| A1Розклад | години від 13 до 24 | Зара́з чотирна́дцята три́дцять. |
| A1Частини доби | ра́нку / дня / ве́чора / но́чі після години | Зара́з сьо́ма ве́чора. |
| A1Ввічливо | запитання до незнайомої людини | Скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2З … до … | з і до з родовим відмінком | Магази́н працю́є з дев’я́тої до шо́стої. |
| B1О котрій? | о і місцевий відмінок | Заня́ття почина́ються о дев’я́тій. |
| B1Об | об перед голосною | Зу́стріч об одина́дцятій. |
| B2Пів години | пів на і знахідний наступної години | Зустрі́немося о пів на сьо́му. |
| B2Хвилини до й після | по і місцевий, без і родовий | два́дцять по шо́стій / без п’яти́ шо́ста |
| Пастка | про час питають котра́ годи́на | Котра́ за́раз годи́на? |
Іменник і відмінки
Рід іменника
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | приголосний у кінці, також -й / -ь | Це мій брат. |
| Жіночий рід | закінчення -а / -я | Це моя́ ма́ма. |
| Середній рід | закінчення -о / -е / -я | Це моє́ вікно́. |
| A2-ння, -ття, -ччя | середній рід | Це моє́ завда́ння. |
| Перевірка | заміна на він / вона́ / воно́ | Де кни́жка? — Вона́ тут. |
| Люди | рід за статтю людини | Це мій та́то. |
| Професії | жіноча назва із суфіксом -к- або -иня | Він студе́нт. / Вона́ студе́нтка. |
| B2Спільний рід | рід за статтю людини, яку називає слово | Цей сирота́ ви́ріс. / Ця сирота́ ви́росла. |
| Пастка | на -ь і на приголосний бувають і жіночого роду; на -ість — завжди жіночого | мій день / моя́ сіль / моя́ ніч / моя́ ра́дість |
| Пастка | біль — чоловічого роду; соба́ка — переважно чоловічого | Це вели́кий соба́ка. |
Множина
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда основа | чоловічий і жіночий рід: -и | студе́нти / ма́ми |
| М’яка основа | -і; після голосного -ї | бабу́сі / музе́ї |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | міста́ / моря́ |
| Чергування | голосний основи змінюється: рік → ро́ки | Мину́ли ро́ки. |
| Узгодження | у множині одна форма для всіх родів | Мої́ брати́ і се́стри тут. |
| A2Особливі форми | люди́на → лю́ди, дити́на → ді́ти | У па́рку гра́ються ді́ти. |
| A2Наголос | наголос розрізняє форми | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ |
| B1Лише множина | деякі іменники мають тільки множину | Де мої́ окуля́ри? |
| B1Іменники на -ин | -ин у множині зникає | Ми громадя́ни Украї́ни. |
| B2Розширена основа | середній рід: основа з -ат- / -ят- / -ен- | курча́та / імена́ |
| C1Лише множина: родовий | закінчення -ів / -ок або без закінчення | вершкі́в / ша́шок / огля́дин |
| C2Родовий без закінчення | нульове закінчення замість -а / -и | ворі́т / дров / Карпа́т |
| Пастка | після г / к / х пишемо -и | Це мої́ кни́жки. |
| Пастка | назви людей на -ар мають -і | Тут працю́ють лікарі́. |
Сім відмінків
| Відмінок | Питання й роль | Приклад |
|---|---|---|
| Називний | хто? / що?: підмет | Студе́нт чита́є. |
| Знахідний | кого́? / що?: прямий додаток; куди́? | Я чита́ю кни́жку. |
| Місцевий | де?: місце, завжди з прийменником | Ми живемо́ в Ки́єві. |
| Кличний | звертання до людини | Оле́но, приві́т! |
| A2Родовий | кого́? / чого́?: кількість, з, до | Тут бага́то студе́нтів. |
| A2Давальний | кому́? / чому́?: адресат | Я дару́ю ма́мі кві́ти. |
| A2Орудний | ким? / чим?: знаряддя; з кимось | Я пишу́ ру́чкою. |
| B1Прийменник | один прийменник, різні відмінки, різні значення | за годи́ну ≠ за буди́нком |
| Пастка | де? — місцевий, куди́? — знахідний | Я в кімна́ті ≠ Я йду в кімна́ту |
| A2Пастка | з: звідки? — родовий; з ким? — орудний | Я з Ки́єва ≠ Я з бра́том |
Називний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | форма зі словника | стіл / кни́жка / мі́сто |
| Підмет | хто? / що? робить дію | Студе́нт чита́є текст. |
| Це … | після це і ось | Це нови́й телеві́зор. |
| Ім’я | після мене́ зва́ти | Мене́ зва́ти Оста́п. |
| A2Подобатися | те, що подо́бається | Мені́ подо́бається ка́ва. |
| B1Присудок | іменник-присудок; після займенника без тире | Він інжене́р. |
| B1Наявність | після у ме́не є | У ме́не є брат. |
| B1Час | день, свято, подія | Сього́дні п’я́тниця. |
| C2Роль підмета | називний; роль показує дієслово | Письме́нник виступа́є. / Ві́тер поси́люється. / Прису́тні захвилюва́лися. |
| Пастка | у теперішньому часі без є | Я студе́нт. |
Знахідний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Жіночий рід | -а → -у | Я чита́ю кни́жку. |
| Жіночий рід | -я → -ю | Я ба́чу бабу́сю. |
| Чоловічий рід, неживе | форма та сама, що в називному | Ми купу́ємо стіл. |
| Чоловічий рід, живе | -а / -я, як у родовому | Я ма́ю бра́та. |
| Середній рід | форма та сама, що в називному | Ми лю́бимо це мі́сто. |
| Займенники | мене́ / тебе́ / нас / вас | Ти мене́ чу́єш? |
| A2Займенники | його́ / її́ / їх | Я її́ ду́же люблю́. |
| Куди? | у / в / на і знахідний | Ми ї́демо в Ки́їв. |
| A2Множина | неживе — як у називному, живе — як у родовому | Я ба́чу кни́жки. / Я ба́чу студе́нтів. |
| B1Час | че́рез / за / на: коли, за скільки, на скільки | Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень. |
| B2За й на | за — причина й плата; на — прохання, мета, призначення | Ми заплати́ли за квито́к. / Я записа́вся на обсте́ження. |
| C1На, під, по | на — очікування; під — супровід; по — міра | Ми чека́ємо на весну́. / Ми танцюва́ли під му́зику. / Вода́ дійшла́ нам по колі́на. |
| Пастка | куди? — знахідний, де? — місцевий | Я йду в кімна́ту ≠ Я в кімна́ті |
Місцевий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | більшість іменників: -і | Я живу́ в мі́сті. |
| Форма | окремі слова чоловічого роду: -у | Ми в па́рку. |
| Форма | -ія → -ії | Вони́ в Іспа́нії. |
| Місяць | у і назва місяця: коли? | Мій день наро́дження у тра́вні. |
| На | відкрите місце, подія, окремі слова | Та́то на робо́ті. |
| A2Чергування | г / к / х → з / ц / с перед -і | Ру́чка в руці́. |
| A2По | рух поверхнею | Кі́шка бі́гає по кімна́ті. |
| A2Множина | -ах / -ях | У міста́х бага́то па́рків. |
| B1Година | о / об: о котрій годині? | Уро́к о дев’я́тій. |
| C1Установа, зв’язок | при — установа; по — походження й спільна справа | Вона́ вчи́ться в аспіранту́рі при ка́федрі. / По ма́тері вона́ украї́нка. |
| C2Стан, обставина | при — стан людини, умова | Він ще при до́брому здоро́в’ї. |
| Пастка | назва держави: в Украї́ні | Я живу́ в Украї́ні. |
Родовий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Жіночий рід | -а → -и, -я → -і | Я ї́ду до ма́ми. |
| Чоловічий рід | люди, предмети, міста: -а (-я) | Ми з Ки́єва. |
| Чоловічий рід | речовини, поняття, установи: -у (-ю) | Парк бі́ля теа́тру. |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | Ми ви́їхали з мі́ста. |
| Множина | -ів, -ей або без закінчення | Тут бага́то студе́нтів. |
| Дата | число й місяць у родовому | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| Заперечення | додаток після не | Я не ба́чив дру́зів. |
| Прийменники | з / до / для / бі́ля / навпро́ти | Це подару́нок для ма́ми. |
| B1Належність | чий? — іменник після назви речі | Це кни́жка бра́та. |
| B1Відсутність | нема́є / без | У ме́не нема́є ча́су. |
| B2Іменник при іменнику | виконавець, якість, установа, збірність — у родовому | Він хло́пець міцно́ї стату́ри. |
| C1Назви місць | міста: -а (-я); країни, річки: -у (-ю) | Ми з Ко́веля, а вона́ — з Ізра́їлю. |
| Пастка | після бага́то / ма́ло — родовий множини | Я ма́ю бага́то дру́зів. |
Давальний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| A2Чоловічий рід | -ові або -у | Я дзвоню́ бра́тові. |
| A2Жіночий рід | закінчення -і | Я пишу́ сестрі́. |
| A2Середній рід | -у (-ю) | Цьому́ мі́сту п’ятсо́т ро́ків. |
| A2Множина | -ам / -ям | Я допомага́ю дру́зям. |
| Займенники | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́ ка́ву, будь ла́ска. |
| A2Займенники | йому́ / їй / їм | Я допомага́ю їй. |
| A2Вік | кому? і кількість років | Дідусе́ві вісімдеся́т ро́ків. |
| A2Дієслова | допомага́ти / дзвони́ти / дя́кувати кому? | Я допомага́ю бабу́сі. |
| B1Стан | кому? як? | Мені́ хо́лодно. |
| B1Потреба | тре́ба / потрі́бно кому? | Тобі́ тре́ба відпочи́ти. |
| Пастка | дя́кувати кому?: дя́кую вам | Дя́кую вам! |
Орудний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ом; після м’якого чи шиплячого -ем | Він працю́є лі́карем. |
| Жіночий рід | -а → -ою, -я → -ею | Я пишу́ ру́чкою. |
| Середній рід | -ом, -ем, -ям | Я ціка́влюся мисте́цтвом. |
| Множина | -ами / -ями | Ді́ти малю́ють олівця́ми. |
| Займенники | мно́ю / тобо́ю / ним / не́ю / на́ми / ва́ми / ни́ми | Ході́ зі мно́ю! |
| Професія | працюва́ти / ста́ти ким? | Мико́ла хо́че ста́ти викладаче́м. |
| З | з ким? з чим? | Я п’ю чай із лимо́ном. |
| Місце | над / під / пе́ред / за / між | Ла́мпа над столо́м. |
| B1Шлях і транспорт | чим? — дорогою, транспортом | Ми ї́здимо трамва́єм. |
| B1Спосіб | з: як? | Він розмовля́є з акце́нтом. |
| Пастка | мова: украї́нською мо́вою | Ми розмовля́ємо украї́нською мо́вою. |
Кличний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | тверда основа: -е | Оста́пе, ході́ сюди́! |
| Чоловічий рід | м’яка основа, -й: -ю | Андрі́ю, приві́т! |
| Жіночий рід | -а → -о | Оле́но, допоможи́, будь ла́ска. |
| Жіночий рід | -я → -ю, -ія → -іє | Наді́є, до́брий день! |
| Пане, пані | па́не; па́ні не змінюється | Па́не, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2Титул та ім’я | обидва слова в кличному | Па́не Ю́рію, повторі́ть, будь ла́ска. |
| A2Пестливі імена | -ка → -ко | Оле́нко, будь щасли́вою! |
| B1Чергування | г / к → ж / ч перед -е | Дру́же, дя́кую! |
| B1Множина | форма називного | Шано́вні пасажи́ри, зберіга́йте спо́кій. |
| B2Громада й установа | іменник у кличному, означення — у називному | Шано́вна грома́до, прошу́ ува́ги. |
| C1Роль без імені | без слова пан: роль чи професія в кличному | Паціє́нте, не хвилю́йтеся. |
| C2Ім’я та по батькові | ім’я й по батькові — обидва в кличному | Оле́сю Іва́нівно, до́брий день! |
| Пастка | звертання виділяють комами | Дя́кую, ма́мо! |
Групи відмінювання й чергування
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда група | твердий приголосний: -ом, -ою | Я гуля́ю з бра́том. |
| М’яка група | м’який приголосний чи -й: -ем, -ею | Я розмовля́ю з учи́телем. |
| Мішана група | ж / ч / ш / щ: родовий як тверда, орудний як м’яка | Я чека́ю това́риша. |
| Голосні | і → о / е у відкритому складі | Де мої́ ре́чі? |
| Приголосні | г / к / х → з / ц / с перед -і | Подару́й жі́нці кві́ти. |
| B1Випадні голосні | о / е зникають в інших відмінках | Я не ба́чу олівця́. |
| B1Кличний | г / к → ж / ч перед -е | Дру́же, дя́кую! |
| B1Мішана група | жіночий і середній рід теж мають мішану групу | Ми зустрі́немося на пло́щі. |
| B2Чоловічі на -а | відмінюються як жіночі: -и, -ою | Я розмовля́ю з Мико́лою. |
| C1Шиплячий на кінці | жіночий рід: -і, орудний з подвоєнням | Пе́ред по́дорожжю ми відпочива́ємо. |
| C2М’яка група | і → о / е у чоловічому роді | Я чека́ю го́стя. |
| Пастка | після шиплячого — -ем, не -ом | Я говори́в з викладаче́м. |
Прикметник і прислівник
Узгодження прикметників
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ий / -ій | Це нови́й стіл. |
| Жіночий рід | -а / -я | Це си́ня су́мка. |
| Середній рід | -е / -є | Це вели́ке вікно́. |
| Множина | -і для всіх родів | Це нові́ столи́ й нові́ кни́жки. |
| Знахідний | жіночий рід: -у / -ю | Я чита́ю ціка́ву кни́жку. |
| Місцевий | -ому / -ій | Ми живемо́ у вели́кому мі́сті. |
| Пастка | це не змінюється, прикметник — змінюється | Це нови́й стіл. / Це нові́ столи́. |
Відмінювання прикметників
| Відмінок | Чоловічий і середній рід | Жіночий рід | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | нови́й / нове́ | нова́ | нові́ |
| Родовий | ново́го | ново́ї | нови́х |
| Давальний | ново́му | нові́й | нови́м |
| Знахідний | нови́й / ново́го / нове́ | нову́ | нові́ / нови́х |
| Орудний | нови́м | ново́ю | нови́ми |
| Місцевий | на ново́му | на нові́й | на нови́х |
| B1Коротка форма | потрі́бен / здоро́в | — | — |
| B2Присвійний | сестри́н / бра́тів | сестри́на / бра́това | сестри́ні / бра́тові |
| B2Місцевий, -ім | на ти́сячному / на ти́сячнім | — | — |
| C1Місцевий, -ім | на моє́му / на мої́м | — | — |
| C1Прикметник на -їй | довгоши́їй | довгоши́я | — |
| C2Після шиплячого | кра́щого | кра́щої | кра́щих |
Ступені порівняння
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Вищий ступінь | -іш- / -ш- | Ця кни́жка ціка́віша. |
| Найвищий ступінь | най- + вищий ступінь | Це найсмачні́ший торт. |
| Складена форма | більш / менш | Цей сік менш ки́слий. |
| Особливі форми | вели́кий → бі́льший | Цей буди́нок бі́льший. |
| B1Особливі форми | га́рний → кра́щий | Ця ка́ва кра́ща. |
| B1Чергування | дороги́й → доро́жчий | Цей квито́к доро́жчий. |
| B1Ніж | ніж + називний | Оле́на моло́дша, ніж я. |
| B1За | за + знахідний | Брат ста́рший за мене́. |
| B1Прислівники | шви́дко → шви́дше | Говорі́ть пові́льніше, будь ла́ска. |
| B2Кількість | бага́то → бі́льше | У ме́не бі́льше ча́су. |
| C1Прислівники | ти́хо → тихі́ше | Він працю́є активні́ше, ніж я. |
| C1Парні форми | відомі́ший = більш відо́мий | Це відомі́ший письме́нник. |
Прислівники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Місце | тут / там / вдо́ма | Ма́ма вдо́ма. |
| Час | сього́дні / за́втра / учо́ра / за́раз | За́втра я працю́ю. |
| Спосіб | до́бре / пога́но / шви́дко | Він до́бре гра́є у футбо́л. |
| Міра | ду́же перед прикметником, прислівником, дієсловом | Я ду́же люблю́ Ки́їв. |
| A2Куди? | сюди́ / туди́ / додо́му | Ми йдемо́ додо́му. |
| A2Звідки? | зві́дси / зві́дти | Ми ї́демо зві́дси за́втра. |
| A2Як часто? | за́вжди / ча́сто / рі́дко | Я ча́сто ї́жджу до Льво́ва. |
| B1Утворення | -ий → -о / -е | Ді́ти бі́гають шви́дко. |
| B1Мова | по- + -ськи | Ви гово́рите по-украї́нськи? |
Займенники
Особові займенники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Підмет | я / ти / він / вона́ / воно́ | Вона́ студе́нтка. |
| Знахідний | мене́ / тебе́ / нас / вас | Мене́ зва́ти Оле́г. |
| Давальний | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву. |
| A2Третя особа | його́ / її́ / їх | Я її́ ча́сто ба́чу. |
| A2Орудний | мно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́ми | Ході́ з на́ми! |
| A2Після прийменника | до ньо́го / з не́ю / у них | Я говорю́ з не́ю. |
| Пастка | він, вона́, воно́ — за родом іменника, і для речей теж | Де мій стіл? — Він тут. |
Ти і Ви
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| ти | родина, друзі, діти | Як ти? |
| Ви | незнайомі, старші, на роботі | Як у Вас спра́ви? |
| Дієслово | зна́єш → зна́єте | Ви зна́єте, де вокза́л? |
| Наказ | сіда́й → сіда́йте | Сіда́йте, будь ла́ска! |
| Звертання | па́не / па́ні + ім’я в кличному | Па́ні Оле́но, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| Лист | Ви з великої літери до однієї людини | Дя́кую Вам за лист. |
| A2Ім’я і по батькові | ввічливо до старших і на роботі | Іва́не Петро́вичу, до́брий день! |
Присвійні займенники, свій і себе
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Мій | мій / моя́ / моє́ / мої́ | Це моя́ кімна́та. |
| Наш | наш / на́ша / на́ше / на́ші | Це на́ше мі́сто. |
| Його, її | не змінюються | Це її́ брат і її́ сестра́. |
| Їхній | ї́хній / ї́хня / ї́хнє / ї́хні | Це ї́хня кварти́ра. |
| A2Відмінки | як у прикметника | Я гуля́ю з мої́м соба́кою. |
| B1свій | власник — підмет речення | Він ба́чить свого́ бра́та. |
| B1себе́ | себе́ / собі́ / собо́ю | Розкажі́ть про се́бе. |
Вказівні займенники: цей, той
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Близько | цей / ця / це / ці | Ця су́мка нова́. |
| Далеко | той / та / те / ті | Той буди́нок вели́кий. |
| Це | «це є» — не змінюється | Це мій брат. / Це мої́ дру́зі. |
| B1Відмінки | цього́ / ціє́ї / цих | Я живу́ в цьому́ буди́нку. |
| B1Час | родовий без прийменника | Цього́ ро́ку я ї́ду до Ки́єва. |
| C1Такий | таки́й / така́ / таке́ / такі́ | У тако́му мі́сті хо́четься жи́ти. |
| C1Стільки | родовий після сті́льки; далі — як у скі́льки | На вечі́рку прийшло́ сті́льки госте́й! |
| C1Підсилення | оце́й / ото́й / отаки́й | Ви ба́чите ото́го чолові́ка? |
| C1Високий стиль | сей / ся / се / сі | Вони́ дру́жать по сей день. |
Питальні слова
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Хто? Що? | хто / що | Хто це? / Що це? |
| Місце | де / куди́ / зві́дки | Куди́ ви ї́дете? |
| Час, причина, спосіб | коли́ / чому́ / як / скі́льки | Скі́льки це ко́штує? |
| Так чи ні | чи на початку | Чи ти вдо́ма? |
| A2Відмінки | кого́ / кому́ / з ким / про що | Кому́ ти телефону́єш? |
| B1Який? Чий? | узгоджуються, як прикметник | Чия́ це су́мка? |
| Пастка | про час питаємо в жіночому роді | Котра́ годи́на? |
Заперечні займенники: ніхто, ніщо
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Подвійне заперечення | ні- + не + дієслово | Ніхто́ не зна́є. |
| Особа | ніхто́ / ніко́го / ніко́му | Я ніко́го тут не зна́ю. |
| Річ | ніщо́ / нічо́го / нічи́м | Вона́ нічо́го не зрозумі́ла. |
| Місце, час | ніде́ / ніку́ди / ніко́ли | Ми ніко́ли не були́ в Ри́мі. |
| З прийменником | ні з ким: три слова окремо | Він ні з ким не гово́рить. |
| C1Ніякий, нічий | нія́кий і нічи́й змінюються за родом і відмінками | Ця ха́та нічия́. |
| C1Ніскільки | «зовсім не»: ніскі́льки перед не | Вона́ ніскі́льки не зміни́лася. |
| C1Паралельні форми | ніки́м / ні з ким | Вона́ ні з ким не посвари́лася. |
| C2Повні форми | нічийо́го / нікотро́го / ніскілько́х | Нікотро́му з них я не ві́рю. |
Неозначені займенники: хтось, будь-хто
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Особа | хтось ≠ хто-не́будь | Хтось подзвони́в. / Чи є тут хто-не́будь? |
| Річ | щось ≠ що-не́будь | Я чу́ю щось. / Хо́чеш що-не́будь ви́пити? |
| Ознака | яки́йсь ≠ яки́й-не́будь | Яки́йсь чолові́к чека́є на вас. / Візьми́ яку́-не́будь кни́жку. |
| Належність | чийсь ≠ чий-не́будь | Тут лежи́ть чиє́сь пальто́. / Якщо́ поба́чиш чиї́-не́будь ключі́, скажи́ мені́. |
| Відмінки | відмінюється перша частина: кого́сь / кого́-не́будь | Ти розмовля́в з ким-не́будь про це? |
| C1Будь- | будь-хто́ / будь-що́ / будь-яки́й / будь-чи́й | Це мо́же зроби́ти будь-хто́. |
| C1Казна-, хтозна- | ка́зна-що / хто́зна-чий / хто́зна-скі́льки | Вона́ розповіла́ ка́зна-що. |
| C1Дехто, дещо | де́хто / де́що | Де́хто спа́ти не ляга́є. |
| Пастка | про факт, який уже був: -сь | Вчо́ра хтось подзвони́в. |
Означальні займенники: весь, кожен, сам
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Весь | весь / вся / все / всі | Ми чека́ли весь день. |
| Кожен | ко́жен / ко́жний | Ми зустріча́ємося ко́жні два ти́жні. |
| Всякий | вся́кий відмінюється, як твердий прикметник | Він розповіда́є вся́кі істо́рії. |
| Сам | сам / сама́ / саме́ / самі́ | Вона́ сама́ приготува́ла вече́рю. |
| Самий | той са́мий / са́мий центр | Ми купи́ли той са́мий телефо́н. |
| Інший | і́нший відмінюється, як твердий прикметник | Покажи́ мені́ і́нший ко́лір. |
| Пастка | рід іменника визначає форму | Ко́жна жі́нка ма́є пра́во. |
Числівники
Числівник та іменник
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Один | оди́н / одна́ / одне́ — за родом, іменник в однині | У ме́не одна́ сестра́. |
| Два, три, чотири | називний множини | Два квитки́, будь ла́ска. |
| Два і дві | дві з жіночим родом | Ка́ва ко́штує дві гри́вні. |
| П’ять і більше | родовий множини | Квито́к ко́штує п’ятдеся́т гри́вень. |
| Складені | за останнім словом | У гру́пі два́дцять два студе́нти. |
| Багато і кілька | бага́то / кі́лька з родовим | Тре́ба ї́сти бага́то фру́ктів. |
| B1Відмінки | двох / двом / двома́ | Ми ї́хали з двома́ дру́зями. |
| B1Люди | знахідний = родовий: двох | Я ба́чу двох студе́нтів. |
| B2П’ять і більше: відмінки | речі — п’яти́, люди — п’ятьо́х; складені — кожне слово | Ми поговори́ли з п’ятьма́ студе́нтами. |
| C1Складені із сотнями | змінюється й сотня: три́ста → трьохсо́т | Дя́куємо трьомста́м вісімдесяти́ п’яти́ уча́сникам. |
| C2Усі відмінки | двохсо́т, двомаста́ми, багатьма́, кількадесятьма́ | Він розмовля́в з кількадесятьма́ студе́нтами. |
| Пастка | гроші після п’ять — теж родовий множини: п’ять гри́вень | Хліб ко́штує п’ять гри́вень. |
Порядкові числівники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід | пе́рший / пе́рша / пе́рше | Це мій пе́рший уро́к. |
| М’яка основа | тре́тій / тре́тя / тре́тє | Тре́тя ву́лиця право́руч. |
| A2Родовий | деся́того / деся́тої | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Місцевий | на тре́тьому / на тре́тій | Я живу́ на тре́тьому по́версі. |
| A2Від 11 | одина́дцятий / двадця́тий | Сього́дні двадця́те тра́вня. |
| B1Складені | порядкове лише останнє слово | Це сто тре́тя кімна́та. |
| B1Скорочення | після цифри — кінець слова: 1-й / 3-тя / 5-му | Він навча́ється в 5-му кла́сі. |
| B2Круглі й складені | ти́сячний, мільйо́нний — як прикметники; у складених змінюється останнє слово | Він наш ти́сячний відві́дувач. |
| C1Довгі складені й роки | змінюється лише останнє слово: три́ста вісімдеся́т пе́ршого | Це ста́лося у дві ти́сячі два́дцять тре́тьому ро́ці. |
| C2З іменником | відмінок іменника й прийменник: для тре́тьої гру́пи | Заня́ття для тре́тьої гру́пи почина́ється о дев’я́тій. |
Вік: мені двадцять років
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Будова | давальний + число + рік / ро́ки / ро́ків | Мені́ два́дцять ро́ків. |
| Питання | скі́льки + давальний + ро́ків | Скі́льки тобі́ ро́ків? |
| 1, 21, 31 | рік | Си́нові оди́н рік. |
| 2–4, 22–24 | ро́ки | Дочці́ три ро́ки. |
| 5–20, 25–30 | ро́ків | Дідусе́ві вісімдеся́т ро́ків. |
| Місто, річ | та сама будова | Ки́єву по́над півтори́ ти́сячі ро́ків. |
| Пастка | давальний відмінок і жодного дієслова | Мені́ вісімна́дцять ро́ків. |
Дієслово: теперішній час
Теперішній час: I і II дієвідміни
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| I дієвідміна | чита́ти: чита́ю / чита́єш / чита́ють | Я чита́ю текст. |
| I дієвідміна, -ува-, -юва- | працюва́ти → працю́ю | Ми працю́ємо в о́фісі. |
| II дієвідміна | сиді́ти: сиджу́ / сиди́ш / сидя́ть | Студе́нти сидя́ть у кла́сі. |
| Закінчення | I: -еш / -уть; II: -иш / -ать | ти чита́єш / ти сиди́ш |
| A2Чергування | каза́ти: кажу́ / ка́жеш / ка́жуть | Що ти ка́жеш? |
| A2Чергування у формі я | ходи́ти: ходжу́ / хо́диш | Я ходжу́ на робо́ту пі́шки. |
| A2Апостроф | пи́ти: п’ю / п’єш / п’ють | Ти п’єш чай? |
| B1Вставне л | після б / в / м / п / ф: люблю́ / лю́блять | Ді́ти лю́блять мо́ре. |
| B1Голосний в основі | бра́ти: беру́ / бере́ш / беру́ть | Я беру́ таксі́. |
| B2Дієслова на -вати | встава́ти → встаю́ | Я встаю́ о сьо́мій. |
| B2Везти і возити | везти́: везу́ / везе́ш; вози́ти: вожу́ / во́зиш | Він везе́ нас на вокза́л. / Я ча́сто вожу́ ту́ристів по Льво́ву. |
| Пастка | хоті́ти — I дієвідміна: хо́чеш | Ти хо́чеш чай? |
Особливі дієслова: бути, могти, дати, їсти
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| бути: теперішній час | є для всіх осіб | У ме́не є брат. |
| бути: майбутній час | бу́ду / бу́деш / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. |
| могти | мо́жу / мо́жеш / мо́жуть | Я не мо́жу сього́дні. |
| іти | іду́ / іде́ш / іду́ть | Куди́ ти йдеш? |
| їхати | ї́ду / ї́деш / ї́дуть | Ми ї́демо додо́му. |
| хотіти | хо́чу / хо́чеш / хо́чуть | Я хо́чу ї́сти. |
| жити | живу́ / живе́ш / живу́ть | Де ти живе́ш? |
| B1дати | дам / даси́ / даду́ть | Я дам тобі́ ключ. |
| B1їсти | їм / їси́ / їдя́ть | Що ти їси́? |
| B2Дати й їсти з префіксом | розда́ти → розда́м, з’ї́сти → з’їм | Вчи́телька розда́сть зо́шити. |
| B2Недоконана пара | роздава́ти → роздаю́, з’їда́ти → з’їда́ю | Щодня́ вчи́телька роздає́ зо́шити. |
| Пастка | «хто є хто» — без є | Я студе́нт. |
Дієслова на -ся
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | диви́тися: дивлю́ся / ди́вишся / ди́вляться | Я дивлю́ся фільм. |
| Форма | навча́тися: навча́юся / навча́єшся / навча́ються | Я навча́юся в університе́ті. |
| Вимова | -ться → /t͡sʲːɐ/, -шся → /sʲːɐ/ | Що ти ди́вишся? |
| Минулий час | диви́вся / диви́лася / диви́лися | Учо́ра він диви́вся футбо́л. |
| A2Один одного | зустріча́ти → зустріча́тися | Ми зустріча́ємося о шо́стій. |
| A2Без виконавця дії | почина́ти → почина́тися | Уро́к почина́ється о дев’я́тій. |
| B1Сам себе | ми́ти → ми́тися | Я ми́юся вра́нці. |
| B1Стан | давальний і -ться | Мені́ не спи́ться. |
| Пастка | диви́тися фільм — з -ся | Ми ди́вимося серіа́л. |
Мені подобається
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Фраза | так кажемо, що щось до вподоби | Мені́ подо́бається. |
| Заперечення | не перед дієсловом | Мені́ не подо́бається. |
| A2Будова | давальний + подо́бається + називний | Йому́ подо́бається Ки́їв. |
| A2Множина | подо́баються з множиною | Нам подо́баються ці пісні́. |
| A2Інфінітив | подо́бається з інфінітивом | Їй подо́бається гуля́ти. |
| A2Минулий час | сподо́бався / сподо́балася / сподо́балося / сподо́балися | Студе́нтам сподо́балася екску́рсія. |
| Любити | стала, сильна прихильність | Я люблю́ кіно́. |
| B1Перше враження | сподо́батися: почало подобатися | Вам сподо́бався фільм? |
| A2Пастка | те, що подобається, — у називному: му́зика | Тобі́ подо́бається му́зика? |
Дієслово з інфінітивом
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Бажання | хоті́ти + інфінітив | Я хо́чу ї́сти. |
| Можливість | могти́ + інфінітив | Ти мо́жеш допомогти́? |
| Інфінітив | закінчення -ти / -тися | Ми хо́чемо навча́тися. |
| Уподобання | люби́ти + інфінітив | Я люблю́ чита́ти. |
| A2Уміння | вмі́ти + інфінітив | Я вмі́ю пла́вати. |
| A2Початок і кінець | почина́ти / закі́нчувати + інфінітив недоконаного виду | Ми почина́ємо працюва́ти о дев’я́тій. |
| A2Плани | планува́ти + інфінітив | Я плану́ю пої́хати до Льво́ва. |
| Пастка | друге дієслово — в інфінітиві: спа́ти | Я хо́чу спа́ти. |
Минулий час і вид
Минулий час
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ти → -в | Учо́ра Тара́с чита́в. |
| Жіночий рід | -ти → -ла | Оле́на працюва́ла вдо́ма. |
| Середній рід | -ти → -ло | Учо́ра було́ хо́лодно. |
| Множина | -ти → -ли | Ми гуля́ли в па́рку. |
| Ввічливе Ви | з ввічливим Ви дієслово стоїть у множині | Ви були́ в Ки́єві? |
| Дієслова на -ся | -вся / -лася / -лися | Він ду́же смія́вся. |
| A2Особливі форми | іти́ → ішо́в, могти́ → міг | Я не міг прийти́. |
| B1Вид | обидва види мають минулий час | Я чита́в кни́жку ≠ Я прочита́в кни́жку |
| B2Стан, результат: -нути | зви́кнути → звик / зви́кла | Ми шви́дко зви́кли до шу́му. |
| B2Одноразова дія: -нути | кри́кнути → кри́кнув / кри́кнула | Він гу́чно кри́кнув. |
| Пастка | жінка каже я була́ | Оле́на: «Я була́ вдо́ма». |
Вид дієслова: доконаний і недоконаний
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Префікс | роби́ти → зроби́ти | Я вже зроби́в завда́ння. |
| Суфікс | забува́ти → забу́ти | Я забу́ла ключі́. |
| Недоконаний вид | процес, повторення, загальний факт | Я ча́сто пишу́ листи́. |
| Доконаний вид | один завершений результат | Я написа́в лист. |
| Майбутній час | недоконаний: бу́ду писа́ти; доконаний: напишу́ | За́втра я напишу́ лист. |
| B1Інший корінь | бра́ти → взя́ти, говори́ти → сказа́ти | Він сказа́в пра́вду. |
| B2Дієслова на -іти | темні́ти → потемні́ти | Надво́рі шви́дко потемні́ло. |
| B2Чергування приголосного | захисти́ти → захища́ти: ст → щ | Ми захища́ємо свої́ права́. |
| C1Вторинний недоконаний | заши́ти → зашива́ти | Ба́бця ча́сто зашива́є ді́рки. |
| C1Наголос | ви́кликати ≠ виклика́ти | Ми ви́кликали лі́каря. / Його́ ча́сто виклика́ли до дире́ктора. |
| Пастка | дія зараз — лише недоконаний вид | За́раз я чита́ю кни́жку. |
Майбутній час, наказовий і умовний спосіб
Майбутній час: буду читати, скажу
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| бу́ти | бу́ду / бу́деш / бу́де / бу́демо / бу́дете / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. |
| Недоконаний вид | бу́ду + інфінітив | Уве́чері ми бу́демо диви́тися фільм. |
| Доконаний вид | особові закінчення означають майбутнє | Я скажу́ тобі́ за́втра. |
| змогти́ | змо́жу — майбутнє від могти́ | Я змо́жу прийти́ о шо́стій. |
| A2Процес чи результат | бу́ду писа́ти ≠ напишу́ | Я напишу́ вам уве́чері. |
| A2Обіцянка | одна дія з результатом — доконаний вид | Я подзвоню́ тобі́ пі́сля робо́ти. |
| Пастка | ніколи бу́ду з доконаним видом | Я прочита́ю цей текст. |
Майбутній час на -му: читатиму
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | інфінітив + му | За́втра я працюва́тиму. |
| Закінчення | -му / -меш / -ме / -мемо / -мете / -муть | Що ти роби́тимеш уве́чері? |
| Дієслова на -ся | смія́тися → смія́тимуся | Насту́пного ро́ку він учи́тиметься у Льво́ві. |
| Значення | чита́тиму = бу́ду чита́ти | Ми чека́тимемо на вас. |
| Пастка | лише недоконаний вид | Я прочита́ю лист. |
Наказовий спосіб
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Основа на голосний | -й / -йте | Чита́йте текст. |
| Наголос на закінченні у формі я | -и / -іть | Напиші́ть своє́ ім’я́. |
| Ввічливість | форма на «Ви» з будь ла́ска | Да́йте, будь ла́ска, ка́ву. |
| A2Третя особа | хай / неха́й + дієслово | Хай він подзво́нить за́втра. |
| A2Дієслова на -ся | -ся після закінчення | Посміхні́ться! |
| B1Ми | -мо / -імо | Ході́мо в кіно́! |
| B1Вид | заборона — недоконаний вид; застереження — доконаний | Не відчиня́й вікно́. |
| Пастка | форма на «Ви» після приголосного закінчується на -іть | Пиші́ть сюди́. |
Умовний спосіб із би
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | минулий час + би / б | Я говори́в би з ним. |
| Рід і число | як у минулому часі | Вона́ ви́пила б ча́ю. |
| Бажання | я б хоті́в / я б хоті́ла + що | Я б хоті́ла ка́ви. |
| Ввічливе прохання | Ви не могли́ б + інфінітив | Ви не могли́ б допомогти́? |
| Порада | на твоє́му мі́сці + я б | На твоє́му мі́сці я б відпочи́в. |
| Нереальна умова | якби́ і минулий час, потім би | Якби́ я мав час, я б прийшо́в. |
| Пастка | у реченні з якби́ друге би не потрібне | Якби́ я знав, я б сказа́в. |
Дієслова руху
Іти і їхати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| іти́ | іду́ / іде́ш / іде́ / ідемо́ / ідете́ / іду́ть | Він іде́ на робо́ту. |
| ї́хати | ї́ду / ї́деш / ї́де / ї́демо / ї́дете / ї́дуть | Ми ї́демо в Оде́су. |
| Пішки чи транспортом | іти́ ≠ ї́хати | Я йду додо́му ≠ Я ї́ду додо́му |
| Куди? | у / в / на і знахідний | Куди́ ти йдеш? |
| Транспорт | авто́бусом / по́їздом / метро́ | Окса́на ї́де на робо́ту авто́бусом. |
| Й чи і | після голосного — йду, після приголосного — іду́ | Ми йдемо́ в парк. / Він іде́ в парк. |
| Пастка | місто, країна, поїздка — ї́хати | За́втра я ї́ду у Львів. |
Іти чи ходити, їхати чи їздити
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Пари | іти́ → ходи́ти, ї́хати → ї́здити, леті́ти → літа́ти | Я йду в банк ≠ Я ча́сто ходжу́ в банк |
| ходи́ти | ходжу́ / хо́диш / хо́дить / хо́дять | Ді́ти хо́дять у шко́лу пі́шки. |
| ї́здити | ї́жджу / ї́здиш / ї́здить / ї́здять | Я ї́жджу на робо́ту метро́. |
| Регулярно | ходи́ти / ї́здити / літа́ти | Ми ї́здимо на мо́ре щолі́та. |
| Туди й назад | минулий час від ходи́ти, ї́здити | Учо́ра ми ходи́ли в кіно́. |
| Уміння, загальний факт | ходи́ти / літа́ти | Син уже́ хо́дить. |
| B2З додатком | везти́ → вози́ти, нести́ → носи́ти, вести́ → води́ти | Я везу́ діте́й до шко́ли ≠ Щодня́ я вожу́ діте́й до шко́ли |
| B2Минулий час | чоловічий рід без -л: віз / ніс / вів | Він ніс су́мку. |
| Пастка | щодня, часто — ходи́ти | Щора́нку я ходжу́ в парк. |
Дієслова руху з префіксами: прийти, вийти, доїхати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| при- | прибуття | Друг приї́хав із Ха́ркова. |
| ви- | рух назовні | Я ви́йшов із до́му о сьо́мій. |
| за- | рух усередину, ненадовго | Зайди́ до ме́не вве́чері. |
| B2в-, у- | рух усередину; в- після голосної, у- після приголосної | Вона́ ввійшла́ в кімна́ту. / Він увійшо́в у кімна́ту. |
| пере- | рух через щось, переїзд | Ми перейшли́ ву́лицю. |
| до- | рух до кінцевої точки | Як дійти́ до вокза́лу? |
| від- | рух геть, на невелику відстань | По́тяг від’ї́хав від платфо́рми. |
| по- | початок руху | Він пішо́в додо́му. |
| Вид | прийти́ ≠ прихо́дити | Я прихо́джу додо́му о шо́стій. |
| Пастка | залишити місце — піти́, пішо́в | Вона́ вже пішла́. |
Модальність
Модальні слова: треба, можна, мусити
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Потреба | тре́ба + інфінітив | Тут тре́ба поверну́ти. |
| Кому | давальний: мені́ / тобі́ / нам | Тобі́ тре́ба відпочи́ти. |
| Дозвіл | мо́жна + інфінітив | Тут мо́жна фотографува́ти? |
| A2Заборона | не мо́жна + інфінітив | Тут не мо́жна пали́ти. |
| A2Потреба | потрі́бно / необхі́дно: як тре́ба | Мені́ потрі́бно вчи́тися. |
| B1Обов’язок | му́шу / му́сиш / му́сять | Я му́шу йти. |
| B1Обов’язок | пови́нен / пови́нна / пови́нні | Ти пови́нен прийти́ вча́сно. |
| B1Минуле і майбутнє | тре́ба було́ / тре́ба бу́де | Учо́ра тре́ба було́ працюва́ти. |
| Пастка | з тре́ба особа завжди в давальному: мені́ / нам | Нам тре́ба поспіша́ти. |
Прийменники
Де, куди, звідки
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Де? | у / в / на і місцевий відмінок | Ма́ма на робо́ті. |
| Куди? | у / в / на і знахідний відмінок | Ма́ма йде на робо́ту. |
| Звідки? | з / із / зі і родовий відмінок | Зві́дки ви? — Я з Украї́ни. |
| Дім | вдо́ма / додо́му / з до́му | Ді́ти вдо́ма, а та́то йде додо́му. |
| У чи на | на: робо́та, по́шта, вокза́л, ри́нок, конце́рт, уро́к | Ми на вокза́лі. |
| A2До | до і родовий: до кого? до чого? | Я йду до бабу́сі. |
| A2Біля, навпроти | з родовим відмінком: де саме? | Авто́бус зупиня́ється бі́ля теа́тру. |
| A2Над, під, перед, за, між | з орудним відмінком: де? | Над столо́м виси́ть ла́мпа. |
| B1Серед, посеред, недалеко від | з родовим відмінком: серед чого? де саме? | Ми живемо́ недале́ко від вокза́лу. |
| B1Від | від і родовий: від кого? звідки? | Він поверну́вся від лі́каря. |
| B1Шлях і транспорт | орудний відмінок без прийменника | Щодня́ ми ї́здимо трамва́єм. |
| B2Повз, під | повз / під і знахідний: мимо чого? під що? | Я йду повз парк. / Таксі́ під’ї́хало під буди́нок. |
| Пастка | в Украї́ні, в Украї́ну | Я живу́ в Украї́ні. |
Прийменники часу
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| День | у / в і знахідний | До зу́стрічі в понеді́лок! |
| Місяць | у / в і місцевий | Ми ї́демо в се́рпні. |
| A2Рік | у / в і місцевий: у … ро́ці | Ми познайо́милися у дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. |
| A2З … до … | з і до з родовим | Я працю́ю з понеді́лка до п’я́тниці. |
| A2Перед, після | пе́ред з орудним: раніше за подію; пі́сля з родовим: пізніше | Пе́ред обі́дом тре́ба ми́ти ру́ки. / Пі́сля обі́ду ми гуля́ємо в па́рку. |
| B1Через | че́рез зі знахідним: через скільки часу? | Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень. |
| B1За | за зі знахідним: за скільки часу дію завершено? | Ви́вчити нові́ слова́ за мі́сяць. |
| B1На | на зі знахідним: на який час? | Оле́г підписа́в контра́кт на рік. |
| B1Тому | тому́ після проміжку часу: скільки часу минуло? | Вона́ приї́хала три дні тому́. |
| B1О | о з місцевим: о котрій годині? | Заня́ття почина́ються о дев’я́тій годи́ні. |
| C1Під | під зі знахідним: незадовго до моменту | Під ра́нок пішо́в дощ. / Під Но́вий рік ми ї́демо до бабу́сі. |
Інші прийменники: для, про, без, від
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Про | про і знахідний: про кого? про що? | Я ду́маю про відпочи́нок. |
| A2З: разом | з / із / зі і орудний: з ким? | Дмитро́ розмовля́є з Оле́ною. |
| A2З: ознака | з / із / зі і орудний: з чим? | Я люблю́ чай із лимо́ном. |
| A2Для | для і родовий: для кого? для чого? | Спорт кори́сний для здоро́в’я. |
| A2З: матеріал | з / із / зі і родовий: з чого? | компо́т зі сві́жих фру́ктів |
| B1Без | без і родовий: без кого? без чого? | Я п’ю ка́ву без цу́кру. |
| B1Від | від і родовий: причина, порівняння | Брат ви́щий від ме́не. |
| B1З: галузь | з / із / зі і родовий: з якого предмета? | Це підру́чник із фі́зики. |
| B1До | до і родовий: до чого належить? | Шука́ємо дета́лі до автомобі́ля. |
| B1За, через | за і знахідний — заради чого; че́рез і знахідний — причина | Вони́ боро́лися за свобо́ду. / Ми не ви́йшли че́рез дощ. |
| B1На | на і знахідний: схо́жий на / хворі́ти на | Син схо́жий на ба́тька. |
| B1Крім, замість | крім і замі́сть з родовим: хто чи що поза групою, що замість чого | Я п’ю чай замі́сть ка́ви. |
Складні прийменники: незважаючи на, у зв’язку з
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| У зв’язку з | у зв’язку́ з і орудний: причина | У зв’язку́ з хворо́бою Окса́на не прийшла́ на робо́ту. |
| Внаслідок, завдяки | внаслі́док і родовий; завдяки́ і давальний | Внаслі́док дощу́ доро́гу закри́ли. / Завдяки́ допомо́зі дру́зів ми зда́ли іспи́т. |
| Зважаючи на, щодо | зважа́ючи на і знахідний; щодо́ і родовий | Зважа́ючи на Ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. / Щодо́ ціни́ ми домо́вимося за́втра. |
| C1Незважаючи на, попри | незважа́ючи на / по́при і знахідний: поступка | Незважа́ючи на спе́ку, ми пішли́ на прогу́лянку. |
| C1Всупереч | всупере́ч і давальний: проти очікувань | Всупере́ч прогно́зам, ве́чір був те́плий. |
| C2Згідно з, відповідно до | згі́дно з і орудний; відпові́дно до і родовий | Згі́дно з нака́зом збо́ри відбуду́ться за́втра. / Відпові́дно до пра́вил парк зачиня́ється о дев’я́тій. |
| C2На підставі, з метою | на підста́ві і з ме́тою з родовим | На підста́ві докуме́нтів він студе́нт. / З ме́тою еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло. |
| C2Звичайний стиль | згі́дно з → за, з ме́тою → для, у зв’язку́ з → че́рез | З ме́тою еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло = Для еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло |
| Пастка | зважа́ючи на з прийменником на | Зважа́ючи на ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. |
| C2Пастка | згі́дно з з прийменником з | Згі́дно з нака́зом збо́ри відбуду́ться за́втра. |
Речення
Порядок слів
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Речення | підмет + присудок + додаток | Студе́нт пи́ше лист. |
| Прикметник | перед іменником | Це нови́й буди́нок. |
| Час, місце | часто на початку речення | Уве́чері ми гуля́ємо в па́рку. |
| Заперечення | не перед дієсловом | Я не розумі́ю. |
| A2Прислівник | до́бре / ду́же / шви́дко перед дієсловом | Він до́бре гово́рить украї́нською. |
| A2Займенник | займенник-додаток зазвичай перед дієсловом | Я тебе́ ба́чу. |
| A2Нове | у кінці речення | Цю кни́жку написа́ла Лі́на Косте́нко. |
| Пастка | прикметник — перед іменником; після нього — лише як стилістичний прийом | Я ма́ю черво́ну су́мку. |
Питання й заперечення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Інтонація | той самий порядок, голос угору | Це наш авто́бус?↗ |
| чи | чи на початку питання «так чи ні» | Чи студе́нт відповіда́є? |
| Питальне слово | хто / що / де / куди́ / зві́дки на початку | Куди́ ви ї́дете? |
| A2Питальне слово | кому́ / з ким / про кого́: прийменник перед словом | З ким ти розмовля́єш? |
| A2Питальне слово | яки́й / яка́ / яке́ / які́ за родом і числом | Яка́ сього́дні пого́да? |
| B2Запрошення | питання «так чи ні» з інфінітивом | Хо́чете пої́хати з на́ми на мо́ре? |
| C1Пропозиція | чи не, інфінітив, б і давальний | Чи не зустрі́тися б нам за́втра? |
| Заперечення | не перед дієсловом | Він не чека́є. |
| Відповідь | так / ні і дієслово | Ти зна́єш? — Так, зна́ю. |
| B1нема́є | нема́є / не було́ / не бу́де і родовий відмінок | За́втра конце́рту не бу́де. |
| B1Подвійне заперечення | ніхто́ / нічо́го / ніко́ли і не | Ми ще нічо́го не приготува́ли. |
| C2Родовий у запереченні | родовий замість знахідного, офіційне мовлення | Дире́ктор не схвали́в запропо́нованого пла́ну. |
| Пастка | ствердна відповідь — так | Так, я тут. |
У мене є
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Особа | у мене́ / у тебе́ / у ньо́го / у не́ї / у нас / у вас / у них | У ньо́го є маши́на. |
| Питання | відповідь: Так, є | У вас є ру́чка? — Так, є. |
| ма́ти | ма́ти і знахідний: те саме значення | Я ма́ю сестру́. |
| A2Відповідь «ні» | Ні, нема́є: готова коротка відповідь | У тебе́ є оліве́ць? — Ні, нема́є. |
| B1Заперечення | нема́є і родовий відмінок | У нас нема́є ча́су. |
| B1Минулий час | був / була́ / було́ / були́ за тим, що є | У нас була́ кі́шка. |
| B1Майбутній час | бу́де / бу́дуть | У мене́ бу́де ві́льний час. |
| B1Заперечення | не було́ / не бу́де і родовий | У мене́ не було́ ча́су. |
| B1Пастка | після нема́є — родовий відмінок | У мене́ нема́є бра́та. |
Сполучники
| Сполучник | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| і / й | поєднання | Полта́ва й Оде́са. |
| A2та | та у значенні і | Купи́ хліб та молоко́. |
| але́ | протиставлення | Я зателефонува́в, але́ ніхто́ не відпові́в. |
| бо / тому́ що | причина | Ві́ктор не при́йде, бо він хво́рий. |
| B1а | зіставлення двох різних осіб чи речей | Я п’ю ка́ву, а сестра́ п’є чай. |
| B1або́ / або́ … або́ | вибір | Або́ ви завіта́єте до нас, або́ ми заї́демо до вас. |
| B1хоч / незважа́ючи на те що | попри щось | Хоч було́ пі́зно, ми пішли́ в кіно́. |
| B1Вставні слова | мабу́ть / можли́во / здає́ться: виділяємо комами | Він, мабу́ть, запізни́ться. |
| B2Узагальнювальне слово | тире чи двокрапка перед переліком, тире після нього | Усе́ в кімна́ті — стіл, крі́сло, ша́фа — було́ нове́. |
| C1Зв’язки між частинами | єднальний, протиставний, розділовий, приєднувальний | Дощ переста́в, і ви́йшло со́нце. |
| C2проте́ / зате́ / одна́к | протиставлення, як але́ і а | Кварти́ра невели́ка, зате́ в ній сві́тло. |
| Пастка | протиставлення — але́ | Я хоті́в прийти́, але́ не зміг. |
Речення з що і щоб
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| що | що хтось знає, думає чи каже | Я зна́ю, що ми зроби́ли це пра́вильно. |
| де / куди́ / зві́дки | непряме питання | Ви не зна́єте, де мій словни́к? |
| щоб | щоб з інфінітивом: мета, той самий виконавець | Я вчу мо́ву, щоб працюва́ти в Украї́ні. |
| B1щоб | щоб з минулим часом: інший виконавець | Я хо́чу, щоб ти прийшо́в. |
| B2щоб не | заперечна мета: інфінітив або минулий час | Я йду ти́хо, щоб не розбуди́ти сусі́дів. |
| B1що ≠ щоб | що: факт; щоб: прохання чи наказ | Він сказа́в, що я працю́ю. ≠ Він сказа́в, щоб я працюва́в. |
| B1чому́ / скі́льки / наві́що | непряме питання | Скажи́, скі́льки ко́штує квито́к. |
| C1як | після дієслів сприйняття: сама дія | Ми слу́хали, як ді́ти співа́ють у саду́. |
| C2щоб | мета перед безособовим реченням: тре́ба / потрі́бно / слід | Щоб до́бре вимовля́ти слова́, тре́ба бага́то говори́ти. |
| Пастка | кома перед що і щоб | Я ду́маю, що він уже́ вдо́ма. |
| B1Пастка | після щоб з іншим виконавцем — минулий час | Ма́ма хо́че, щоб ми подзвони́ли. |
Означальні речення з який
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід і число | як в іменника, який описує | Це студе́нтка, яка́ вивча́є украї́нську. |
| Підмет | називний відмінок | Це студе́нт, яки́й живе́ по́руч. |
| Додаток | знахідний відмінок | Кни́жка, яку́ я чита́ю, ціка́ва. |
| Прийменник | прийменник стоїть перед яки́й | Це друг, з яки́м я працю́ю. |
| Кома | дві коми, коли частина всередині речення; одна, коли в кінці | Мі́сто, в яко́му я живу́, ду́же га́рне. |
| B2що | називний або знахідний; форма не змінюється | Ті лю́ди, що стоя́ть бі́ля вхо́ду, чека́ють на екску́рсію. |
| B2котри́й | як який, у всіх відмінках; рід указує на потрібний іменник | У ли́сті від подру́ги, котра́ живе́ в Німе́ччині, були́ фотогра́фії. |
| C2Чий? | родовий відмінок слова який: власник у підрядній частині | Бі́ля шко́ли росте́ дуб, вік яко́го по́над три́ста ро́ків. |
| C2що | після іменника в множині форма та сама; присудок у множині | Украї́нською розмовля́ють мільйо́ни люде́й, що прожива́ють у рі́зних краї́нах. |
| Пастка | слово яки́й ніколи не пропускаємо | Фільм, яки́й ми диви́лися, був сумни́й. |
Коли, якщо, якби
| Сполучник | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| коли́ | дії одночасні: недоконаний вид | Коли́ ми йшли до університе́ту, пішо́в дощ. |
| коли́ | одна дія після іншої: доконаний вид | Коли́ ми прийшли́, уро́к уже́ поча́вся. |
| коли́ | про майбутнє: майбутній час | Коли́ ти при́йдеш, ми пообі́даємо. |
| якщо́ | реальна умова; друга частина часто з то | Якщо́ ви ви́вчите слова́, то ле́гко зрозумі́єте текст. |
| якщо́ | загальна правда: теперішній час | Якщо́ йде дощ, ми сидимо́ вдо́ма. |
| якби́ | нереальна умова: минулий час і би | Якби́ я мав час, я пої́хав би до Льво́ва. |
| B2по́ки / до́ки | одночасні дії: недоконаний вид | По́ки ді́ти сплять, я готу́ю сніда́нок. |
| B2по́ки не | дія триває до події: доконаний вид | Чека́й, по́ки не при́йде авто́бус. |
| B2щойно́ / як ті́льки | перший момент після події: доконаний вид | Як ті́льки ви́йде со́нце, ми пої́демо на прогу́лянку. |
| B2відколи́ | з якого часу триває стан чи дія | Відколи́ ми живемо́ у Льво́ві, ми ча́сто хо́димо до теа́тру. |
| Пастка | після якщо́ про майбутнє — майбутній час | Якщо́ за́втра пі́де дощ, ми зали́шимося вдо́ма. |
| Пастка | би і в головній частині | Якби́ я знав, я прийшо́в би. |
Пряма й непряма мова
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Пряма мова | двокрапка й лапки «» | Ма́ма запита́ла: «Ти вдо́ма?» |
| Ствердження | що | Він сказа́в, що працю́є в ба́нку. |
| Питання «так чи ні» | чи | Ма́ма запита́ла І́горя, чи він задово́лений. |
| Питання з питальним словом | те саме питальне слово | Він запита́в, де я живу́. |
| Прохання | щоб з минулим часом | Він попроси́в, щоб я прийшо́в за́втра. |
| Особа | займенник і дієслово змінюють особу | Андрі́й: «Я люблю́ ка́ву». ≠ Андрі́й сказа́в, що він лю́бить ка́ву. |
| Пастка | непряме питання «так чи ні» — з чи | Вона́ запита́ла, чи я прийду́. |
Дієприкметникові й дієприслівникові звороти
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| -ний / -тий | дієприкметник: який? змінюється, як прикметник | Лист, напи́саний олівце́м, лежи́ть на столі́. |
| -ючи / -учи | дієприслівник: дія одночасна | Чита́ючи текст, вона́ випи́сувала нові́ слова́. |
| -вши / -ши | дієприслівник: дія раніша | Прочита́вши лист, ма́ма всміхну́лася. |
| Значення | зворот = підрядне речення з яки́й / коли́ | лист, напи́саний олівце́м = лист, яки́й написа́ли олівце́м |
| B2-аний / -ений / -ований | дієприкметник від перехідних дієслів доконаного виду | зроби́ти → зро́блений / побудува́ти → побудо́ваний |
| B2-ючись / -вшись | зворотні дієслова: частка -ся стає -сь | усміха́тися → усміха́ючись / усміхну́тися → усміхну́вшись |
| B2Виконавець | виконавець дії стоїть в орудному відмінку | Буди́нок, побудо́ваний на́шим дідо́м, стої́ть бі́ля рі́чки. |
| C1Місце | дієприслівниковий зворот посередині й у кінці речення | Хло́пець, підійшо́вши до вікна́, відчини́в його́. |
| C1Означення | група означень після іменника: коми | Ми до́вго диви́лися на мо́ре, спокі́йне, си́нє, безме́жне. |
| C2Час, спосіб, причина | значення звороту видно із змісту речення | Збенте́жений слова́ми сестри́, Оле́г до́вго мовча́в. |
| Пастка | дію дієприслівника виконує підмет | Поверну́вшись додо́му, ми повече́ряли. |
| Пастка | про людину, що діє, — підрядне речення з яки́й | Я ба́чу студе́нта, яки́й чита́є кни́жку. |
Односкладні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Означено-особове | присудок у 1-й чи 2-й особі; діяч відомий | Чита́єш цю кни́жку? |
| Неозначено-особове | 3-тя особа множини чи минулий час множини; діяч не названий | По ра́діо повідо́мили про погі́ршення пого́ди. |
| Безособове | присудок без підмета: форма на -но, -то або прислівник + було́ | Там усе́ пра́вильно запи́сано. |
| Називне | лише іменник у називному; присудка немає | Ве́чір. Прохоло́да. Спо́кій. |
| C1Означено-особове | 1-ша особа множини й наказовий спосіб | У субо́ту пої́демо за мі́сто. |
| C1Неозначено-особове | давальний: кого стосується дія; загальні твердження | Нам подали́ ча́ю. |
| C1Безособове | інфінітив, дієслова погоди й стану | Надво́рі вже світа́є. |
| C1Називне | іменник із означенням чи ряд іменників | Ти́хий ве́чір. Лю́ди, вогні́, му́зика. |
| C2Означено-особове | узагальнення: діє кожен | Лю́бимо люде́й щи́рих. |
| C2Неозначено-особове | увага на результаті: значення, близьке до пасивного | Две́рі вже пофарбува́ли. |
| C2Безособове | хто відчуває — у давальному; зворотне дієслово | Нам ста́ло стра́шно у те́мряві. |
| Пастка | у минулому часі безособовий присудок — було́ | У за́лі було́ ти́хо. |
Вставні слова й конструкції
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Порядок думок | по-пе́рше / по-дру́ге / по-тре́тє / о́тже | По-пе́рше, ми ма́ємо ма́ло ча́су. |
| Ймовірність | мо́же = можли́во | Мо́же, за́втра пої́демо до мо́ря? |
| Коми | на початку — кома після слова; всередині — коми з обох боків | Він, о́тже, не при́йде. |
| C1Контакт | зна́єш / розумі́єш / ба́чиш / ба́чите | За́втра в ме́не, зна́єш, важли́ві спра́ви. |
| C1Джерело й думка | на мою́ ду́мку / за його́ слова́ми | На мою́ ду́мку, це га́рне рі́шення. |
| C1Ставлення | на жаль / на ща́стя | На ща́стя, ніхто́ не постражда́в. |
| C2Приклад | напри́клад / зокрема́ | Ні́жність, напри́клад, не мо́жна описа́ти математи́чно. |
| C2Уточнення | то́бто / іна́кше ка́жучи | Ра́но вра́нці, то́бто, о п’я́тій, ми ви́їхали. |
| C2Підсумок | таки́м чи́ном / сло́вом | Таки́м чи́ном, ми ма́ємо два варіа́нти. |
| C2Кінець речення | кома стоїть перед вставним словом | Він не прийшо́в, на жаль. |
| Пастка | мо́же з інфінітивом — дієслово: коми немає | Він мо́же прийти́. |
Обставинні підрядні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Місце: де, куди́, зві́дки | там, туди́, зві́дти у головній частині; де, куди́, зві́дки у підрядній | Бібліоте́ка стої́ть там, де закі́нчується парк. |
| Порівняння | як / на́че / мов / ні́би: подібність до образу | Рі́чка лежа́ла нерухо́мо, на́че хтось розли́в срібло́. |
| Ступінь | таки́й … що при іменнику, так … що при дієслові | Вона́ ма́є таки́й го́лос, що всі замовка́ють. |
| Наслідок | так що: наслідок усього, про що йдеться в головній частині | Дощ ішо́в усю́ ніч, так що вра́нці рі́чка ви́йшла з берегі́в. |
| Допуст | скі́льки … не: дія повторюється, а наслідок той самий | Скі́льки ми не проси́ли, він не відчини́в две́рі. |
| Час: тоді́, коли́ | тоді́ виділяє момент, коли́ його уточнює | Вона́ усміха́ється тоді́, коли́ ду́має, що ніхто́ не ба́чить. |
| C2Однаковий спосіб | так, як: спосіб такий самий, як у зразка | Ми святку́ємо так, як святкува́ли на́ші діди́. |
| C2Причина | тому́ що — нейтральна причина, оскі́льки — відома підстава, адже́ — очевидна | Оскі́льки за́л зама́лий, ми перено́симо за́хід до університе́ту. |
| C2Допуст | хоч: у головній частині є протилежна дія, часто з проте́ | Надво́рі ще лежа́в сніг, хоч за календаре́м уже́ була́ весна́. |
| C2Кома | кома перед сполучником; навколо вставленої частини — дві коми | Ми живемо́ там, де ті́хо. / За́хід, оскі́льки за́л зама́лий, перенесли́. |
| Пастка | сполучне слово повторює напрямок співвідносного | Ми пої́демо туди́, куди́ веде́ ця доро́га. |
| C2Пастка | так як у значенні причини — росіянізм | Ми сиді́ли вдо́ма, тому́ що ішо́в дощ. |
Безсполучникові складні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Відкрита структура | рівноправні частини — ряд подій чи станів; можна додати ще одну | Зашумі́в ліс, заспіва́ли пти́ці, задзвені́ли струмки́. |
| Закрита структура | дві частини залежать одна від одної: умова, протиставлення, час | Він мовча́в — вона́ говори́ла за двох. |
| Кома, крапка з комою | послідовність чи одночасність; крапка з комою — коли частини вже мають коми | Со́нце сі́ло, не́бо поги́сло; у селі́ засвіти́лися ві́кна. |
| Тире | наслідок, умова, протиставлення, час | Пові́яв ві́тер — посипа́лося ли́стя. |
| Двокрапка | друга частина пояснює першу або називає причину | Усе́ було́ я́сно: вони́ програ́ли. |
| C2Короткі частини | по́тім і тоді́ показують послідовність, а знак лишається комою | Споча́тку впа́ли сніги́, по́тім вда́рили моро́зи. |
| C2Пропущене дієслово | у другій частині на його місці стоїть тире | У лі́сі гриби́, на лу́зі — кві́ти. |
| C2Вибір знака | і — кома; то, але́ — тире; тому́ що — двокрапка | Ля́жеш пі́зно — вра́нці не вста́неш. |
| Пастка | причина — двокрапка, а не кома | Ми не пішли́ гуля́ти: надво́рі було́ сли́зько. |
| C2Пастка | без дієслова в другій частині не забуваємо тире | У лі́сі гриби́, на лу́зі — кві́ти. |
Словотвір
Словотвір
| Суфікс | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| -ач / -ак | хто це робить | виклада́ти → виклада́ч |
| -ець | хто звідки або хто це робить | Украї́на → украї́нець |
| -ка | жінка | виклада́ч → виклада́чка / украї́нець → украї́нка |
| -ння / -ення | дія; середній рід | чита́ти → чита́ння |
| -льня | місце, де це роблять | спа́ти → спа́льня |
| -ість | ознака як назва; жіночий рід | ра́дий → ра́дість |
| -н- | прикметник від назви часу, із закінченням -ій | ве́чір → вечі́рній |
| -ськ- | прикметник від назви місця | Львів → льві́вський |
| -о / по-…-ськи | прислівник від прикметника | швидки́й → шви́дко / украї́нський → по-украї́нськи |
| -ик / -к- / -чк- | щось мале або миле | стіл → сто́лик / сестра́ → сестри́чка |
| B2-авець / -івник | хто це робить, за заняттям | вико́нувати → викона́вець |
| B2-арня | місце, де працює така людина | лі́кар → ліка́рня |
| B2-еньк- / -ус- | пестливо | ріка́ → рі́ченька / ба́ба → бабу́ся |
| C1-ар / -яр | хто працює з предметом або місцем | бібліоте́ка → бібліоте́кар |
| C1-ок- | результат дії | дода́ти → дода́ток / внести́ → вне́сок |
| C1-ище | щось дуже велике | ві́тер → вітри́ще |
| C2-чк- / -ок | зменшувальне зі зміною приголосного | я́блуко → я́блучко / сніг → сніжо́к |
| C2-енн- | ознака дуже сильна | страшни́й → страше́нний |
| Пастка | нн, коли основа закінчується на н | о́сінь → осі́нній |
| Пастка | с основи й с суфікса дають одне с | Оде́са → оде́ський |
Складні слова й абревіатури
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Дефіс | частини рівноправні, між ними можна вставити «і» | науко́во-пізнава́льний |
| Разом | перша частина визначає другу; першим числівник | різномані́тний / двоя́русний |
| Скорочення | крапка після «р.», «вул.»; без крапки після «км» | 2024 р. / 5 км |
| Складноскорочене слово | частини слів, апостроф перед «ю», «я», «є», «ї» | Мін’ю́ст |
| C1Складний іменник | зі сполучним голосним — разом, без нього — дефіс | лісосте́п / хліб-сі́ль |
| C1Відмінювання | рівноправні частини змінюються обидві, після префікса — остання | хліб-сі́ль → хлі́ба-со́лі / А́встро-Уго́рщина → А́встро-Уго́рщини |
| C1Абревіатура | чоловічого роду на приголосний змінюється, на голосний — ні | на ЛА́Зі / з О́БСЄ |
| C2Рід складного слова | рід визначає закінчення | велодорі́жка / водолікува́ння |
| C2Складноскорочене слово | змінюється в усіх відмінках | у Кабмі́ні |
| Пастка | форма дво- у складному слові | двоя́русний |
| Пастка | одиниці виміру без крапки | 9 год / 20 хв |
Стилістика
Синтаксичні засоби виразності
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Звертання | будь-де в реченні, між комами | Прочита́йте, Ві́кторе, цю кни́жку. |
| Еліпсис | у відповіді лише нове | Щасли́вої доро́ги! — Дя́кую, і вам. |
| Повтор | подвоєне питальне слово перепитує | Окса́на ви́грала олімпіа́ду! — Хто-хто? |
| Вищий ступінь | ніж, за або від | Окса́на моло́дша, ніж я. / Окса́на моло́дша за мене́. / Окса́на моло́дша від мене́. |
| Образне порівняння | як або мов і образ | Вода́ чи́ста, як сльоза́. |
| Уточнення | прикладка в тому самому відмінку | Мій брат, лі́кар, живе́ в Оде́сі. |
| C1Риторичне питання | відповідь очевидна, її не чекають | Хто ж не лю́бить рі́дне мі́сто? |
| C1Текст | питання відкриває, повтор підкреслює | Що ми зна́ємо про рі́дне мі́сто? |
| C2Звертання | прикметник у називному, іменник у кличному | Шано́вний па́не го́лово! |
| C2Питання-підтвердження | чи не так після твердження | Ми всі хо́чемо ми́ру, чи не так?.. |
| Пастка | від вимагає родового відмінка | Окса́на моло́дша від мене́. |
| C2Пастка | на місці пропущеного дієслова стоїть тире | Я люблю́ я́блука, а Макси́м — гру́ші. |
Стилі мови
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Розмовний | зменшені форми, еліпсис | Дай, бабу́сю, води́чки! |
| Офіційно-діловий | формули, іменники, інфінітив у наказі | Пода́ти докуме́нти до пе́ршого ве́ресня. |
| Науковий | терміни й пасивні дієприкметники | Отри́маний розчи́н нагрі́ли до со́рока гра́дусів. |
| Публіцистичний | риторичні питання, оцінні епітети | Чому́ мі́сто так до́вго мовчи́ть про цю пробле́му? |
| Художній | тропи й інверсія | Реве́ та стогне́ Дніпр широ́кий. |
| Конфесійний | кличний відмінок і давні форми | Благослови́, Го́споди, на́шу зе́млю. |
| Епістолярний | Ви з великої, формули привітання й прощання | Сподіва́юся на Ва́шу ві́дповідь. |
| План тексту | вступ, основна частина, висновок | Чи гото́ве мі́сто до зими́? |
| C2Забарвлена лексика | нейтральні, застарілі, діалектні, фахові слова | говори́ти ≠ просторі́кувати |
| C2Зміна стилю | пасив стає активом, формули зникають | Ми нагрі́ли розчи́н до со́рока гра́дусів. |
| C2Реферат | стійкі звороти про зміст і думку автора | У статті́ йде́ться про вплив му́зики на на́стрій. |
| C2Пастка | згі́дно з вимагає орудного відмінка | Згі́дно з нака́зом відпу́стка почина́ється в ли́пні. |