Шпаргалка B2
Основи
Милозвучність: у/в, і/й, з/із/зі
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| В | після голосної перед голосною чи приголосною | Вона́ була́ в Оде́сі. / Вона́ жила́ в Ки́єві. |
| A2В | перед голосною на початку речення чи після приголосної | В Оде́сі те́пло. / Брат в Оде́сі. |
| У | між приголосними | Брат у шко́лі. |
| A2У | перед приголосною на початку речення й перед в, ф, льв, св, тв | Вона́ у Ві́нниці. |
| Й | між голосними й після голосної перед приголосною | Полта́ва й Оде́са |
| І | між приголосними й на початку речення | буди́нок і кімна́та |
| A2І | перед й, я, ю, є, ї, навіть після голосної | ма́ма і я |
| З | перед голосною; перед приголосною — після голосної | Вона́ з Алжи́ру. / Ми з Ки́єва. |
| Зі | перед збігом приголосних, найчастіше з з, с, ш, щ на початку | зі шко́ли / зі мно́ю / зі Льво́ва |
| Із | між приголосними, особливо перед однією з, с, ц, ч, ш | Він із Си́рії. |
| B2Початкове у, в | як у прийменника: у після приголосної, в після голосної | Улі́тку тут спеко́тно. / Ми пої́демо влі́тку. |
Дні, місяці, дати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Дні тижня | сім днів, з малої літери | понеді́лок / субо́та |
| Який день? | Яки́й сього́дні день? — назва дня | Сього́дні п’я́тниця. |
| Місяці | дванадцять місяців, з малої літери | сі́чень / тра́вень |
| Пори року | чотири пори року | весна́ / лі́то / о́сінь / зима́ |
| A1Коли? День | у / в і знахідний відмінок | До зу́стрічі в понеді́лок! |
| A1Коли? Місяць | у / в і місцевий відмінок | Марі́я народи́лася в тра́вні. |
| A1Коли? Пора року | прислівник без прийменника | навесні́ / влі́тку / восени́ / взи́мку |
| A2Дата | коли? — порядкове число й місяць у родовому відмінку | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Рік | у / в, порядкове число й ро́ці | Ми познайо́милися в дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. |
| A2Наступний і минулий | родовий відмінок без прийменника | Насту́пної середи́ бу́де екску́рсія. |
| B2Дата після прийменника | порядкове число в родовому, після пе́ред в орудному | Ви́ставка трива́є до два́дцять во́сьмого лю́того. |
| A1Пастка | середа́, але у се́реду | Ми ба́чимося в се́реду. |
Котра година
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Котра година? | відповідь — порядкове число жіночого роду | Котра́ годи́на? — Дру́га |
| Години | слово годи́на можна не казати | Зара́з сьо́ма (годи́на). |
| A1Хвилини | година й хвилини, як на годиннику | Зара́з деся́та два́дцять. |
| A1Розклад | години від 13 до 24 | Зара́з чотирна́дцята три́дцять. |
| A1Частини доби | ра́нку / дня / ве́чора / но́чі після години | Зара́з сьо́ма ве́чора. |
| A1Ввічливо | запитання до незнайомої людини | Скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2З … до … | з і до з родовим відмінком | Магази́н працю́є з дев’я́тої до шо́стої. |
| B1О котрій? | о і місцевий відмінок | Заня́ття почина́ються о дев’я́тій. |
| B1Об | об перед голосною | Зу́стріч об одина́дцятій. |
| B2Пів години | пів на і знахідний наступної години | Зустрі́немося о пів на сьо́му. |
| B2Хвилини до й після | по і місцевий, без і родовий | два́дцять по шо́стій / без п’яти́ шо́ста |
| Пастка | про час питають котра́ годи́на | Котра́ за́раз годи́на? |
Іменник і відмінки
Рід іменника
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | приголосний у кінці, також -й / -ь | Це мій брат. |
| Жіночий рід | закінчення -а / -я | Це моя́ ма́ма. |
| Середній рід | закінчення -о / -е / -я | Це моє́ вікно́. |
| A2-ння, -ття, -ччя | середній рід | Це моє́ завда́ння. |
| Перевірка | заміна на він / вона́ / воно́ | Де кни́жка? — Вона́ тут. |
| Люди | рід за статтю людини | Це мій та́то. |
| Професії | жіноча назва із суфіксом -к- або -иня | Він студе́нт. / Вона́ студе́нтка. |
| B2Спільний рід | рід за статтю людини, яку називає слово | Цей сирота́ ви́ріс. / Ця сирота́ ви́росла. |
| Пастка | на -ь і на приголосний бувають і жіночого роду; на -ість — завжди жіночого | мій день / моя́ сіль / моя́ ніч / моя́ ра́дість |
| Пастка | біль — чоловічого роду; соба́ка — переважно чоловічого | Це вели́кий соба́ка. |
Множина
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда основа | чоловічий і жіночий рід: -и | студе́нти / ма́ми |
| М’яка основа | -і; після голосного -ї | бабу́сі / музе́ї |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | міста́ / моря́ |
| Чергування | голосний основи змінюється: рік → ро́ки | Мину́ли ро́ки. |
| Узгодження | у множині одна форма для всіх родів | Мої́ брати́ і се́стри тут. |
| A2Особливі форми | люди́на → лю́ди, дити́на → ді́ти | У па́рку гра́ються ді́ти. |
| A2Наголос | наголос розрізняє форми | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ |
| B1Лише множина | деякі іменники мають тільки множину | Де мої́ окуля́ри? |
| B1Іменники на -ин | -ин у множині зникає | Ми громадя́ни Украї́ни. |
| B2Розширена основа | середній рід: основа з -ат- / -ят- / -ен- | курча́та / імена́ |
| Пастка | після г / к / х пишемо -и | Це мої́ кни́жки. |
| Пастка | назви людей на -ар мають -і | Тут працю́ють лікарі́. |
Називний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | форма зі словника | стіл / кни́жка / мі́сто |
| Підмет | хто? / що? робить дію | Студе́нт чита́є текст. |
| Це … | після це і ось | Це нови́й телеві́зор. |
| Ім’я | після мене́ зва́ти | Мене́ зва́ти Оста́п. |
| A2Подобатися | те, що подо́бається | Мені́ подо́бається ка́ва. |
| B1Присудок | іменник-присудок; після займенника без тире | Він інжене́р. |
| B1Наявність | після у ме́не є | У ме́не є брат. |
| B1Час | день, свято, подія | Сього́дні п’я́тниця. |
| Пастка | у теперішньому часі без є | Я студе́нт. |
Знахідний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Жіночий рід | -а → -у | Я чита́ю кни́жку. |
| Жіночий рід | -я → -ю | Я ба́чу бабу́сю. |
| Чоловічий рід, неживе | форма та сама, що в називному | Ми купу́ємо стіл. |
| Чоловічий рід, живе | -а / -я, як у родовому | Я ма́ю бра́та. |
| Середній рід | форма та сама, що в називному | Ми лю́бимо це мі́сто. |
| Займенники | мене́ / тебе́ / нас / вас | Ти мене́ чу́єш? |
| A2Займенники | його́ / її́ / їх | Я її́ ду́же люблю́. |
| Куди? | у / в / на і знахідний | Ми ї́демо в Ки́їв. |
| A2Множина | неживе — як у називному, живе — як у родовому | Я ба́чу кни́жки. / Я ба́чу студе́нтів. |
| B1Час | че́рез / за / на: коли, за скільки, на скільки | Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень. |
| B2За й на | за — причина й плата; на — прохання, мета, призначення | Ми заплати́ли за квито́к. / Я записа́вся на обсте́ження. |
| Пастка | куди? — знахідний, де? — місцевий | Я йду в кімна́ту ≠ Я в кімна́ті |
Місцевий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | більшість іменників: -і | Я живу́ в мі́сті. |
| Форма | окремі слова чоловічого роду: -у | Ми в па́рку. |
| Форма | -ія → -ії | Вони́ в Іспа́нії. |
| Місяць | у і назва місяця: коли? | Мій день наро́дження у тра́вні. |
| На | відкрите місце, подія, окремі слова | Та́то на робо́ті. |
| A2Чергування | г / к / х → з / ц / с перед -і | Ру́чка в руці́. |
| A2По | рух поверхнею | Кі́шка бі́гає по кімна́ті. |
| A2Множина | -ах / -ях | У міста́х бага́то па́рків. |
| B1Година | о / об: о котрій годині? | Уро́к о дев’я́тій. |
| Пастка | назва держави: в Украї́ні | Я живу́ в Украї́ні. |
Родовий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Жіночий рід | -а → -и, -я → -і | Я ї́ду до ма́ми. |
| Чоловічий рід | люди, предмети, міста: -а (-я) | Ми з Ки́єва. |
| Чоловічий рід | речовини, поняття, установи: -у (-ю) | Парк бі́ля теа́тру. |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | Ми ви́їхали з мі́ста. |
| Множина | -ів, -ей або без закінчення | Тут бага́то студе́нтів. |
| Дата | число й місяць у родовому | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| Заперечення | додаток після не | Я не ба́чив дру́зів. |
| Прийменники | з / до / для / бі́ля / навпро́ти | Це подару́нок для ма́ми. |
| B1Належність | чий? — іменник після назви речі | Це кни́жка бра́та. |
| B1Відсутність | нема́є / без | У ме́не нема́є ча́су. |
| B2Іменник при іменнику | виконавець, якість, установа, збірність — у родовому | Він хло́пець міцно́ї стату́ри. |
| Пастка | після бага́то / ма́ло — родовий множини | Я ма́ю бага́то дру́зів. |
Кличний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | тверда основа: -е | Оста́пе, ході́ сюди́! |
| Чоловічий рід | м’яка основа, -й: -ю | Андрі́ю, приві́т! |
| Жіночий рід | -а → -о | Оле́но, допоможи́, будь ла́ска. |
| Жіночий рід | -я → -ю, -ія → -іє | Наді́є, до́брий день! |
| Пане, пані | па́не; па́ні не змінюється | Па́не, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2Титул та ім’я | обидва слова в кличному | Па́не Ю́рію, повторі́ть, будь ла́ска. |
| A2Пестливі імена | -ка → -ко | Оле́нко, будь щасли́вою! |
| B1Чергування | г / к → ж / ч перед -е | Дру́же, дя́кую! |
| B1Множина | форма називного | Шано́вні пасажи́ри, зберіга́йте спо́кій. |
| B2Громада й установа | іменник у кличному, означення — у називному | Шано́вна грома́до, прошу́ ува́ги. |
| Пастка | звертання виділяють комами | Дя́кую, ма́мо! |
Групи відмінювання й чергування
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда група | твердий приголосний: -ом, -ою | Я гуля́ю з бра́том. |
| М’яка група | м’який приголосний чи -й: -ем, -ею | Я розмовля́ю з учи́телем. |
| Мішана група | ж / ч / ш / щ: родовий як тверда, орудний як м’яка | Я чека́ю това́риша. |
| Голосні | і → о / е у відкритому складі | Де мої́ ре́чі? |
| Приголосні | г / к / х → з / ц / с перед -і | Подару́й жі́нці кві́ти. |
| B1Випадні голосні | о / е зникають в інших відмінках | Я не ба́чу олівця́. |
| B1Кличний | г / к → ж / ч перед -е | Дру́же, дя́кую! |
| B1Мішана група | жіночий і середній рід теж мають мішану групу | Ми зустрі́немося на пло́щі. |
| B2Чоловічі на -а | відмінюються як жіночі: -и, -ою | Я розмовля́ю з Мико́лою. |
| Пастка | після шиплячого — -ем, не -ом | Я говори́в з викладаче́м. |
Прикметник і прислівник
Відмінювання прикметників
| Відмінок | Чоловічий і середній рід | Жіночий рід | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | нови́й / нове́ | нова́ | нові́ |
| Родовий | ново́го | ново́ї | нови́х |
| Давальний | ново́му | нові́й | нови́м |
| Знахідний | нови́й / ново́го / нове́ | нову́ | нові́ / нови́х |
| Орудний | нови́м | ново́ю | нови́ми |
| Місцевий | на ново́му | на нові́й | на нови́х |
| B1Коротка форма | потрі́бен / здоро́в | — | — |
| B2Присвійний | сестри́н / бра́тів | сестри́на / бра́това | сестри́ні / бра́тові |
| B2Місцевий, -ім | на ти́сячному / на ти́сячнім | — | — |
Ступені порівняння
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Вищий ступінь | -іш- / -ш- | Ця кни́жка ціка́віша. |
| Найвищий ступінь | най- + вищий ступінь | Це найсмачні́ший торт. |
| Складена форма | більш / менш | Цей сік менш ки́слий. |
| Особливі форми | вели́кий → бі́льший | Цей буди́нок бі́льший. |
| B1Особливі форми | га́рний → кра́щий | Ця ка́ва кра́ща. |
| B1Чергування | дороги́й → доро́жчий | Цей квито́к доро́жчий. |
| B1Ніж | ніж + називний | Оле́на моло́дша, ніж я. |
| B1За | за + знахідний | Брат ста́рший за мене́. |
| B1Прислівники | шви́дко → шви́дше | Говорі́ть пові́льніше, будь ла́ска. |
| B2Кількість | бага́то → бі́льше | У ме́не бі́льше ча́су. |
Займенники
Вказівні займенники: цей, той
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Близько | цей / ця / це / ці | Ця су́мка нова́. |
| Далеко | той / та / те / ті | Той буди́нок вели́кий. |
| Це | «це є» — не змінюється | Це мій брат. / Це мої́ дру́зі. |
| B1Відмінки | цього́ / ціє́ї / цих | Я живу́ в цьому́ буди́нку. |
| B1Час | родовий без прийменника | Цього́ ро́ку я ї́ду до Ки́єва. |
Заперечні займенники: ніхто, ніщо
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Подвійне заперечення | ні- + не + дієслово | Ніхто́ не зна́є. |
| Особа | ніхто́ / ніко́го / ніко́му | Я ніко́го тут не зна́ю. |
| Річ | ніщо́ / нічо́го / нічи́м | Вона́ нічо́го не зрозумі́ла. |
| Місце, час | ніде́ / ніку́ди / ніко́ли | Ми ніко́ли не були́ в Ри́мі. |
| З прийменником | ні з ким: три слова окремо | Він ні з ким не гово́рить. |
Неозначені займенники: хтось, будь-хто
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Особа | хтось ≠ хто-не́будь | Хтось подзвони́в. / Чи є тут хто-не́будь? |
| Річ | щось ≠ що-не́будь | Я чу́ю щось. / Хо́чеш що-не́будь ви́пити? |
| Ознака | яки́йсь ≠ яки́й-не́будь | Яки́йсь чолові́к чека́є на вас. / Візьми́ яку́-не́будь кни́жку. |
| Належність | чийсь ≠ чий-не́будь | Тут лежи́ть чиє́сь пальто́. / Якщо́ поба́чиш чиї́-не́будь ключі́, скажи́ мені́. |
| Відмінки | відмінюється перша частина: кого́сь / кого́-не́будь | Ти розмовля́в з ким-не́будь про це? |
| Пастка | про факт, який уже був: -сь | Вчо́ра хтось подзвони́в. |
Числівники
Числівник та іменник
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Один | оди́н / одна́ / одне́ — за родом, іменник в однині | У ме́не одна́ сестра́. |
| Два, три, чотири | називний множини | Два квитки́, будь ла́ска. |
| Два і дві | дві з жіночим родом | Ка́ва ко́штує дві гри́вні. |
| П’ять і більше | родовий множини | Квито́к ко́штує п’ятдеся́т гри́вень. |
| Складені | за останнім словом | У гру́пі два́дцять два студе́нти. |
| Багато і кілька | бага́то / кі́лька з родовим | Тре́ба ї́сти бага́то фру́ктів. |
| B1Відмінки | двох / двом / двома́ | Ми ї́хали з двома́ дру́зями. |
| B1Люди | знахідний = родовий: двох | Я ба́чу двох студе́нтів. |
| B2П’ять і більше: відмінки | речі — п’яти́, люди — п’ятьо́х; складені — кожне слово | Ми поговори́ли з п’ятьма́ студе́нтами. |
| Пастка | гроші після п’ять — теж родовий множини: п’ять гри́вень | Хліб ко́штує п’ять гри́вень. |
Порядкові числівники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід | пе́рший / пе́рша / пе́рше | Це мій пе́рший уро́к. |
| М’яка основа | тре́тій / тре́тя / тре́тє | Тре́тя ву́лиця право́руч. |
| A2Родовий | деся́того / деся́тої | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Місцевий | на тре́тьому / на тре́тій | Я живу́ на тре́тьому по́версі. |
| A2Від 11 | одина́дцятий / двадця́тий | Сього́дні двадця́те тра́вня. |
| B1Складені | порядкове лише останнє слово | Це сто тре́тя кімна́та. |
| B1Скорочення | після цифри — кінець слова: 1-й / 3-тя / 5-му | Він навча́ється в 5-му кла́сі. |
| B2Круглі й складені | ти́сячний, мільйо́нний — як прикметники; у складених змінюється останнє слово | Він наш ти́сячний відві́дувач. |
Дієслово: теперішній час
Теперішній час: I і II дієвідміни
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| I дієвідміна | чита́ти: чита́ю / чита́єш / чита́ють | Я чита́ю текст. |
| I дієвідміна, -ува-, -юва- | працюва́ти → працю́ю | Ми працю́ємо в о́фісі. |
| II дієвідміна | сиді́ти: сиджу́ / сиди́ш / сидя́ть | Студе́нти сидя́ть у кла́сі. |
| Закінчення | I: -еш / -уть; II: -иш / -ать | ти чита́єш / ти сиди́ш |
| A2Чергування | каза́ти: кажу́ / ка́жеш / ка́жуть | Що ти ка́жеш? |
| A2Чергування у формі я | ходи́ти: ходжу́ / хо́диш | Я ходжу́ на робо́ту пі́шки. |
| A2Апостроф | пи́ти: п’ю / п’єш / п’ють | Ти п’єш чай? |
| B1Вставне л | після б / в / м / п / ф: люблю́ / лю́блять | Ді́ти лю́блять мо́ре. |
| B1Голосний в основі | бра́ти: беру́ / бере́ш / беру́ть | Я беру́ таксі́. |
| B2Дієслова на -вати | встава́ти → встаю́ | Я встаю́ о сьо́мій. |
| B2Везти і возити | везти́: везу́ / везе́ш; вози́ти: вожу́ / во́зиш | Він везе́ нас на вокза́л. / Я ча́сто вожу́ ту́ристів по Льво́ву. |
| Пастка | хоті́ти — I дієвідміна: хо́чеш | Ти хо́чеш чай? |
Особливі дієслова: бути, могти, дати, їсти
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| бути: теперішній час | є для всіх осіб | У ме́не є брат. |
| бути: майбутній час | бу́ду / бу́деш / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. |
| могти | мо́жу / мо́жеш / мо́жуть | Я не мо́жу сього́дні. |
| іти | іду́ / іде́ш / іду́ть | Куди́ ти йдеш? |
| їхати | ї́ду / ї́деш / ї́дуть | Ми ї́демо додо́му. |
| хотіти | хо́чу / хо́чеш / хо́чуть | Я хо́чу ї́сти. |
| жити | живу́ / живе́ш / живу́ть | Де ти живе́ш? |
| B1дати | дам / даси́ / даду́ть | Я дам тобі́ ключ. |
| B1їсти | їм / їси́ / їдя́ть | Що ти їси́? |
| B2Дати й їсти з префіксом | розда́ти → розда́м, з’ї́сти → з’їм | Вчи́телька розда́сть зо́шити. |
| B2Недоконана пара | роздава́ти → роздаю́, з’їда́ти → з’їда́ю | Щодня́ вчи́телька роздає́ зо́шити. |
| Пастка | «хто є хто» — без є | Я студе́нт. |
Минулий час і вид
Минулий час
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ти → -в | Учо́ра Тара́с чита́в. |
| Жіночий рід | -ти → -ла | Оле́на працюва́ла вдо́ма. |
| Середній рід | -ти → -ло | Учо́ра було́ хо́лодно. |
| Множина | -ти → -ли | Ми гуля́ли в па́рку. |
| Ввічливе Ви | з ввічливим Ви дієслово стоїть у множині | Ви були́ в Ки́єві? |
| Дієслова на -ся | -вся / -лася / -лися | Він ду́же смія́вся. |
| A2Особливі форми | іти́ → ішо́в, могти́ → міг | Я не міг прийти́. |
| B1Вид | обидва види мають минулий час | Я чита́в кни́жку ≠ Я прочита́в кни́жку |
| B2Стан, результат: -нути | зви́кнути → звик / зви́кла | Ми шви́дко зви́кли до шу́му. |
| B2Одноразова дія: -нути | кри́кнути → кри́кнув / кри́кнула | Він гу́чно кри́кнув. |
| Пастка | жінка каже я була́ | Оле́на: «Я була́ вдо́ма». |
Вид дієслова: доконаний і недоконаний
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Префікс | роби́ти → зроби́ти | Я вже зроби́в завда́ння. |
| Суфікс | забува́ти → забу́ти | Я забу́ла ключі́. |
| Недоконаний вид | процес, повторення, загальний факт | Я ча́сто пишу́ листи́. |
| Доконаний вид | один завершений результат | Я написа́в лист. |
| Майбутній час | недоконаний: бу́ду писа́ти; доконаний: напишу́ | За́втра я напишу́ лист. |
| B1Інший корінь | бра́ти → взя́ти, говори́ти → сказа́ти | Він сказа́в пра́вду. |
| B2Дієслова на -іти | темні́ти → потемні́ти | Надво́рі шви́дко потемні́ло. |
| B2Чергування приголосного | захисти́ти → захища́ти: ст → щ | Ми захища́ємо свої́ права́. |
| Пастка | дія зараз — лише недоконаний вид | За́раз я чита́ю кни́жку. |
Дієслова руху
Іти чи ходити, їхати чи їздити
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Пари | іти́ → ходи́ти, ї́хати → ї́здити, леті́ти → літа́ти | Я йду в банк ≠ Я ча́сто ходжу́ в банк |
| ходи́ти | ходжу́ / хо́диш / хо́дить / хо́дять | Ді́ти хо́дять у шко́лу пі́шки. |
| ї́здити | ї́жджу / ї́здиш / ї́здить / ї́здять | Я ї́жджу на робо́ту метро́. |
| Регулярно | ходи́ти / ї́здити / літа́ти | Ми ї́здимо на мо́ре щолі́та. |
| Туди й назад | минулий час від ходи́ти, ї́здити | Учо́ра ми ходи́ли в кіно́. |
| Уміння, загальний факт | ходи́ти / літа́ти | Син уже́ хо́дить. |
| B2З додатком | везти́ → вози́ти, нести́ → носи́ти, вести́ → води́ти | Я везу́ діте́й до шко́ли ≠ Щодня́ я вожу́ діте́й до шко́ли |
| B2Минулий час | чоловічий рід без -л: віз / ніс / вів | Він ніс су́мку. |
| Пастка | щодня, часто — ходи́ти | Щора́нку я ходжу́ в парк. |
Дієслова руху з префіксами: прийти, вийти, доїхати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| при- | прибуття | Друг приї́хав із Ха́ркова. |
| ви- | рух назовні | Я ви́йшов із до́му о сьо́мій. |
| за- | рух усередину, ненадовго | Зайди́ до ме́не вве́чері. |
| B2в-, у- | рух усередину; в- після голосної, у- після приголосної | Вона́ ввійшла́ в кімна́ту. / Він увійшо́в у кімна́ту. |
| пере- | рух через щось, переїзд | Ми перейшли́ ву́лицю. |
| до- | рух до кінцевої точки | Як дійти́ до вокза́лу? |
| від- | рух геть, на невелику відстань | По́тяг від’ї́хав від платфо́рми. |
| по- | початок руху | Він пішо́в додо́му. |
| Вид | прийти́ ≠ прихо́дити | Я прихо́джу додо́му о шо́стій. |
| Пастка | залишити місце — піти́, пішо́в | Вона́ вже пішла́. |
Прийменники
Де, куди, звідки
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Де? | у / в / на і місцевий відмінок | Ма́ма на робо́ті. |
| Куди? | у / в / на і знахідний відмінок | Ма́ма йде на робо́ту. |
| Звідки? | з / із / зі і родовий відмінок | Зві́дки ви? — Я з Украї́ни. |
| Дім | вдо́ма / додо́му / з до́му | Ді́ти вдо́ма, а та́то йде додо́му. |
| У чи на | на: робо́та, по́шта, вокза́л, ри́нок, конце́рт, уро́к | Ми на вокза́лі. |
| A2До | до і родовий: до кого? до чого? | Я йду до бабу́сі. |
| A2Біля, навпроти | з родовим відмінком: де саме? | Авто́бус зупиня́ється бі́ля теа́тру. |
| A2Над, під, перед, за, між | з орудним відмінком: де? | Над столо́м виси́ть ла́мпа. |
| B1Серед, посеред, недалеко від | з родовим відмінком: серед чого? де саме? | Ми живемо́ недале́ко від вокза́лу. |
| B1Від | від і родовий: від кого? звідки? | Він поверну́вся від лі́каря. |
| B1Шлях і транспорт | орудний відмінок без прийменника | Щодня́ ми ї́здимо трамва́єм. |
| B2Повз, під | повз / під і знахідний: мимо чого? під що? | Я йду повз парк. / Таксі́ під’ї́хало під буди́нок. |
| Пастка | в Украї́ні, в Украї́ну | Я живу́ в Украї́ні. |
Прийменники часу
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| День | у / в і знахідний | До зу́стрічі в понеді́лок! |
| Місяць | у / в і місцевий | Ми ї́демо в се́рпні. |
| A2Рік | у / в і місцевий: у … ро́ці | Ми познайо́милися у дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. |
| A2З … до … | з і до з родовим | Я працю́ю з понеді́лка до п’я́тниці. |
| A2Перед, після | пе́ред з орудним: раніше за подію; пі́сля з родовим: пізніше | Пе́ред обі́дом тре́ба ми́ти ру́ки. / Пі́сля обі́ду ми гуля́ємо в па́рку. |
| B1Через | че́рез зі знахідним: через скільки часу? | Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень. |
| B1За | за зі знахідним: за скільки часу дію завершено? | Ви́вчити нові́ слова́ за мі́сяць. |
| B1На | на зі знахідним: на який час? | Оле́г підписа́в контра́кт на рік. |
| B1Тому | тому́ після проміжку часу: скільки часу минуло? | Вона́ приї́хала три дні тому́. |
| B1О | о з місцевим: о котрій годині? | Заня́ття почина́ються о дев’я́тій годи́ні. |
Складні прийменники: незважаючи на, у зв’язку з
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| У зв’язку з | у зв’язку́ з і орудний: причина | У зв’язку́ з хворо́бою Окса́на не прийшла́ на робо́ту. |
| Внаслідок, завдяки | внаслі́док і родовий; завдяки́ і давальний | Внаслі́док дощу́ доро́гу закри́ли. / Завдяки́ допомо́зі дру́зів ми зда́ли іспи́т. |
| Зважаючи на, щодо | зважа́ючи на і знахідний; щодо́ і родовий | Зважа́ючи на Ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. / Щодо́ ціни́ ми домо́вимося за́втра. |
| Пастка | зважа́ючи на з прийменником на | Зважа́ючи на ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. |
Речення
Питання й заперечення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Інтонація | той самий порядок, голос угору | Це наш авто́бус?↗ |
| чи | чи на початку питання «так чи ні» | Чи студе́нт відповіда́є? |
| Питальне слово | хто / що / де / куди́ / зві́дки на початку | Куди́ ви ї́дете? |
| A2Питальне слово | кому́ / з ким / про кого́: прийменник перед словом | З ким ти розмовля́єш? |
| A2Питальне слово | яки́й / яка́ / яке́ / які́ за родом і числом | Яка́ сього́дні пого́да? |
| B2Запрошення | питання «так чи ні» з інфінітивом | Хо́чете пої́хати з на́ми на мо́ре? |
| Заперечення | не перед дієсловом | Він не чека́є. |
| Відповідь | так / ні і дієслово | Ти зна́єш? — Так, зна́ю. |
| B1нема́є | нема́є / не було́ / не бу́де і родовий відмінок | За́втра конце́рту не бу́де. |
| B1Подвійне заперечення | ніхто́ / нічо́го / ніко́ли і не | Ми ще нічо́го не приготува́ли. |
| Пастка | ствердна відповідь — так | Так, я тут. |
Сполучники
| Сполучник | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| і / й | поєднання | Полта́ва й Оде́са. |
| A2та | та у значенні і | Купи́ хліб та молоко́. |
| але́ | протиставлення | Я зателефонува́в, але́ ніхто́ не відпові́в. |
| бо / тому́ що | причина | Ві́ктор не при́йде, бо він хво́рий. |
| B1а | зіставлення двох різних осіб чи речей | Я п’ю ка́ву, а сестра́ п’є чай. |
| B1або́ / або́ … або́ | вибір | Або́ ви завіта́єте до нас, або́ ми заї́демо до вас. |
| B1хоч / незважа́ючи на те що | попри щось | Хоч було́ пі́зно, ми пішли́ в кіно́. |
| B1Вставні слова | мабу́ть / можли́во / здає́ться: виділяємо комами | Він, мабу́ть, запізни́ться. |
| B2Узагальнювальне слово | тире чи двокрапка перед переліком, тире після нього | Усе́ в кімна́ті — стіл, крі́сло, ша́фа — було́ нове́. |
| Пастка | протиставлення — але́ | Я хоті́в прийти́, але́ не зміг. |
Речення з що і щоб
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| що | що хтось знає, думає чи каже | Я зна́ю, що ми зроби́ли це пра́вильно. |
| де / куди́ / зві́дки | непряме питання | Ви не зна́єте, де мій словни́к? |
| щоб | щоб з інфінітивом: мета, той самий виконавець | Я вчу мо́ву, щоб працюва́ти в Украї́ні. |
| B1щоб | щоб з минулим часом: інший виконавець | Я хо́чу, щоб ти прийшо́в. |
| B2щоб не | заперечна мета: інфінітив або минулий час | Я йду ти́хо, щоб не розбуди́ти сусі́дів. |
| B1що ≠ щоб | що: факт; щоб: прохання чи наказ | Він сказа́в, що я працю́ю. ≠ Він сказа́в, щоб я працюва́в. |
| B1чому́ / скі́льки / наві́що | непряме питання | Скажи́, скі́льки ко́штує квито́к. |
| Пастка | кома перед що і щоб | Я ду́маю, що він уже́ вдо́ма. |
| B1Пастка | після щоб з іншим виконавцем — минулий час | Ма́ма хо́че, щоб ми подзвони́ли. |
Означальні речення з який
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід і число | як в іменника, який описує | Це студе́нтка, яка́ вивча́є украї́нську. |
| Підмет | називний відмінок | Це студе́нт, яки́й живе́ по́руч. |
| Додаток | знахідний відмінок | Кни́жка, яку́ я чита́ю, ціка́ва. |
| Прийменник | прийменник стоїть перед яки́й | Це друг, з яки́м я працю́ю. |
| Кома | дві коми, коли частина всередині речення; одна, коли в кінці | Мі́сто, в яко́му я живу́, ду́же га́рне. |
| B2що | називний або знахідний; форма не змінюється | Ті лю́ди, що стоя́ть бі́ля вхо́ду, чека́ють на екску́рсію. |
| B2котри́й | як який, у всіх відмінках; рід указує на потрібний іменник | У ли́сті від подру́ги, котра́ живе́ в Німе́ччині, були́ фотогра́фії. |
| Пастка | слово яки́й ніколи не пропускаємо | Фільм, яки́й ми диви́лися, був сумни́й. |
Коли, якщо, якби
| Сполучник | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| коли́ | дії одночасні: недоконаний вид | Коли́ ми йшли до університе́ту, пішо́в дощ. |
| коли́ | одна дія після іншої: доконаний вид | Коли́ ми прийшли́, уро́к уже́ поча́вся. |
| коли́ | про майбутнє: майбутній час | Коли́ ти при́йдеш, ми пообі́даємо. |
| якщо́ | реальна умова; друга частина часто з то | Якщо́ ви ви́вчите слова́, то ле́гко зрозумі́єте текст. |
| якщо́ | загальна правда: теперішній час | Якщо́ йде дощ, ми сидимо́ вдо́ма. |
| якби́ | нереальна умова: минулий час і би | Якби́ я мав час, я пої́хав би до Льво́ва. |
| B2по́ки / до́ки | одночасні дії: недоконаний вид | По́ки ді́ти сплять, я готу́ю сніда́нок. |
| B2по́ки не | дія триває до події: доконаний вид | Чека́й, по́ки не при́йде авто́бус. |
| B2щойно́ / як ті́льки | перший момент після події: доконаний вид | Як ті́льки ви́йде со́нце, ми пої́демо на прогу́лянку. |
| B2відколи́ | з якого часу триває стан чи дія | Відколи́ ми живемо́ у Льво́ві, ми ча́сто хо́димо до теа́тру. |
| Пастка | після якщо́ про майбутнє — майбутній час | Якщо́ за́втра пі́де дощ, ми зали́шимося вдо́ма. |
| Пастка | би і в головній частині | Якби́ я знав, я прийшо́в би. |
Дієприкметникові й дієприслівникові звороти
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| -ний / -тий | дієприкметник: який? змінюється, як прикметник | Лист, напи́саний олівце́м, лежи́ть на столі́. |
| -ючи / -учи | дієприслівник: дія одночасна | Чита́ючи текст, вона́ випи́сувала нові́ слова́. |
| -вши / -ши | дієприслівник: дія раніша | Прочита́вши лист, ма́ма всміхну́лася. |
| Значення | зворот = підрядне речення з яки́й / коли́ | лист, напи́саний олівце́м = лист, яки́й написа́ли олівце́м |
| B2-аний / -ений / -ований | дієприкметник від перехідних дієслів доконаного виду | зроби́ти → зро́блений / побудува́ти → побудо́ваний |
| B2-ючись / -вшись | зворотні дієслова: частка -ся стає -сь | усміха́тися → усміха́ючись / усміхну́тися → усміхну́вшись |
| B2Виконавець | виконавець дії стоїть в орудному відмінку | Буди́нок, побудо́ваний на́шим дідо́м, стої́ть бі́ля рі́чки. |
| Пастка | дію дієприслівника виконує підмет | Поверну́вшись додо́му, ми повече́ряли. |
| Пастка | про людину, що діє, — підрядне речення з яки́й | Я ба́чу студе́нта, яки́й чита́є кни́жку. |
Односкладні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Означено-особове | присудок у 1-й чи 2-й особі; діяч відомий | Чита́єш цю кни́жку? |
| Неозначено-особове | 3-тя особа множини чи минулий час множини; діяч не названий | По ра́діо повідо́мили про погі́ршення пого́ди. |
| Безособове | присудок без підмета: форма на -но, -то або прислівник + було́ | Там усе́ пра́вильно запи́сано. |
| Називне | лише іменник у називному; присудка немає | Ве́чір. Прохоло́да. Спо́кій. |
| Пастка | у минулому часі безособовий присудок — було́ | У за́лі було́ ти́хо. |
Вставні слова й конструкції
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Порядок думок | по-пе́рше / по-дру́ге / по-тре́тє / о́тже | По-пе́рше, ми ма́ємо ма́ло ча́су. |
| Ймовірність | мо́же = можли́во | Мо́же, за́втра пої́демо до мо́ря? |
| Коми | на початку — кома після слова; всередині — коми з обох боків | Він, о́тже, не при́йде. |
| Пастка | мо́же з інфінітивом — дієслово: коми немає | Він мо́же прийти́. |
Словотвір
Словотвір
| Суфікс | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| -ач / -ак | хто це робить | виклада́ти → виклада́ч |
| -ець | хто звідки або хто це робить | Украї́на → украї́нець |
| -ка | жінка | виклада́ч → виклада́чка / украї́нець → украї́нка |
| -ння / -ення | дія; середній рід | чита́ти → чита́ння |
| -льня | місце, де це роблять | спа́ти → спа́льня |
| -ість | ознака як назва; жіночий рід | ра́дий → ра́дість |
| -н- | прикметник від назви часу, із закінченням -ій | ве́чір → вечі́рній |
| -ськ- | прикметник від назви місця | Львів → льві́вський |
| -о / по-…-ськи | прислівник від прикметника | швидки́й → шви́дко / украї́нський → по-украї́нськи |
| -ик / -к- / -чк- | щось мале або миле | стіл → сто́лик / сестра́ → сестри́чка |
| B2-авець / -івник | хто це робить, за заняттям | вико́нувати → викона́вець |
| B2-арня | місце, де працює така людина | лі́кар → ліка́рня |
| B2-еньк- / -ус- | пестливо | ріка́ → рі́ченька / ба́ба → бабу́ся |
| Пастка | нн, коли основа закінчується на н | о́сінь → осі́нній |
| Пастка | с основи й с суфікса дають одне с | Оде́са → оде́ський |
Складні слова й абревіатури
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Дефіс | частини рівноправні, між ними можна вставити «і» | науко́во-пізнава́льний |
| Разом | перша частина визначає другу; першим числівник | різномані́тний / двоя́русний |
| Скорочення | крапка після «р.», «вул.»; без крапки після «км» | 2024 р. / 5 км |
| Складноскорочене слово | частини слів, апостроф перед «ю», «я», «є», «ї» | Мін’ю́ст |
| Пастка | форма дво- у складному слові | двоя́русний |
| Пастка | одиниці виміру без крапки | 9 год / 20 хв |
Стилістика
Синтаксичні засоби виразності
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Звертання | будь-де в реченні, між комами | Прочита́йте, Ві́кторе, цю кни́жку. |
| Еліпсис | у відповіді лише нове | Щасли́вої доро́ги! — Дя́кую, і вам. |
| Повтор | подвоєне питальне слово перепитує | Окса́на ви́грала олімпіа́ду! — Хто-хто? |
| Вищий ступінь | ніж, за або від | Окса́на моло́дша, ніж я. / Окса́на моло́дша за мене́. / Окса́на моло́дша від мене́. |
| Образне порівняння | як або мов і образ | Вода́ чи́ста, як сльоза́. |
| Уточнення | прикладка в тому самому відмінку | Мій брат, лі́кар, живе́ в Оде́сі. |
| Пастка | від вимагає родового відмінка | Окса́на моло́дша від мене́. |