Сім відмінків
A1–B1Іменник і відмінки 4 хв
Українська мова має сім відмінків: закінчення іменника показує його роль у реченні, а прийменник вимагає свого відмінка. Кожен відмінок відповідає на свої питання, як-от де? і куди́?: Я в Ки́єві. Я ї́ду в Ки́їв.
На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня A1: оберіть A1 або вищий рівень.
На поточному рівні тут нічого немає. Цей вигляд починається з рівня A1: оберіть A1 або вищий рівень.
ШпаргалкаA1–B1
| Відмінок | Питання й роль | Приклад |
|---|---|---|
| Називний | хто? / що?: підмет | Студе́нт чита́є. |
| Знахідний | кого́? / що?: прямий додаток; куди́? | Я чита́ю кни́жку. |
| Місцевий | де?: місце, завжди з прийменником | Ми живемо́ в Ки́єві. |
| Кличний | звертання до людини | Оле́но, приві́т! |
| A2Родовий | кого́? / чого́?: кількість, з, до | Тут бага́то студе́нтів. |
| A2Давальний | кому́? / чому́?: адресат | Я дару́ю ма́мі кві́ти. |
| A2Орудний | ким? / чим?: знаряддя; з кимось | Я пишу́ ру́чкою. |
| B1Прийменник | один прийменник, різні відмінки, різні значення | за годи́ну ≠ за буди́нком |
| Пастка | де? — місцевий, куди́? — знахідний | Я в кімна́ті ≠ Я йду в кімна́ту |
| A2Пастка | з: звідки? — родовий; з ким? — орудний | Я з Ки́єва ≠ Я з бра́том |
ОглядA1
- Іменник змінює закінчення за відмінками: кожен відмінок — своя роль у реченні. Ма́ма тут. / Я ба́чу ма́му. / Ма́мо, ході́ сюди́!
- Прийменник вимагає певного відмінка, а питання підказує, якого: Ми в па́рку. / Ми йдемо́ в парк.
- Порядок слів вільніший, ніж в англійській чи іспанській: роль слова показує закінчення. Ма́ма ба́чить та́та. = Та́та ба́чить ма́ма.
Відмінки та їхні питанняA1–A2
| Відмінок | Питання | Приклад |
|---|---|---|
| Називний | хто? / що? | Брат чита́є. |
| A2Родовий | кого́? / чого́? | Я ї́ду до бра́та. |
| A2Давальний | кому́? / чому́? | Я дзвоню́ бра́тові. |
| Знахідний | кого́? / що? | Я ба́чу бра́та. |
| A2Орудний | ким? / чим? | Я гуля́ю з бра́том. |
| Місцевий | на ко́му? / на чо́му? / де? | Кни́жка на столі́. |
| Кличний | звертання | Бра́те, допоможи́! |
Одне слово в усіх відмінкахA1–A2
| Відмінок | брат | ма́ма | мі́сто |
|---|---|---|---|
| Називний | брат | ма́ма | мі́сто |
| A2Родовий | бра́та | ма́ми | мі́ста |
| A2Давальний | бра́тові / бра́ту | ма́мі | мі́сту |
| Знахідний | бра́та | ма́му | мі́сто |
| A2Орудний | бра́том | ма́мою | мі́стом |
| Місцевий | (на) бра́тові | (на) ма́мі | (у) мі́сті |
| Кличний | бра́те | ма́мо | мі́сто |
A2
- Давальний іменників чоловічого роду має два закінчення: -ові і -у. Я пишу́ бра́тові.
Прийменники й відмінкиA1–B1
| Прийменник | Відмінок | Приклад |
|---|---|---|
| у / в / на | де? — місцевий | Ми на вокза́лі. |
| у / в / на | куди? — знахідний | Ми ї́демо на вокза́л. |
| A2з / із / зі | звідки? — родовий | Я з Ки́єва. |
| A2з / із / зі | з ким? з чим? — орудний | Чай із лимо́ном. |
| A2до | куди? до кого? — родовий | Я йду до бра́та. |
| A2за | де? — орудний | Сад за буди́нком. |
| B1за | за який час? — знахідний | Я зроблю́ це за годи́ну. |
- Прийменники місця й руху: Де, куди, звідки.
Типові помилкиA1–A2
| ✗ | ✓ | Правило |
|---|---|---|
| Ми живемо́ в Ки́їв. | Ми живемо́ в Ки́єві. | де? — місцевий відмінок |
| Я ба́чу ма́ма. | Я ба́чу ма́му. | прямий додаток стоїть у знахідному |
| A2Я гуля́ю з брат. | Я гуля́ю з бра́том. | з кимось — орудний |