Українська

Знахідний відмінок

A1–B1Іменник і відмінки 6 хв

Знахідний відмінок відповідає на питання кого́? і що?: це прямий додаток, а з у чи на — місце, куди спрямований рух. Іменники жіночого роду на -а, -я мають закінчення -у, -ю: Ві́ра чита́є ціка́ву кни́жку. Я ба́чу бабу́сю.

На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня A1: оберіть A1 або вищий рівень.

На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня A1: оберіть A1 або вищий рівень.

ШпаргалкаA1–B1

ПунктПравилоПриклад
Жіночий рід-а → -уЯ чита́ю кни́жку.
Жіночий рід-я → -юЯ ба́чу бабу́сю.
Чоловічий рід, неживеформа та сама, що в називномуМи купу́ємо стіл.
Чоловічий рід, живе-а / -я, як у родовомуЯ ма́ю бра́та.
Середній рідформа та сама, що в називномуМи лю́бимо це мі́сто.
Займенникимене́ / тебе́ / нас / васТи мене́ чу́єш?
A2Займенникийого́ / її́ / їхЯ її́ ду́же люблю́.
Куди?у / в / на і знахіднийМи ї́демо в Ки́їв.
A2Множинанеживе — як у називному, живе — як у родовомуЯ ба́чу книжки́. / Я ба́чу студе́нтів.
B1Часче́рез / за / на: коли, за скільки, на скількиОле́на поверне́ться че́рез ти́ждень.
Пасткакуди? — знахідний, де? — місцевийЯ йду в кімна́ту ≠ Я в кімна́ті

ОглядA1

  • Знахідний відмінок — форма прямого додатка: на кого чи на що спрямована дія. Питання: кого́? що? Ві́ра чита́є ціка́ву кни́жку.
  • З у, в чи на знахідний називає місце, куди спрямований рух: Я кладу́ кни́жку на стіл.
  • Де? — це місцевий відмінок: у Ки́єві. Див. Місцевий відмінок.

Форма: іменники в одниніA1–B1

ГрупаНазивнийЗнахідний
Чоловічий рід, неживестіл / готе́льстіл / готе́ль
Чоловічий рід, живебрат / та́тобра́та / та́та
Чоловічий рід, живе, м’яка основаучи́тель / Васи́льучи́теля / Василя́
Жіночий рід на -ама́ма / сестра́ма́му / сестру́
Жіночий рід на -ябабу́ся / лі́ніябабу́сю / лі́нію
Середній рідмі́сто / мі́сцемі́сто / мі́сце
B1Жіночий рід без закінченняо́сінь / ра́дістьо́сінь / ра́дість
  • Неживі іменники чоловічого роду та іменники середнього роду в знахідному мають ту саму форму, що й у називному: Ми ма́ємо нови́й стіл і вели́ке вікно́.
  • Живі іменники чоловічого роду — люди й тварини — мають закінчення -а чи -я: Я чека́ю си́на.
  • B1Іменники жіночого роду без закінчення, як-от о́сінь, по́дорож, ра́дість, у знахідному не змінюються: Ми плану́ємо по́дорож.

Форма: множинаA2

ГрупаНазивнийЗнахідний
Неживекнижки́ / столи́книжки́ / столи́
Живестуде́нти / се́стристуде́нтів / сесте́р
  • У множині неживі іменники мають форму називного, а живі — форму родового: Ми купу́ємо книжки́. / Ми запро́шуємо дру́зів.
  • Форми родового в множині: Родовий відмінок.

Прикметники й займенникиA1–A2

ФормаПриклад
жіночий рід: -у / -юЯ ма́ю ціка́ву кни́жку й си́ню су́мку.
чоловічий рід, неживе: як у називномуМи купу́ємо нови́й стіл.
A2чоловічий рід, живе: -ого / -ьогоЯ ма́ю ново́го дру́га.
мене́ / тебе́ / нас / васМа́ма нас чека́є.
A2його́ / її́ / їхЯ його́ зна́ю.

ВживанняA1–B1

ВживанняПриклад
прямий додатокСтуде́нт пи́ше лист.
у / в / на: куди?Степа́н захо́дить у кімна́ту.
у / в і день тижня: коли?До зу́стрічі в понеді́лок!
про після ду́мати / мрі́ятиЯ ду́маю про відпочи́нок.
B1без прийменника: скільки часу?Ми чека́ли ці́лий мі́сяць.
B1че́рез: через який час?Оле́на поверне́ться че́рез ти́ждень.
B1за: за який час дію завершено?Ми написа́ли текст за годи́ну.
B1на: на який час?Він підписа́в контра́кт на рік.
B1че́рез: шлях рухуМи ї́хали че́рез ліс.
B1за у порівнянніБрат моло́дший за сестру́.
B1на після схо́жийСин схо́жий на ба́тька.
B1на після хворі́тиБабу́ся захворі́ла на грип.
B1по: по кого? по що? — мета діїМи посла́ли по лі́каря.
B1за після боро́тися / моли́тися: за що?Вони́ бо́рються за свобо́ду.

Типові помилкиA1–B1

✗✓Правило
Я чита́ю кни́жка.Я чита́ю кни́жку.прямий додаток стоїть у знахідному: -а → -у
Я ба́чу брат.Я ба́чу бра́та.живий іменник чоловічого роду має -а чи -я
Я йду в кімна́ті.Я йду в кімна́ту.куди? — знахідний; де? — місцевий
B1Бабу́ся хворі́є гри́пом.Бабу́ся хворі́є на грип.хворі́ти на що: на грип; форма з орудним — калька з російської

Рівень

Матеріал вище обраного рівня приховано.

Мова

Автори