Шпаргалка A0–A2
Основи
Абетка
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| 33 літери | 10 голосних літер: а, е, є, и, і, ї, о, у, ю, я | о́зеро / мо́ре |
| Я, ю, є, ї | на початку слова — два звуки: /ja/ · /ju/ · /jɛ/ · /ji/ | я́блуко / ї́жа |
| Щ | одна літера, два звуки: /ʃt͡ʃ/ | ща́стя |
| Ь | звука не має: пом’якшує приголосну перед собою | сіль / день |
| Г і ґ | г — /ɦ/, ґ — /ɡ/ | гора́ / ґу́дзик |
| И і і | и — /ɪ/, і — /i/: це різні звуки | ри́ба / лі́то |
| Велика літера | імена, міста, країни й початок речення | Оле́на живе́ в Ки́єві. |
| Мала літера | мови й національності | Я украї́нець, я говорю́ украї́нською. |
| Рукопис | т пишуть як латинське m, д — з петлею вниз | — |
| Пастка | в українській абетці немає ы, э, ъ, ё | ми / йо́гурт |
Голосні й приголосні
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Голосні звуки | шість: /a/ · /ɔ/ · /u/ · /ɛ/ · /ɪ/ · /i/ | о́зеро / лі́то |
| И та і | и — /ɪ/, і — /i/ | ми / мі́сто |
| A1Е та и без наголосу | звучать близько; пишуть, як під наголосом | сестра́ → се́стри |
| A1О без наголосу | зазвичай /ɔ/ | молоко́ |
| A1Тверді й м’які | розрізняють слова | пала́ц ≠ па́лець |
| A1Перед і та е | перед і приголосна м’яка, перед е — тверда | ліс / те́ма |
| A1Дзвінкі й глухі | розрізняють слова | ді́ло ≠ ті́ло |
| A1Дж і дз | одна приголосна: /d͡ʒ/, /d͡z/ | джи́нси / дзе́ркало |
| A1Пастка | у кінці складу після голосної в звучить як /u̯/ | Львів / за́втра |
М’який знак і апостроф
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Ь | звука не має: робить приголосну перед собою м’якою | сіль / день |
| Апостроф | я після апострофа звучить як /ja/ | м’яч |
| A1Ь у кінці слова | після м’яких д, т, з, с, ц, л, н | ти́ждень / па́лець |
| A1Ь у середині слова | перед приголосною і перед о | Львів / сього́дні |
| A1Апостроф після губних | б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї | сім’я́ / де́в’ять |
| A1Апостроф після р | р у кінці складу перед я, ю, є, ї | подві́р’я |
| A1Пастка | після ж, ч, ш, щ ь не пишуть | ніч / річ |
| A1Пастка | після р у кінці слова ь не пишуть | лі́кар / секрета́р |
Наголос
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Один наголос | у кожному слові один наголошений склад | ма́ма / вода́ |
| Вільний наголос | може падати на будь-який склад | мо́ре / доро́га / молоко́ |
| Знак наголосу | його ставлять у навчальних текстах і словниках, у звичайних текстах — ні | кни́жка |
| A1Рухомий наголос | переходить у формах того самого слова | рука́ → ру́ку |
| A1Множина | у множині наголос часто переходить на інший склад | сестра́ → се́стри |
| A2Різні слова | наголос розрізняє слова з однаковим написанням | за́мок ≠ замо́к |
| A2Різні форми | наголос розрізняє форми одного слова | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ |
| A2Два варіанти | у деяких словах правильні обидва наголоси | по́милка = поми́лка |
| A1Пастка | у числах 11–19 наголос на -на́- | одина́дцять / чотирна́дцять |
Милозвучність: у/в, і/й, з/із/зі
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| В | після голосної перед голосною чи приголосною | Вона́ була́ в Оде́сі. / Вона́ жила́ в Ки́єві. |
| A2В | перед голосною на початку речення чи після приголосної | В Оде́сі те́пло. / Брат в Оде́сі. |
| У | між приголосними | Брат у шко́лі. |
| A2У | перед приголосною на початку речення й перед в, ф, льв, св, тв | Вона́ у Ві́нниці. |
| Й | між голосними й після голосної перед приголосною | Полта́ва й Оде́са |
| І | між приголосними й на початку речення | буди́нок і кімна́та |
| A2І | перед й, я, ю, є, ї, навіть після голосної | ма́ма і я |
| З | перед голосною; перед приголосною — після голосної | Вона́ з Алжи́ру. / Ми з Ки́єва. |
| Зі | перед збігом приголосних, найчастіше з з, с, ш, щ на початку | зі шко́ли / зі мно́ю / зі Льво́ва |
| Із | між приголосними, особливо перед однією з, с, ц, ч, ш | Він із Си́рії. |
Числа
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| 0–10 | окремі слова | оди́н / чоти́ри / де́сять |
| 11–19 | число та -на́дцять | двана́дцять / п’ятна́дцять |
| Десятки | -дцять у 20 і 30, -деся́т у 50–80; со́рок і дев’яно́сто — окремо | два́дцять / со́рок / п’ятдеся́т |
| Складені числа | окремі слова, від більшого до меншого | два́дцять оди́н |
| Сотні | сто, дві́сті, три́ста, чоти́риста, далі -со́т | дві́сті / п’ятсо́т |
| Тисяча й мільйон | ти́сяча, мільйо́н | ти́сяча / мільйо́н |
| A1Тисячі | дві ти́сячі, але п’ять ти́сяч | дві ти́сячі два́дцять шість |
| A1Один | оди́н, одна́, одне́ — за родом іменника | оди́н стіл / одна́ кни́жка / одне́ вікно́ |
| Пастка | у числах 11–19 і 20, 30 пишуть -дцять з я | сімна́дцять |
| Пастка | у сотнях і десятках ь не пишуть | п’ятсо́т / шістдеся́т |
Дні, місяці, дати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Дні тижня | сім днів, з малої літери | понеді́лок / субо́та |
| Який день? | Яки́й сього́дні день? — назва дня | Сього́дні п’я́тниця. |
| Місяці | дванадцять місяців, з малої літери | сі́чень / тра́вень |
| Пори року | чотири пори року | весна́ / лі́то / о́сінь / зима́ |
| A1Коли? День | у / в і знахідний відмінок | До зу́стрічі в понеді́лок! |
| A1Коли? Місяць | у / в і місцевий відмінок | Марі́я народи́лася в тра́вні. |
| A1Коли? Пора року | прислівник без прийменника | навесні́ / влі́тку / восени́ / взи́мку |
| A2Дата | коли? — порядкове число й місяць у родовому відмінку | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Рік | у / в, порядкове число й ро́ці | Ми познайо́милися в дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. |
| A2Наступний і минулий | родовий відмінок без прийменника | Насту́пної середи́ бу́де екску́рсія. |
| A1Пастка | середа́, але у се́реду | Ми ба́чимося в се́реду. |
Котра година
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Котра година? | відповідь — порядкове число жіночого роду | Котра́ годи́на? — Дру́га |
| Години | слово годи́на можна не казати | Зара́з сьо́ма (годи́на). |
| A1Хвилини | година й хвилини, як на годиннику | Зара́з деся́та два́дцять. |
| A1Розклад | години від 13 до 24 | Зара́з чотирна́дцята три́дцять. |
| A1Частини доби | ра́нку / дня / ве́чора / но́чі після години | Зара́з сьо́ма ве́чора. |
| A1Ввічливо | запитання до незнайомої людини | Скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2З … до … | з і до з родовим відмінком | Магази́н працю́є з дев’я́тої до шо́стої. |
| Пастка | про час питають котра́ годи́на | Котра́ за́раз годи́на? |
Іменник і відмінки
Рід іменника
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | приголосний у кінці, також -й / -ь | Це мій брат. |
| Жіночий рід | закінчення -а / -я | Це моя́ ма́ма. |
| Середній рід | закінчення -о / -е / -я | Це моє́ вікно́. |
| A2-ння, -ття, -ччя | середній рід | Це моє́ завда́ння. |
| Перевірка | заміна на він / вона́ / воно́ | Де кни́жка? — Вона́ тут. |
| Люди | рід за статтю людини | Це мій та́то. |
| Професії | жіноча назва із суфіксом -к- або -иня | Він студе́нт. / Вона́ студе́нтка. |
| Пастка | на -ь і на приголосний бувають і жіночого роду; на -ість — завжди жіночого | мій день / моя́ сіль / моя́ ніч / моя́ ра́дість |
| Пастка | біль — чоловічого роду; соба́ка — переважно чоловічого | Це вели́кий соба́ка. |
Множина
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда основа | чоловічий і жіночий рід: -и | студе́нти / ма́ми |
| М’яка основа | -і; після голосного -ї | бабу́сі / музе́ї |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | міста́ / моря́ |
| Чергування | голосний основи змінюється: рік → ро́ки | Мину́ли ро́ки. |
| Узгодження | у множині одна форма для всіх родів | Мої́ брати́ і се́стри тут. |
| A2Особливі форми | люди́на → лю́ди, дити́на → ді́ти | У па́рку гра́ються ді́ти. |
| A2Наголос | наголос розрізняє форми | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ |
| Пастка | після г / к / х пишемо -и | Це мої́ книжки́. |
| Пастка | назви людей на -ар мають -і | Тут працю́ють лікарі́. |
Сім відмінків
| Відмінок | Питання й роль | Приклад |
|---|---|---|
| Називний | хто? / що?: підмет | Студе́нт чита́є. |
| Знахідний | кого́? / що?: прямий додаток; куди́? | Я чита́ю кни́жку. |
| Місцевий | де?: місце, завжди з прийменником | Ми живемо́ в Ки́єві. |
| Кличний | звертання до людини | Оле́но, приві́т! |
| A2Родовий | кого́? / чого́?: кількість, з, до | Тут бага́то студе́нтів. |
| A2Давальний | кому́? / чому́?: адресат | Я дару́ю ма́мі кві́ти. |
| A2Орудний | ким? / чим?: знаряддя; з кимось | Я пишу́ ру́чкою. |
| Пастка | де? — місцевий, куди́? — знахідний | Я в кімна́ті ≠ Я йду в кімна́ту |
| A2Пастка | з: звідки? — родовий; з ким? — орудний | Я з Ки́єва ≠ Я з бра́том |
Називний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | форма зі словника | стіл / кни́жка / мі́сто |
| Підмет | хто? / що? робить дію | Студе́нт чита́є текст. |
| Це … | після це і ось | Це нови́й телеві́зор. |
| Ім’я | після мене́ зва́ти | Мене́ зва́ти Оста́п. |
| A2Подобатися | те, що подо́бається | Мені́ подо́бається ка́ва. |
| Пастка | у теперішньому часі без є | Я студе́нт. |
Знахідний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Жіночий рід | -а → -у | Я чита́ю кни́жку. |
| Жіночий рід | -я → -ю | Я ба́чу бабу́сю. |
| Чоловічий рід, неживе | форма та сама, що в називному | Ми купу́ємо стіл. |
| Чоловічий рід, живе | -а / -я, як у родовому | Я ма́ю бра́та. |
| Середній рід | форма та сама, що в називному | Ми лю́бимо це мі́сто. |
| Займенники | мене́ / тебе́ / нас / вас | Ти мене́ чу́єш? |
| A2Займенники | його́ / її́ / їх | Я її́ ду́же люблю́. |
| Куди? | у / в / на і знахідний | Ми ї́демо в Ки́їв. |
| A2Множина | неживе — як у називному, живе — як у родовому | Я ба́чу книжки́. / Я ба́чу студе́нтів. |
| Пастка | куди? — знахідний, де? — місцевий | Я йду в кімна́ту ≠ Я в кімна́ті |
Місцевий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | більшість іменників: -і | Я живу́ в мі́сті. |
| Форма | окремі слова чоловічого роду: -у | Ми в па́рку. |
| Форма | -ія → -ії | Вони́ в Іспа́нії. |
| Місяць | у і назва місяця: коли? | Мій день наро́дження у тра́вні. |
| На | відкрите місце, подія, окремі слова | Та́то на робо́ті. |
| A2Чергування | г / к / х → з / ц / с перед -і | Ру́чка в руці́. |
| A2По | рух поверхнею | Кі́шка бі́гає по кімна́ті. |
| A2Множина | -ах / -ях | У міста́х бага́то па́рків. |
| Пастка | назва держави: в Украї́ні | Я живу́ в Украї́ні. |
Родовий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Жіночий рід | -а → -и, -я → -і | Я ї́ду до ма́ми. |
| Чоловічий рід | люди, предмети, міста: -а (-я) | Ми з Ки́єва. |
| Чоловічий рід | речовини, поняття, установи: -у (-ю) | Парк бі́ля теа́тру. |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | Ми ви́їхали з мі́ста. |
| Множина | -ів, -ей або без закінчення | Тут бага́то студе́нтів. |
| Дата | число й місяць у родовому | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| Заперечення | додаток після не | Я не ба́чив дру́зів. |
| Прийменники | з / до / для / бі́ля / навпро́ти | Це подару́нок для ма́ми. |
| Пастка | після бага́то / ма́ло — родовий множини | Я ма́ю бага́то дру́зів. |
Давальний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| A2Чоловічий рід | -ові або -у | Я дзвоню́ бра́тові. |
| A2Жіночий рід | закінчення -і | Я пишу́ сестрі́. |
| A2Середній рід | -у (-ю) | Цьому́ мі́сту п’ятсо́т ро́ків. |
| A2Множина | -ам / -ям | Я допомага́ю дру́зям. |
| Займенники | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́ ка́ву, будь ла́ска. |
| A2Займенники | йому́ / їй / їм | Я допомага́ю їй. |
| A2Вік | кому? і кількість років | Дідусе́ві вісімдеся́т ро́ків. |
| A2Дієслова | допомага́ти / дзвони́ти / дя́кувати кому? | Я допомага́ю бабу́сі. |
| Пастка | дя́кувати кому?: дя́кую вам | Дя́кую вам! |
Орудний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ом; після м’якого чи шиплячого -ем | Він працю́є лі́карем. |
| Жіночий рід | -а → -ою, -я → -ею | Я пишу́ ру́чкою. |
| Середній рід | -ом, -ем, -ям | Я ціка́влюся мисте́цтвом. |
| Множина | -ами / -ями | Ді́ти малю́ють олівця́ми. |
| Займенники | мно́ю / тобо́ю / ним / не́ю / на́ми / ва́ми / ни́ми | Ході́ зі мно́ю! |
| Професія | працюва́ти / ста́ти ким? | Мико́ла хо́че ста́ти викладаче́м. |
| З | з ким? з чим? | Я п’ю чай із лимо́ном. |
| Місце | над / під / пе́ред / за / між | Ла́мпа над столо́м. |
| Пастка | мова: украї́нською мо́вою | Ми розмовля́ємо украї́нською мо́вою. |
Кличний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | тверда основа: -е | Оста́пе, ході́ сюди́! |
| Чоловічий рід | м’яка основа, -й: -ю | Андрі́ю, приві́т! |
| Жіночий рід | -а → -о | Оле́но, допоможи́, будь ла́ска. |
| Жіночий рід | -я → -ю, -ія → -іє | Наді́є, до́брий день! |
| Пане, пані | па́не; па́ні не змінюється | Па́не, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2Титул та ім’я | обидва слова в кличному | Па́не Ю́рію, повторі́ть, будь ла́ска. |
| A2Пестливі імена | -ка → -ко | Оле́нко, будь щасли́вою! |
| Пастка | звертання виділяють комами | Дя́кую, ма́мо! |
Групи відмінювання й чергування
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда група | твердий приголосний: -ом, -ою | Я гуля́ю з бра́том. |
| М’яка група | м’який приголосний чи -й: -ем, -ею | Я розмовля́ю з учи́телем. |
| Мішана група | ж / ч / ш / щ: родовий як тверда, орудний як м’яка | Я чека́ю това́риша. |
| Голосні | і → о / е у відкритому складі | Де мої́ ре́чі? |
| Приголосні | г / к / х → з / ц / с перед -і | Подару́й жі́нці кві́ти. |
| Пастка | після шиплячого — -ем, не -ом | Я говори́в з викладаче́м. |
Прикметник і прислівник
Узгодження прикметників
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ий / -ій | Це нови́й стіл. |
| Жіночий рід | -а / -я | Це си́ня су́мка. |
| Середній рід | -е / -є | Це вели́ке вікно́. |
| Множина | -і для всіх родів | Це нові́ столи́ й нові́ книжки́. |
| Знахідний | жіночий рід: -у / -ю | Я чита́ю ціка́ву кни́жку. |
| Місцевий | -ому / -ій | Ми живемо́ у вели́кому мі́сті. |
| Пастка | це не змінюється, прикметник — змінюється | Це нови́й стіл. / Це нові́ столи́. |
Відмінювання прикметників
| Відмінок | Чоловічий і середній рід | Жіночий рід | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | нови́й / нове́ | нова́ | нові́ |
| Родовий | ново́го | ново́ї | нови́х |
| Давальний | ново́му | нові́й | нови́м |
| Знахідний | нови́й / ново́го / нове́ | нову́ | нові́ / нови́х |
| Орудний | нови́м | ново́ю | нови́ми |
| Місцевий | на ново́му | на нові́й | на нови́х |
Ступені порівняння
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Вищий ступінь | -іш- / -ш- | Ця кни́жка ціка́віша. |
| Найвищий ступінь | най- + вищий ступінь | Це найсмачні́ший торт. |
| Складена форма | більш / менш | Цей сік менш ки́слий. |
| Особливі форми | вели́кий → бі́льший | Цей буди́нок бі́льший. |
Прислівники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Місце | тут / там / вдо́ма | Ма́ма вдо́ма. |
| Час | сього́дні / за́втра / учо́ра / за́раз | За́втра я працю́ю. |
| Спосіб | до́бре / пога́но / шви́дко | Він до́бре гра́є у футбо́л. |
| Міра | ду́же перед прикметником, прислівником, дієсловом | Я ду́же люблю́ Ки́їв. |
| A2Куди? | сюди́ / туди́ / додо́му | Ми йдемо́ додо́му. |
| A2Звідки? | зві́дси / зві́дти | Ми ї́демо зві́дси за́втра. |
| A2Як часто? | за́вжди / ча́сто / рі́дко | Я ча́сто ї́жджу до Льво́ва. |
Займенники
Особові займенники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Підмет | я / ти / він / вона́ / воно́ | Вона́ студе́нтка. |
| Знахідний | мене́ / тебе́ / нас / вас | Мене́ зва́ти Оле́г. |
| Давальний | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву. |
| A2Третя особа | його́ / її́ / їх | Я її́ ча́сто ба́чу. |
| A2Орудний | мно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́ми | Ході́ з на́ми! |
| A2Після прийменника | до ньо́го / з не́ю / у них | Я говорю́ з не́ю. |
| Пастка | він, вона́, воно́ — за родом іменника, і для речей теж | Де мій стіл? — Він тут. |
Ти і Ви
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| ти | родина, друзі, діти | Як ти? |
| Ви | незнайомі, старші, на роботі | Як у Вас спра́ви? |
| Дієслово | зна́єш → зна́єте | Ви зна́єте, де вокза́л? |
| Наказ | сіда́й → сіда́йте | Сіда́йте, будь ла́ска! |
| Звертання | па́не / па́ні + ім’я в кличному | Па́ні Оле́но, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| Лист | Ви з великої літери до однієї людини | Дя́кую Вам за лист. |
| A2Ім’я і по батькові | ввічливо до старших і на роботі | Іва́не Петро́вичу, до́брий день! |
Присвійні займенники, свій і себе
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Мій | мій / моя́ / моє́ / мої́ | Це моя́ кімна́та. |
| Наш | наш / на́ша / на́ше / на́ші | Це на́ше мі́сто. |
| Його, її | не змінюються | Це її́ брат і її́ сестра́. |
| Їхній | ї́хній / ї́хня / ї́хнє / ї́хні | Це ї́хня кварти́ра. |
| A2Відмінки | як у прикметника | Я гуля́ю з мої́м соба́кою. |
Вказівні займенники: цей, той
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Близько | цей / ця / це / ці | Ця су́мка нова́. |
| Далеко | той / та / те / ті | Той буди́нок вели́кий. |
| Це | «це є» — не змінюється | Це мій брат. / Це мої́ дру́зі. |
Питальні слова
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Хто? Що? | хто / що | Хто це? / Що це? |
| Місце | де / куди́ / зві́дки | Куди́ ви ї́дете? |
| Час, причина, спосіб | коли́ / чому́ / як / скі́льки | Скі́льки це ко́штує? |
| Так чи ні | чи на початку | Чи ти вдо́ма? |
| A2Відмінки | кого́ / кому́ / з ким / про що | Кому́ ти телефону́єш? |
| Пастка | про час питаємо в жіночому роді | Котра́ годи́на? |
Числівники
Числівник та іменник
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Один | оди́н / одна́ / одне́ — за родом, іменник в однині | У ме́не одна́ сестра́. |
| Два, три, чотири | називний множини | Два квитки́, будь ла́ска. |
| Два і дві | дві з жіночим родом | Ка́ва ко́штує дві гри́вні. |
| П’ять і більше | родовий множини | Квито́к ко́штує п’ятдеся́т гри́вень. |
| Складені | за останнім словом | У гру́пі два́дцять два студе́нти. |
| Багато і кілька | бага́то / кі́лька з родовим | Тре́ба ї́сти бага́то фру́ктів. |
| Пастка | гроші після п’ять — теж родовий множини: п’ять гри́вень | Хліб ко́штує п’ять гри́вень. |
Порядкові числівники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід | пе́рший / пе́рша / пе́рше | Це мій пе́рший уро́к. |
| М’яка основа | тре́тій / тре́тя / тре́тє | Тре́тя ву́лиця право́руч. |
| A2Родовий | деся́того / деся́тої | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Місцевий | на тре́тьому / на тре́тій | Я живу́ на тре́тьому по́версі. |
| A2Від 11 | одина́дцятий / двадця́тий | Сього́дні двадця́те тра́вня. |
Вік: мені двадцять років
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Будова | давальний + число + рік / ро́ки / ро́ків | Мені́ два́дцять ро́ків. |
| Питання | скі́льки + давальний + ро́ків | Скі́льки тобі́ ро́ків? |
| 1, 21, 31 | рік | Си́нові оди́н рік. |
| 2–4, 22–24 | ро́ки | Дочці́ три ро́ки. |
| 5–20, 25–30 | ро́ків | Дідусе́ві вісімдеся́т ро́ків. |
| Місто, річ | та сама будова | Ки́єву по́над півтори́ ти́сячі ро́ків. |
| Пастка | давальний відмінок і жодного дієслова | Мені́ вісімна́дцять ро́ків. |
Дієслово: теперішній час
Теперішній час: I і II дієвідміни
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| I дієвідміна | чита́ти: чита́ю / чита́єш / чита́ють | Я чита́ю текст. |
| I дієвідміна, -ува-, -юва- | працюва́ти → працю́ю | Ми працю́ємо в о́фісі. |
| II дієвідміна | сиді́ти: сиджу́ / сиди́ш / сидя́ть | Студе́нти сидя́ть у кла́сі. |
| Закінчення | I: -еш / -уть; II: -иш / -ать | ти чита́єш / ти сиди́ш |
| A2Чергування | каза́ти: кажу́ / ка́жеш / ка́жуть | Що ти ка́жеш? |
| A2Чергування у формі я | ходи́ти: ходжу́ / хо́диш | Я ходжу́ на робо́ту пі́шки. |
| A2Апостроф | пи́ти: п’ю / п’єш / п’ють | Ти п’єш чай? |
| Пастка | хоті́ти — I дієвідміна: хо́чеш | Ти хо́чеш чай? |
Особливі дієслова: бути, могти, дати, їсти
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| бути: теперішній час | є для всіх осіб | У ме́не є брат. |
| бути: майбутній час | бу́ду / бу́деш / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. |
| могти | мо́жу / мо́жеш / мо́жуть | Я не мо́жу сього́дні. |
| іти | іду́ / іде́ш / іду́ть | Куди́ ти йдеш? |
| їхати | ї́ду / ї́деш / ї́дуть | Ми ї́демо додо́му. |
| хотіти | хо́чу / хо́чеш / хо́чуть | Я хо́чу ї́сти. |
| жити | живу́ / живе́ш / живу́ть | Де ти живе́ш? |
| Пастка | «хто є хто» — без є | Я студе́нт. |
Дієслова на -ся
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | диви́тися: дивлю́ся / ди́вишся / ди́вляться | Я дивлю́ся фільм. |
| Форма | навча́тися: навча́юся / навча́єшся / навча́ються | Я навча́юся в університе́ті. |
| Вимова | -ться → /t͡sʲːɐ/, -шся → /sʲːɐ/ | Що ти ди́вишся? |
| Минулий час | диви́вся / диви́лася / диви́лися | Учо́ра він диви́вся футбо́л. |
| A2Один одного | зустріча́ти → зустріча́тися | Ми зустріча́ємося о шо́стій. |
| A2Без виконавця дії | почина́ти → почина́тися | Уро́к почина́ється о дев’я́тій. |
| Пастка | диви́тися фільм — з -ся | Ми ди́вимося серіа́л. |
Мені подобається
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Фраза | так кажемо, що щось до вподоби | Мені́ подо́бається. |
| Заперечення | не перед дієсловом | Мені́ не подо́бається. |
| A2Будова | давальний + подо́бається + називний | Йому́ подо́бається Ки́їв. |
| A2Множина | подо́баються з множиною | Нам подо́баються ці пісні́. |
| A2Інфінітив | подо́бається з інфінітивом | Їй подо́бається гуля́ти. |
| A2Минулий час | сподо́бався / сподо́балася / сподо́балося / сподо́балися | Студе́нтам сподо́балася екску́рсія. |
| Любити | стала, сильна прихильність | Я люблю́ кіно́. |
| A2Пастка | те, що подобається, — у називному: му́зика | Тобі́ подо́бається му́зика? |
Дієслово з інфінітивом
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Бажання | хоті́ти + інфінітив | Я хо́чу ї́сти. |
| Можливість | могти́ + інфінітив | Ти мо́жеш допомогти́? |
| Інфінітив | закінчення -ти / -тися | Ми хо́чемо навча́тися. |
| Уподобання | люби́ти + інфінітив | Я люблю́ чита́ти. |
| A2Уміння | вмі́ти + інфінітив | Я вмі́ю пла́вати. |
| A2Початок і кінець | почина́ти / закі́нчувати + інфінітив недоконаного виду | Ми почина́ємо працюва́ти о дев’я́тій. |
| A2Плани | планува́ти + інфінітив | Я плану́ю пої́хати до Льво́ва. |
| Пастка | друге дієслово — в інфінітиві: спа́ти | Я хо́чу спа́ти. |
Минулий час і вид
Минулий час
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | -ти → -в | Учо́ра Тара́с чита́в. |
| Жіночий рід | -ти → -ла | Оле́на працюва́ла вдо́ма. |
| Середній рід | -ти → -ло | Учо́ра було́ хо́лодно. |
| Множина | -ти → -ли | Ми гуля́ли в па́рку. |
| Ввічливе Ви | з ввічливим Ви дієслово стоїть у множині | Ви були́ в Ки́єві? |
| Дієслова на -ся | -вся / -лася / -лися | Він ду́же смія́вся. |
| A2Особливі форми | іти́ → ішо́в, могти́ → міг | Я не міг прийти́. |
| Пастка | жінка каже я була́ | Оле́на: «Я була́ вдо́ма». |
Вид дієслова: доконаний і недоконаний
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Префікс | роби́ти → зроби́ти | Я вже зроби́в завда́ння. |
| Суфікс | забува́ти → забу́ти | Я забу́ла ключі́. |
| Недоконаний вид | процес, повторення, загальний факт | Я ча́сто пишу́ листи́. |
| Доконаний вид | один завершений результат | Я написа́в лист. |
| Майбутній час | недоконаний: бу́ду писа́ти; доконаний: напишу́ | За́втра я напишу́ лист. |
| Пастка | дія зараз — лише недоконаний вид | За́раз я чита́ю кни́жку. |
Майбутній час, наказовий і умовний спосіб
Майбутній час: буду читати, скажу
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| бу́ти | бу́ду / бу́деш / бу́де / бу́демо / бу́дете / бу́дуть | За́втра я бу́ду вдо́ма. |
| Недоконаний вид | бу́ду + інфінітив | Уве́чері ми бу́демо диви́тися фільм. |
| Доконаний вид | особові закінчення означають майбутнє | Я скажу́ тобі́ за́втра. |
| змогти́ | змо́жу — майбутнє від могти́ | Я змо́жу прийти́ о шо́стій. |
| A2Процес чи результат | бу́ду писа́ти ≠ напишу́ | Я напишу́ вам уве́чері. |
| A2Обіцянка | одна дія з результатом — доконаний вид | Я подзвоню́ тобі́ пі́сля робо́ти. |
| Пастка | ніколи бу́ду з доконаним видом | Я прочита́ю цей текст. |
Наказовий спосіб
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Основа на голосний | -й / -йте | Чита́йте текст. |
| Наголос на закінченні у формі я | -и / -іть | Напиші́ть своє́ ім’я́. |
| Ввічливість | форма на «Ви» з будь ла́ска | Да́йте, будь ла́ска, ка́ву. |
| A2Третя особа | хай / неха́й + дієслово | Хай він подзво́нить за́втра. |
| A2Дієслова на -ся | -ся після закінчення | Посміхні́ться! |
| Пастка | форма на «Ви» після приголосного закінчується на -іть | Пиші́ть сюди́. |
Дієслова руху
Іти і їхати
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| іти́ | іду́ / іде́ш / іде́ / ідемо́ / ідете́ / іду́ть | Він іде́ на робо́ту. |
| ї́хати | ї́ду / ї́деш / ї́де / ї́демо / ї́дете / ї́дуть | Ми ї́демо в Оде́су. |
| Пішки чи транспортом | іти́ ≠ ї́хати | Я йду додо́му ≠ Я ї́ду додо́му |
| Куди? | у / в / на і знахідний | Куди́ ти йдеш? |
| Транспорт | авто́бусом / по́їздом / метро́ | Окса́на ї́де на робо́ту авто́бусом. |
| Й чи і | після голосного — йду, після приголосного — іду́ | Ми йдемо́ в парк. / Він іде́ в парк. |
| Пастка | місто, країна, поїздка — ї́хати | За́втра я ї́ду у Львів. |
Іти чи ходити, їхати чи їздити
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Пари | іти́ → ходи́ти, ї́хати → ї́здити, леті́ти → літа́ти | Я йду в банк ≠ Я ча́сто ходжу́ в банк |
| ходи́ти | ходжу́ / хо́диш / хо́дить / хо́дять | Ді́ти хо́дять у шко́лу пі́шки. |
| ї́здити | ї́жджу / ї́здиш / ї́здить / ї́здять | Я ї́жджу на робо́ту метро́. |
| Регулярно | ходи́ти / ї́здити / літа́ти | Ми ї́здимо на мо́ре щолі́та. |
| Туди й назад | минулий час від ходи́ти, ї́здити | Учо́ра ми ходи́ли в кіно́. |
| Уміння, загальний факт | ходи́ти / літа́ти | Син уже́ хо́дить. |
| Пастка | щодня, часто — ходи́ти | Щора́нку я ходжу́ в парк. |
Модальність
Модальні слова: треба, можна, мусити
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Потреба | тре́ба + інфінітив | Тут тре́ба поверну́ти. |
| Кому | давальний: мені́ / тобі́ / нам | Тобі́ тре́ба відпочи́ти. |
| Дозвіл | мо́жна + інфінітив | Тут мо́жна фотографува́ти? |
| A2Заборона | не мо́жна + інфінітив | Тут не мо́жна пали́ти. |
| A2Потреба | потрі́бно / необхі́дно: як тре́ба | Мені́ потрі́бно вчи́тися. |
| Пастка | з тре́ба особа завжди в давальному: мені́ / нам | Нам тре́ба поспіша́ти. |
Прийменники
Де, куди, звідки
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Де? | у / в / на і місцевий відмінок | Ма́ма на робо́ті. |
| Куди? | у / в / на і знахідний відмінок | Ма́ма йде на робо́ту. |
| Звідки? | з / із / зі і родовий відмінок | Зві́дки ви? — Я з Украї́ни. |
| Дім | вдо́ма / додо́му / з до́му | Ді́ти вдо́ма, а та́то йде додо́му. |
| У чи на | на: робо́та, по́шта, вокза́л, ри́нок, конце́рт, уро́к | Ми на вокза́лі. |
| A2До | до і родовий: до кого? до чого? | Я йду до бабу́сі. |
| A2Біля, навпроти | з родовим відмінком: де саме? | Авто́бус зупиня́ється бі́ля теа́тру. |
| A2Над, під, перед, за, між | з орудним відмінком: де? | Над столо́м виси́ть ла́мпа. |
| Пастка | в Украї́ні, в Украї́ну | Я живу́ в Украї́ні. |
Прийменники часу
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| День | у / в і знахідний | До зу́стрічі в понеді́лок! |
| Місяць | у / в і місцевий | Ми ї́демо в се́рпні. |
| A2Рік | у / в і місцевий: у … ро́ці | Ми познайо́милися у дві ти́сячі чотирна́дцятому ро́ці. |
| A2З … до … | з і до з родовим | Я працю́ю з понеді́лка до п’я́тниці. |
| A2Перед, після | пе́ред з орудним: раніше за подію; пі́сля з родовим: пізніше | Пе́ред обі́дом тре́ба ми́ти ру́ки. / Пі́сля обі́ду ми гуля́ємо в па́рку. |
Інші прийменники: для, про, без, від
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Про | про і знахідний: про кого? про що? | Я ду́маю про відпочи́нок. |
| A2З: разом | з / із / зі і орудний: з ким? | Дмитро́ розмовля́є з Оле́ною. |
| A2З: ознака | з / із / зі і орудний: з чим? | Я люблю́ чай із лимо́ном. |
| A2Для | для і родовий: для кого? для чого? | Спорт кори́сний для здоро́в’я. |
| A2З: матеріал | з / із / зі і родовий: з чого? | компо́т зі сві́жих фру́ктів |
Речення
Порядок слів
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Речення | підмет + присудок + додаток | Студе́нт пи́ше лист. |
| Прикметник | перед іменником | Це нови́й буди́нок. |
| Час, місце | часто на початку речення | Уве́чері ми гуля́ємо в па́рку. |
| Заперечення | не перед дієсловом | Я не розумі́ю. |
| A2Прислівник | до́бре / ду́же / шви́дко перед дієсловом | Він до́бре гово́рить украї́нською. |
| A2Займенник | займенник-додаток зазвичай перед дієсловом | Я тебе́ ба́чу. |
| A2Нове | у кінці речення | Цю кни́жку написа́ла Лі́на Косте́нко. |
| Пастка | прикметник — перед іменником; після нього — лише як стилістичний прийом | Я ма́ю черво́ну су́мку. |
Питання й заперечення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Інтонація | той самий порядок, голос угору | Це наш авто́бус?↗ |
| чи | чи на початку питання «так чи ні» | Чи студе́нт відповіда́є? |
| Питальне слово | хто / що / де / куди́ / зві́дки на початку | Куди́ ви ї́дете? |
| A2Питальне слово | кому́ / з ким / про кого́: прийменник перед словом | З ким ти розмовля́єш? |
| A2Питальне слово | яки́й / яка́ / яке́ / які́ за родом і числом | Яка́ сього́дні пого́да? |
| Заперечення | не перед дієсловом | Він не чека́є. |
| Відповідь | так / ні і дієслово | Ти зна́єш? — Так, зна́ю. |
| Пастка | ствердна відповідь — так | Так, я тут. |
У мене є
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Особа | у мене́ / у тебе́ / у ньо́го / у не́ї / у нас / у вас / у них | У ньо́го є маши́на. |
| Питання | відповідь: Так, є | У вас є ру́чка? — Так, є. |
| ма́ти | ма́ти і знахідний: те саме значення | Я ма́ю сестру́. |
| A2Відповідь «ні» | Ні, нема́є: готова коротка відповідь | У тебе́ є оліве́ць? — Ні, нема́є. |
Сполучники
| Сполучник | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| і / й | поєднання | Полта́ва й Оде́са. |
| A2та | та у значенні і | Купи́ хліб та молоко́. |
| але́ | протиставлення | Я зателефонува́в, але́ ніхто́ не відпові́в. |
| бо / тому́ що | причина | Ві́ктор не при́йде, бо він хво́рий. |
| Пастка | протиставлення — але́ | Я хоті́в прийти́, але́ не зміг. |
Речення з що і щоб
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| що | що хтось знає, думає чи каже | Я зна́ю, що ми зроби́ли це пра́вильно. |
| де / куди́ / зві́дки | непряме питання | Ви не зна́єте, де мій словни́к? |
| щоб | щоб з інфінітивом: мета, той самий виконавець | Я вчу мо́ву, щоб працюва́ти в Украї́ні. |
| Пастка | кома перед що і щоб | Я ду́маю, що він уже́ вдо́ма. |