Шпаргалка: Основи

Основи

Абетка

Пункт	Правило	Приклад
33 літери	10 голосних літер: а, е, є, и, і, ї, о, у, ю, я	о́зеро / мо́ре
Я, ю, є, ї	на початку слова — два звуки: /ja/ · /ju/ · /jɛ/ · /ji/	я́блуко / ї́жа
Щ	одна літера, два звуки: /ʃt͡ʃ/	ща́стя
Ь	звука не має: пом’якшує приголосну перед собою	сіль / день
Г і ґ	г — /ɦ/, ґ — /ɡ/	гора́ / ґу́дзик
И і і	и — /ɪ/, і — /i/: це різні звуки	ри́ба / лі́то
Велика літера	імена, міста, країни й початок речення	Оле́на живе́ в Ки́єві.
Мала літера	мови й національності	Я украї́нець, я говорю́ украї́нською.
Рукопис	т пишуть як латинське m, д — з петлею вниз	—
Пастка	в українській абетці немає ы, э, ъ, ё	ми / йо́гурт

Голосні й приголосні

Пункт	Правило	Приклад
Голосні звуки	шість: /a/ · /ɔ/ · /u/ · /ɛ/ · /ɪ/ · /i/	о́зеро / лі́то
И та і	и — /ɪ/, і — /i/	ми / мі́сто
A1Е та и без наголосу	звучать близько; пишуть, як під наголосом	сестра́ → се́стри
A1О без наголосу	зазвичай /ɔ/	молоко́
A1Тверді й м’які	розрізняють слова	пала́ц ≠ па́лець
A1Перед і та е	перед і приголосна м’яка, перед е — тверда	ліс / те́ма
A1Дзвінкі й глухі	розрізняють слова	ді́ло ≠ ті́ло
A1Дж і дз	одна приголосна: /d͡ʒ/, /d͡z/	джи́нси / дзе́ркало
A1Пастка	у кінці складу після голосної в звучить як /u̯/	Львів / за́втра

М’який знак і апостроф

Пункт	Правило	Приклад
Ь	звука не має: робить приголосну перед собою м’якою	сіль / день
Апостроф	я після апострофа звучить як /ja/	м’яч
A1Ь у кінці слова	після м’яких д, т, з, с, ц, л, н	ти́ждень / па́лець
A1Ь у середині слова	перед приголосною і перед о	Львів / сього́дні
A1Апостроф після губних	б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї	сім’я́ / де́в’ять
A1Апостроф після р	р у кінці складу перед я, ю, є, ї	подві́р’я
A1Пастка	після ж, ч, ш, щ ь не пишуть	ніч / річ
A1Пастка	після р у кінці слова ь не пишуть	лі́кар / секрета́р
B1Апостроф після префікса	префікс на приголосну перед я, ю, є, ї	з’ї́сти / під’ї́зд

Наголос

Пункт	Правило	Приклад
Один наголос	у кожному слові один наголошений склад	ма́ма / вода́
Вільний наголос	може падати на будь-який склад	мо́ре / доро́га / молоко́
Знак наголосу	його ставлять у навчальних текстах і словниках, у звичайних текстах — ні	кни́жка
A1Рухомий наголос	переходить у формах того самого слова	рука́ → ру́ку
A1Множина	у множині наголос часто переходить на інший склад	сестра́ → се́стри
A2Різні слова	наголос розрізняє слова з однаковим написанням	за́мок ≠ замо́к
A2Різні форми	наголос розрізняє форми одного слова	мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́
A2Два варіанти	у деяких словах правильні обидва наголоси	по́милка = поми́лка
A1Пастка	у числах 11–19 наголос на -на́-	одина́дцять / чотирна́дцять

Милозвучність: у/в, і/й, з/із/зі

Пункт	Правило	Приклад
В	після голосної перед голосною чи приголосною	Вона́ була́ в Оде́сі. / Вона́ жила́ в Ки́єві.
A2В	перед голосною на початку речення чи після приголосної	В Оде́сі те́пло. / Брат в Оде́сі.
У	між приголосними	Брат у шко́лі.
A2У	перед приголосною на початку речення й перед в, ф, льв, св, тв	Вона́ у Ві́нниці.
Й	між голосними й після голосної перед приголосною	Полта́ва й Оде́са
І	між приголосними й на початку речення	буди́нок і кімна́та
A2І	перед й, я, ю, є, ї, навіть після голосної	ма́ма і я
З	перед голосною; перед приголосною — після голосної	Вона́ з Алжи́ру. / Ми з Ки́єва.
Зі	перед збігом приголосних, найчастіше з з, с, ш, щ на початку	зі шко́ли / зі мно́ю / зі Льво́ва
Із	між приголосними, особливо перед однією з, с, ц, ч, ш	Він із Си́рії.

Числа

Пункт	Правило	Приклад
0–10	окремі слова	оди́н / чоти́ри / де́сять
11–19	число та -на́дцять	двана́дцять / п’ятна́дцять
Десятки	-дцять у 20 і 30, -деся́т у 50–80; со́рок і дев’яно́сто — окремо	два́дцять / со́рок / п’ятдеся́т
Складені числа	окремі слова, від більшого до меншого	два́дцять оди́н
Сотні	сто, дві́сті, три́ста, чоти́риста, далі -со́т	дві́сті / п’ятсо́т
Тисяча й мільйон	ти́сяча, мільйо́н	ти́сяча / мільйо́н
A1Тисячі	дві ти́сячі, але п’ять ти́сяч	дві ти́сячі два́дцять шість
A1Один	оди́н, одна́, одне́ — за родом іменника	оди́н стіл / одна́ кни́жка / одне́ вікно́
Пастка	у числах 11–19 і 20, 30 пишуть -дцять з я	сімна́дцять
Пастка	у сотнях і десятках ь не пишуть	п’ятсо́т / шістдеся́т

Дні, місяці, дати

Пункт	Правило	Приклад
Дні тижня	сім днів, з малої літери	понеді́лок / субо́та
Який день?	Яки́й сього́дні день? — назва дня	Сього́дні п’я́тниця.
Місяці	дванадцять місяців, з малої літери	сі́чень / тра́вень
Пори року	чотири пори року	весна́ / лі́то / о́сінь / зима́
A1Коли? День	у / в і знахідний відмінок	До зу́стрічі в понеді́лок!
A1Коли? Місяць	у / в і місцевий відмінок	Марі́я народи́лася в тра́вні.
A1Коли? Пора року	прислівник без прийменника	навесні́ / влі́тку / восени́ / взи́мку
A2Дата	коли? — порядкове число й місяць у родовому відмінку	Я народи́вся деся́того бе́резня.
A2Рік	у / в, порядкове число й ро́ці	Ми познайо́милися в дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці.
A2Наступний і минулий	родовий відмінок без прийменника	Насту́пної середи́ бу́де екску́рсія.
A1Пастка	середа́, але у се́реду	Ми ба́чимося в се́реду.

Котра година

Пункт	Правило	Приклад
Котра година?	відповідь — порядкове число жіночого роду	Котра́ годи́на? — Дру́га
Години	слово годи́на можна не казати	Зара́з сьо́ма (годи́на).
A1Хвилини	година й хвилини, як на годиннику	Зара́з деся́та два́дцять.
A1Розклад	години від 13 до 24	Зара́з чотирна́дцята три́дцять.
A1Частини доби	ра́нку / дня / ве́чора / но́чі після години	Зара́з сьо́ма ве́чора.
A1Ввічливо	запитання до незнайомої людини	Скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на?
A2З … до …	з і до з родовим відмінком	Магази́н працю́є з дев’я́тої до шо́стої.
B1О котрій?	о і місцевий відмінок	Заня́ття почина́ються о дев’я́тій.
B1Об	об перед голосною	Зу́стріч об одина́дцятій.
Пастка	про час питають котра́ годи́на	Котра́ за́раз годи́на?

Мова