Хтось називає певну, але невідому особу, хто-не́будь — будь-кого з можливих, будь-хто́ — будь-кого взагалі. Частка ‑сь стоїть у розповіді про факт, ‑не́будь — у питанні, проханні, умові й майбутньому: Хтось подзвони́в. Якщо́ хто-не́будь подзвони́ть, скажи́, що я ви́йшов.
На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня B2: оберіть B2 або вищий рівень.
На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня B2: оберіть B2 або вищий рівень.
ШпаргалкаB2–C1
| Пункт | Правило | Приклад | |
|---|---|---|---|
| Особа | хтось ≠ хто-не́будь | Хтось подзвони́в. / Чи є тут хто-не́будь? | B2 |
| Річ | щось ≠ що-не́будь | Я чу́ю щось. / Хо́чеш що-не́будь ви́пити? | B2 |
| Ознака | яки́йсь ≠ яки́й-не́будь | Яки́йсь чолові́к чека́є на вас. / Візьми́ яку́‑не́будь кни́жку. | B2 |
| Належність | чийсь ≠ чий-не́будь | Тут лежи́ть чиє́сь пальто́. / Якщо́ поба́чиш чиї́‑не́будь ключі́, скажи́ мені́. | B2 |
| Відмінки | відмінюється перша частина: кого́сь / кого́‑не́будь | Ти розмовля́в з ким-не́будь про це? | B2 |
| Будь- | будь-хто́ / будь-що́ / будь-яки́й / будь-чи́й | Це мо́же зроби́ти будь-хто́. | C1 |
| Казна-, хтозна- | ка́зна-що / хто́зна-чий / хто́зна-скі́льки | Вона́ розповіла́ ка́зна-що. | C1 |
| Дехто, дещо | де́хто / де́що | Де́хто спа́ти не ляга́є. | C1 |
| Пастка | про факт, який уже був: ‑сь | Вчо́ра хтось подзвони́в. | B2 |
ОглядB2
- Питальне слово з часткою ‑сь або ‑не́будь стає неозначеним займенником: хто → хтось / хто → хто-не́будь
- Прийменник стоїть перед усім займенником з ‑сь і ‑не́будь: Я ба́чив її́ з ки́мось на ву́лиці. / Спита́й у кого́‑не́будь доро́гу.
Форма: хтось, щось, якийсь, чийсьB2
| Відмінок | хтось | щось | |
|---|---|---|---|
| Називний | хтось | щось | B2 |
| Родовий | кого́сь | чого́сь | B2 |
| Давальний | кому́сь | чому́сь | B2 |
| Знахідний | кого́сь | щось | B2 |
| Орудний | ки́мось | чи́мось | B2 |
| Місцевий | на ко́мусь | на чо́мусь | B2 |
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина | |
|---|---|---|---|---|
| яки́йсь | яка́сь | яке́сь | які́сь | B2 |
| чийсь | чия́сь | чиє́сь | чиї́сь | B2 |
- хтось, щось, яки́йсь і чийсь називають певну, але невідому особу чи річ: Хтось сту́кає в двері́. / Я купи́в щось ціка́ве.
- яки́йсь і чийсь відмінюються, як яки́й і чий, а ‑сь стоїть у кінці: Вона́ розмовля́є з яки́мсь хло́пцем.
Форма: хто-небудь, що-небудьB2
| Відмінок | хто-не́будь | що-не́будь | |
|---|---|---|---|
| Називний | хто-не́будь | що-не́будь | B2 |
| Родовий | кого́‑не́будь | чого́‑не́будь | B2 |
| Давальний | кому́‑не́будь | чому́‑не́будь | B2 |
| Знахідний | кого́‑не́будь | що-не́будь | B2 |
| Орудний | ким-не́будь | чим-не́будь | B2 |
- хто-не́будь, що-не́будь, яки́й-не́будь і чий-не́будь називають будь-яку особу чи річ з можливих: Подзвони́ кому́‑не́будь, хай допоможу́ть.
- У хто-не́будь відмінюється перша частина, а дефіс лишається: Ви ба́чили кого́‑не́будь з них?
- яки́й-не́будь і чий-не́будь відмінюються так само: перша частина — як яки́й і чий: Дай мені́ яку́‑не́будь ру́чку.
Вживання: ‑сь і ‑небудьB2
| Вживання | Частка | Приклад | |
|---|---|---|---|
| Факт: щось сталося або є | ‑сь | Хтось подзвони́в. | B2 |
| Питання | ‑не́будь | Чи є хто-не́будь вдо́ма? | B2 |
| Прохання | ‑не́будь | Принеси́ мені́ що-не́будь попи́ти. | B2 |
| Умова | ‑не́будь | Якщо́ хто-не́будь подзвони́ть, скажи́, що я ви́йшов. | B2 |
| Майбутнє | ‑не́будь | Я зроблю́ на вече́рю що-не́будь смачне́. | B2 |
- У питанні ‑сь показує, що мовець чекає відповіді «так»: Тобі́ хтось дзвони́в?
Будь-хто, будь-що, будь-якийC1
| Відмінок | будь-хто́ | хто-бу́дь | будь-що́ | |
|---|---|---|---|---|
| Називний | будь-хто́ | хто-бу́дь | будь-що́ | C1 |
| Родовий | будь-кого́ | кого́‑бу́дь | будь-чого́ | C1 |
| Давальний | будь-кому́ | кому́‑бу́дь | будь-чому́ | C1 |
| Знахідний | будь-кого́ | кого́‑бу́дь | будь-що́ | C1 |
| Орудний | будь-ки́м | ким-бу́дь | будь-чи́м | C1 |
- будь-хто́, будь-що́, будь-яки́й і будь-чи́й називають будь-кого чи будь-що без вибору: Це мо́же зроби́ти будь-хто́. / Бери́ будь-яку́ кни́жку.
- У будь-хто́ і будь-що́ прийменник стоїть між частинами: Не пита́й про це будь у кого́. / Він мо́же домо́витися будь із ким.
- хто-бу́дь значить те саме, що будь-хто́, але будь стоїть у кінці: Хто-бу́дь на твоє́му мі́сці обра́зився б.
Казна-, хтозна-, будь-скількиC1
| Слово | Значення | Приклад | |
|---|---|---|---|
| ка́зна-хто / ка́зна-що | невідомо хто чи що, з іронією або осудом | Вона́ розповіла́ ка́зна-що. | C1 |
| хто́зна-що / хто́зна-чий | невідомо що чи чий | Бі́ля бу́дки стої́ть хто́зна-чия́ маши́на. | C1 |
| хто́зна-скі́льки / ка́зна-скі́льки | дуже багато, невідомо скільки | На столі́ лежа́ло хто́зна-скі́льки папе́рів. | C1 |
| будь-скі́льки / скі́льки-бу́дь | будь-яка кількість | Бери́ будь-скі́льки цу́кру. | C1 |
Дехто і дещоC1
| Відмінок | де́хто | де́що | |
|---|---|---|---|
| Називний | де́хто | де́що | C1 |
| Родовий | де́кого | де́чого | C1 |
| Давальний | де́кому | де́чому | C1 |
| Знахідний | де́кого | де́що | C1 |
| Орудний | де́ким | де́чим | C1 |
- У реченні з де́хто заперечення значить «деякі не», а не «ніхто»: Де́хто спа́ти не ляга́є.
- З прийменником частка де стоїть окремо, а прийменник — перед займенником: Я вже де з ким поговори́в.
Типові помилкиB2–C1
| Неправильно | Правильно | Правило | |
|---|---|---|---|
| Чи є тут хто-ни́будь? | Чи є тут хто-не́будь? | ‑не́будь; ‑ни́будь — російська форма | B2 |
| Хто́‑то сту́кає в двері́. | Хтось сту́кає в двері́. | частка ‑то — російська; українською — ‑сь | B2 |
| Вчо́ра хто-не́будь подзвони́в. | Вчо́ра хтось подзвони́в. | про факт, який уже був, ставимо ‑сь | B2 |
| Ти розмовля́в з хто-не́будь? | Ти розмовля́в з ким-не́будь? | відмінюється перша частина: ким-не́будь | B2 |
| Кое-хто́ спа́ти не ляга́є. | Де́хто спа́ти не ляга́є. | «кое-хто» — калька з російської; українською — де́хто | C1 |
| Вона́ розповіла́ ка́зна що. | Вона́ розповіла́ ка́зна-що. | частка ка́зна- пишеться з дефісом | C1 |
Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.Почати спочатку
АбеткаA0Українська абетка має 33 літери кирилицею, друковані й рукописні, великі й малі, і кожна літера має свою назву.