Шпаргалка C2
Іменник і відмінки
Множина
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда основа | чоловічий і жіночий рід: -и | студе́нти / ма́ми |
| М’яка основа | -і; після голосного -ї | бабу́сі / музе́ї |
| Середній рід | -о → -а, -е → -я | міста́ / моря́ |
| Чергування | голосний основи змінюється: рік → ро́ки | Мину́ли ро́ки. |
| Узгодження | у множині одна форма для всіх родів | Мої́ брати́ і се́стри тут. |
| A2Особливі форми | люди́на → лю́ди, дити́на → ді́ти | У па́рку гра́ються ді́ти. |
| A2Наголос | наголос розрізняє форми | мої́ ру́ки ≠ моє́ї руки́ |
| B1Лише множина | деякі іменники мають тільки множину | Де мої́ окуля́ри? |
| B1Іменники на -ин | -ин у множині зникає | Ми громадя́ни Украї́ни. |
| B2Розширена основа | середній рід: основа з -ат- / -ят- / -ен- | курча́та / імена́ |
| C1Лише множина: родовий | закінчення -ів / -ок або без закінчення | вершкі́в / ша́шок / огля́дин |
| C2Родовий без закінчення | нульове закінчення замість -а / -и | ворі́т / дров / Карпа́т |
| Пастка | після г / к / х пишемо -и | Це мої́ кни́жки. |
| Пастка | назви людей на -ар мають -і | Тут працю́ють лікарі́. |
Називний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | форма зі словника | стіл / кни́жка / мі́сто |
| Підмет | хто? / що? робить дію | Студе́нт чита́є текст. |
| Це … | після це і ось | Це нови́й телеві́зор. |
| Ім’я | після мене́ зва́ти | Мене́ зва́ти Оста́п. |
| A2Подобатися | те, що подо́бається | Мені́ подо́бається ка́ва. |
| B1Присудок | іменник-присудок; після займенника без тире | Він інжене́р. |
| B1Наявність | після у ме́не є | У ме́не є брат. |
| B1Час | день, свято, подія | Сього́дні п’я́тниця. |
| C2Роль підмета | називний; роль показує дієслово | Письме́нник виступа́є. / Ві́тер поси́люється. / Прису́тні захвилюва́лися. |
| Пастка | у теперішньому часі без є | Я студе́нт. |
Місцевий відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Форма | більшість іменників: -і | Я живу́ в мі́сті. |
| Форма | окремі слова чоловічого роду: -у | Ми в па́рку. |
| Форма | -ія → -ії | Вони́ в Іспа́нії. |
| Місяць | у і назва місяця: коли? | Мій день наро́дження у тра́вні. |
| На | відкрите місце, подія, окремі слова | Та́то на робо́ті. |
| A2Чергування | г / к / х → з / ц / с перед -і | Ру́чка в руці́. |
| A2По | рух поверхнею | Кі́шка бі́гає по кімна́ті. |
| A2Множина | -ах / -ях | У міста́х бага́то па́рків. |
| B1Година | о / об: о котрій годині? | Уро́к о дев’я́тій. |
| C1Установа, зв’язок | при — установа; по — походження й спільна справа | Вона́ вчи́ться в аспіранту́рі при ка́федрі. / По ма́тері вона́ украї́нка. |
| C2Стан, обставина | при — стан людини, умова | Він ще при до́брому здоро́в’ї. |
| Пастка | назва держави: в Украї́ні | Я живу́ в Украї́ні. |
Кличний відмінок
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | тверда основа: -е | Оста́пе, ході́ сюди́! |
| Чоловічий рід | м’яка основа, -й: -ю | Андрі́ю, приві́т! |
| Жіночий рід | -а → -о | Оле́но, допоможи́, будь ла́ска. |
| Жіночий рід | -я → -ю, -ія → -іє | Наді́є, до́брий день! |
| Пане, пані | па́не; па́ні не змінюється | Па́не, скажі́ть, будь ла́ска, котра́ годи́на? |
| A2Титул та ім’я | обидва слова в кличному | Па́не Ю́рію, повторі́ть, будь ла́ска. |
| A2Пестливі імена | -ка → -ко | Оле́нко, будь щасли́вою! |
| B1Чергування | г / к → ж / ч перед -е | Дру́же, дя́кую! |
| B1Множина | форма називного | Шано́вні пасажи́ри, зберіга́йте спо́кій. |
| B2Громада й установа | іменник у кличному, означення — у називному | Шано́вна грома́до, прошу́ ува́ги. |
| C1Роль без імені | без слова пан: роль чи професія в кличному | Паціє́нте, не хвилю́йтеся. |
| C2Ім’я та по батькові | ім’я й по батькові — обидва в кличному | Оле́сю Іва́нівно, до́брий день! |
| Пастка | звертання виділяють комами | Дя́кую, ма́мо! |
Групи відмінювання й чергування
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Тверда група | твердий приголосний: -ом, -ою | Я гуля́ю з бра́том. |
| М’яка група | м’який приголосний чи -й: -ем, -ею | Я розмовля́ю з учи́телем. |
| Мішана група | ж / ч / ш / щ: родовий як тверда, орудний як м’яка | Я чека́ю това́риша. |
| Голосні | і → о / е у відкритому складі | Де мої́ ре́чі? |
| Приголосні | г / к / х → з / ц / с перед -і | Подару́й жі́нці кві́ти. |
| B1Випадні голосні | о / е зникають в інших відмінках | Я не ба́чу олівця́. |
| B1Кличний | г / к → ж / ч перед -е | Дру́же, дя́кую! |
| B1Мішана група | жіночий і середній рід теж мають мішану групу | Ми зустрі́немося на пло́щі. |
| B2Чоловічі на -а | відмінюються як жіночі: -и, -ою | Я розмовля́ю з Мико́лою. |
| C1Шиплячий на кінці | жіночий рід: -і, орудний з подвоєнням | Пе́ред по́дорожжю ми відпочива́ємо. |
| C2М’яка група | і → о / е у чоловічому роді | Я чека́ю го́стя. |
| Пастка | після шиплячого — -ем, не -ом | Я говори́в з викладаче́м. |
Прикметник і прислівник
Відмінювання прикметників
| Відмінок | Чоловічий і середній рід | Жіночий рід | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | нови́й / нове́ | нова́ | нові́ |
| Родовий | ново́го | ново́ї | нови́х |
| Давальний | ново́му | нові́й | нови́м |
| Знахідний | нови́й / ново́го / нове́ | нову́ | нові́ / нови́х |
| Орудний | нови́м | ново́ю | нови́ми |
| Місцевий | на ново́му | на нові́й | на нови́х |
| B1Коротка форма | потрі́бен / здоро́в | — | — |
| B2Присвійний | сестри́н / бра́тів | сестри́на / бра́това | сестри́ні / бра́тові |
| B2Місцевий, -ім | на ти́сячному / на ти́сячнім | — | — |
| C1Місцевий, -ім | на моє́му / на мої́м | — | — |
| C1Прикметник на -їй | довгоши́їй | довгоши́я | — |
| C2Після шиплячого | кра́щого | кра́щої | кра́щих |
Займенники
Заперечні займенники: ніхто, ніщо
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Подвійне заперечення | ні- + не + дієслово | Ніхто́ не зна́є. |
| Особа | ніхто́ / ніко́го / ніко́му | Я ніко́го тут не зна́ю. |
| Річ | ніщо́ / нічо́го / нічи́м | Вона́ нічо́го не зрозумі́ла. |
| Місце, час | ніде́ / ніку́ди / ніко́ли | Ми ніко́ли не були́ в Ри́мі. |
| З прийменником | ні з ким: три слова окремо | Він ні з ким не гово́рить. |
| C1Ніякий, нічий | нія́кий і нічи́й змінюються за родом і відмінками | Ця ха́та нічия́. |
| C1Ніскільки | «зовсім не»: ніскі́льки перед не | Вона́ ніскі́льки не зміни́лася. |
| C1Паралельні форми | ніки́м / ні з ким | Вона́ ні з ким не посвари́лася. |
| C2Повні форми | нічийо́го / нікотро́го / ніскілько́х | Нікотро́му з них я не ві́рю. |
Числівники
Числівник та іменник
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Один | оди́н / одна́ / одне́ — за родом, іменник в однині | У ме́не одна́ сестра́. |
| Два, три, чотири | називний множини | Два квитки́, будь ла́ска. |
| Два і дві | дві з жіночим родом | Ка́ва ко́штує дві гри́вні. |
| П’ять і більше | родовий множини | Квито́к ко́штує п’ятдеся́т гри́вень. |
| Складені | за останнім словом | У гру́пі два́дцять два студе́нти. |
| Багато і кілька | бага́то / кі́лька з родовим | Тре́ба ї́сти бага́то фру́ктів. |
| B1Відмінки | двох / двом / двома́ | Ми ї́хали з двома́ дру́зями. |
| B1Люди | знахідний = родовий: двох | Я ба́чу двох студе́нтів. |
| B2П’ять і більше: відмінки | речі — п’яти́, люди — п’ятьо́х; складені — кожне слово | Ми поговори́ли з п’ятьма́ студе́нтами. |
| C1Складені із сотнями | змінюється й сотня: три́ста → трьохсо́т | Дя́куємо трьомста́м вісімдесяти́ п’яти́ уча́сникам. |
| C2Усі відмінки | двохсо́т, двомаста́ми, багатьма́, кількадесятьма́ | Він розмовля́в з кількадесятьма́ студе́нтами. |
| Пастка | гроші після п’ять — теж родовий множини: п’ять гри́вень | Хліб ко́штує п’ять гри́вень. |
Порядкові числівники
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід | пе́рший / пе́рша / пе́рше | Це мій пе́рший уро́к. |
| М’яка основа | тре́тій / тре́тя / тре́тє | Тре́тя ву́лиця право́руч. |
| A2Родовий | деся́того / деся́тої | Я народи́вся деся́того бе́резня. |
| A2Місцевий | на тре́тьому / на тре́тій | Я живу́ на тре́тьому по́версі. |
| A2Від 11 | одина́дцятий / двадця́тий | Сього́дні двадця́те тра́вня. |
| B1Складені | порядкове лише останнє слово | Це сто тре́тя кімна́та. |
| B1Скорочення | після цифри — кінець слова: 1-й / 3-тя / 5-му | Він навча́ється в 5-му кла́сі. |
| B2Круглі й складені | ти́сячний, мільйо́нний — як прикметники; у складених змінюється останнє слово | Він наш ти́сячний відві́дувач. |
| C1Довгі складені й роки | змінюється лише останнє слово: три́ста вісімдеся́т пе́ршого | Це ста́лося у дві ти́сячі два́дцять тре́тьому ро́ці. |
| C2З іменником | відмінок іменника й прийменник: для тре́тьої гру́пи | Заня́ття для тре́тьої гру́пи почина́ється о дев’я́тій. |
Прийменники
Складні прийменники: незважаючи на, у зв’язку з
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| У зв’язку з | у зв’язку́ з і орудний: причина | У зв’язку́ з хворо́бою Окса́на не прийшла́ на робо́ту. |
| Внаслідок, завдяки | внаслі́док і родовий; завдяки́ і давальний | Внаслі́док дощу́ доро́гу закри́ли. / Завдяки́ допомо́зі дру́зів ми зда́ли іспи́т. |
| Зважаючи на, щодо | зважа́ючи на і знахідний; щодо́ і родовий | Зважа́ючи на Ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. / Щодо́ ціни́ ми домо́вимося за́втра. |
| C1Незважаючи на, попри | незважа́ючи на / по́при і знахідний: поступка | Незважа́ючи на спе́ку, ми пішли́ на прогу́лянку. |
| C1Всупереч | всупере́ч і давальний: проти очікувань | Всупере́ч прогно́зам, ве́чір був те́плий. |
| C2Згідно з, відповідно до | згі́дно з і орудний; відпові́дно до і родовий | Згі́дно з нака́зом збо́ри відбуду́ться за́втра. / Відпові́дно до пра́вил парк зачиня́ється о дев’я́тій. |
| C2На підставі, з метою | на підста́ві і з ме́тою з родовим | На підста́ві докуме́нтів він студе́нт. / З ме́тою еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло. |
| C2Звичайний стиль | згі́дно з → за, з ме́тою → для, у зв’язку́ з → че́рез | З ме́тою еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло = Для еконо́мії ми вимика́ємо сві́тло |
| Пастка | зважа́ючи на з прийменником на | Зважа́ючи на ва́ші слова́, мо́жна зроби́ти ви́сновок. |
| C2Пастка | згі́дно з з прийменником з | Згі́дно з нака́зом збо́ри відбуду́ться за́втра. |
Речення
Питання й заперечення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Інтонація | той самий порядок, голос угору | Це наш авто́бус?↗ |
| чи | чи на початку питання «так чи ні» | Чи студе́нт відповіда́є? |
| Питальне слово | хто / що / де / куди́ / зві́дки на початку | Куди́ ви ї́дете? |
| A2Питальне слово | кому́ / з ким / про кого́: прийменник перед словом | З ким ти розмовля́єш? |
| A2Питальне слово | яки́й / яка́ / яке́ / які́ за родом і числом | Яка́ сього́дні пого́да? |
| B2Запрошення | питання «так чи ні» з інфінітивом | Хо́чете пої́хати з на́ми на мо́ре? |
| C1Пропозиція | чи не, інфінітив, б і давальний | Чи не зустрі́тися б нам за́втра? |
| Заперечення | не перед дієсловом | Він не чека́є. |
| Відповідь | так / ні і дієслово | Ти зна́єш? — Так, зна́ю. |
| B1нема́є | нема́є / не було́ / не бу́де і родовий відмінок | За́втра конце́рту не бу́де. |
| B1Подвійне заперечення | ніхто́ / нічо́го / ніко́ли і не | Ми ще нічо́го не приготува́ли. |
| C2Родовий у запереченні | родовий замість знахідного, офіційне мовлення | Дире́ктор не схвали́в запропо́нованого пла́ну. |
| Пастка | ствердна відповідь — так | Так, я тут. |
Сполучники
| Сполучник | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| і / й | поєднання | Полта́ва й Оде́са. |
| A2та | та у значенні і | Купи́ хліб та молоко́. |
| але́ | протиставлення | Я зателефонува́в, але́ ніхто́ не відпові́в. |
| бо / тому́ що | причина | Ві́ктор не при́йде, бо він хво́рий. |
| B1а | зіставлення двох різних осіб чи речей | Я п’ю ка́ву, а сестра́ п’є чай. |
| B1або́ / або́ … або́ | вибір | Або́ ви завіта́єте до нас, або́ ми заї́демо до вас. |
| B1хоч / незважа́ючи на те що | попри щось | Хоч було́ пі́зно, ми пішли́ в кіно́. |
| B1Вставні слова | мабу́ть / можли́во / здає́ться: виділяємо комами | Він, мабу́ть, запізни́ться. |
| B2Узагальнювальне слово | тире чи двокрапка перед переліком, тире після нього | Усе́ в кімна́ті — стіл, крі́сло, ша́фа — було́ нове́. |
| C1Зв’язки між частинами | єднальний, протиставний, розділовий, приєднувальний | Дощ переста́в, і ви́йшло со́нце. |
| C2проте́ / зате́ / одна́к | протиставлення, як але́ і а | Кварти́ра невели́ка, зате́ в ній сві́тло. |
| Пастка | протиставлення — але́ | Я хоті́в прийти́, але́ не зміг. |
Речення з що і щоб
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| що | що хтось знає, думає чи каже | Я зна́ю, що ми зроби́ли це пра́вильно. |
| де / куди́ / зві́дки | непряме питання | Ви не зна́єте, де мій словни́к? |
| щоб | щоб з інфінітивом: мета, той самий виконавець | Я вчу мо́ву, щоб працюва́ти в Украї́ні. |
| B1щоб | щоб з минулим часом: інший виконавець | Я хо́чу, щоб ти прийшо́в. |
| B2щоб не | заперечна мета: інфінітив або минулий час | Я йду ти́хо, щоб не розбуди́ти сусі́дів. |
| B1що ≠ щоб | що: факт; щоб: прохання чи наказ | Він сказа́в, що я працю́ю. ≠ Він сказа́в, щоб я працюва́в. |
| B1чому́ / скі́льки / наві́що | непряме питання | Скажи́, скі́льки ко́штує квито́к. |
| C1як | після дієслів сприйняття: сама дія | Ми слу́хали, як ді́ти співа́ють у саду́. |
| C2щоб | мета перед безособовим реченням: тре́ба / потрі́бно / слід | Щоб до́бре вимовля́ти слова́, тре́ба бага́то говори́ти. |
| Пастка | кома перед що і щоб | Я ду́маю, що він уже́ вдо́ма. |
| B1Пастка | після щоб з іншим виконавцем — минулий час | Ма́ма хо́че, щоб ми подзвони́ли. |
Означальні речення з який
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Рід і число | як в іменника, який описує | Це студе́нтка, яка́ вивча́є украї́нську. |
| Підмет | називний відмінок | Це студе́нт, яки́й живе́ по́руч. |
| Додаток | знахідний відмінок | Кни́жка, яку́ я чита́ю, ціка́ва. |
| Прийменник | прийменник стоїть перед яки́й | Це друг, з яки́м я працю́ю. |
| Кома | дві коми, коли частина всередині речення; одна, коли в кінці | Мі́сто, в яко́му я живу́, ду́же га́рне. |
| B2що | називний або знахідний; форма не змінюється | Ті лю́ди, що стоя́ть бі́ля вхо́ду, чека́ють на екску́рсію. |
| B2котри́й | як який, у всіх відмінках; рід указує на потрібний іменник | У ли́сті від подру́ги, котра́ живе́ в Німе́ччині, були́ фотогра́фії. |
| C2Чий? | родовий відмінок слова який: власник у підрядній частині | Бі́ля шко́ли росте́ дуб, вік яко́го по́над три́ста ро́ків. |
| C2що | після іменника в множині форма та сама; присудок у множині | Украї́нською розмовля́ють мільйо́ни люде́й, що прожива́ють у рі́зних краї́нах. |
| Пастка | слово яки́й ніколи не пропускаємо | Фільм, яки́й ми диви́лися, був сумни́й. |
Дієприкметникові й дієприслівникові звороти
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| -ний / -тий | дієприкметник: який? змінюється, як прикметник | Лист, напи́саний олівце́м, лежи́ть на столі́. |
| -ючи / -учи | дієприслівник: дія одночасна | Чита́ючи текст, вона́ випи́сувала нові́ слова́. |
| -вши / -ши | дієприслівник: дія раніша | Прочита́вши лист, ма́ма всміхну́лася. |
| Значення | зворот = підрядне речення з яки́й / коли́ | лист, напи́саний олівце́м = лист, яки́й написа́ли олівце́м |
| B2-аний / -ений / -ований | дієприкметник від перехідних дієслів доконаного виду | зроби́ти → зро́блений / побудува́ти → побудо́ваний |
| B2-ючись / -вшись | зворотні дієслова: частка -ся стає -сь | усміха́тися → усміха́ючись / усміхну́тися → усміхну́вшись |
| B2Виконавець | виконавець дії стоїть в орудному відмінку | Буди́нок, побудо́ваний на́шим дідо́м, стої́ть бі́ля рі́чки. |
| C1Місце | дієприслівниковий зворот посередині й у кінці речення | Хло́пець, підійшо́вши до вікна́, відчини́в його́. |
| C1Означення | група означень після іменника: коми | Ми до́вго диви́лися на мо́ре, спокі́йне, си́нє, безме́жне. |
| C2Час, спосіб, причина | значення звороту видно із змісту речення | Збенте́жений слова́ми сестри́, Оле́г до́вго мовча́в. |
| Пастка | дію дієприслівника виконує підмет | Поверну́вшись додо́му, ми повече́ряли. |
| Пастка | про людину, що діє, — підрядне речення з яки́й | Я ба́чу студе́нта, яки́й чита́є кни́жку. |
Односкладні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Означено-особове | присудок у 1-й чи 2-й особі; діяч відомий | Чита́єш цю кни́жку? |
| Неозначено-особове | 3-тя особа множини чи минулий час множини; діяч не названий | По ра́діо повідо́мили про погі́ршення пого́ди. |
| Безособове | присудок без підмета: форма на -но, -то або прислівник + було́ | Там усе́ пра́вильно запи́сано. |
| Називне | лише іменник у називному; присудка немає | Ве́чір. Прохоло́да. Спо́кій. |
| C1Означено-особове | 1-ша особа множини й наказовий спосіб | У субо́ту пої́демо за мі́сто. |
| C1Неозначено-особове | давальний: кого стосується дія; загальні твердження | Нам подали́ ча́ю. |
| C1Безособове | інфінітив, дієслова погоди й стану | Надво́рі вже світа́є. |
| C1Називне | іменник із означенням чи ряд іменників | Ти́хий ве́чір. Лю́ди, вогні́, му́зика. |
| C2Означено-особове | узагальнення: діє кожен | Лю́бимо люде́й щи́рих. |
| C2Неозначено-особове | увага на результаті: значення, близьке до пасивного | Две́рі вже пофарбува́ли. |
| C2Безособове | хто відчуває — у давальному; зворотне дієслово | Нам ста́ло стра́шно у те́мряві. |
| Пастка | у минулому часі безособовий присудок — було́ | У за́лі було́ ти́хо. |
Вставні слова й конструкції
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Порядок думок | по-пе́рше / по-дру́ге / по-тре́тє / о́тже | По-пе́рше, ми ма́ємо ма́ло ча́су. |
| Ймовірність | мо́же = можли́во | Мо́же, за́втра пої́демо до мо́ря? |
| Коми | на початку — кома після слова; всередині — коми з обох боків | Він, о́тже, не при́йде. |
| C1Контакт | зна́єш / розумі́єш / ба́чиш / ба́чите | За́втра в ме́не, зна́єш, важли́ві спра́ви. |
| C1Джерело й думка | на мою́ ду́мку / за його́ слова́ми | На мою́ ду́мку, це га́рне рі́шення. |
| C1Ставлення | на жаль / на ща́стя | На ща́стя, ніхто́ не постражда́в. |
| C2Приклад | напри́клад / зокрема́ | Ні́жність, напри́клад, не мо́жна описа́ти математи́чно. |
| C2Уточнення | то́бто / іна́кше ка́жучи | Ра́но вра́нці, то́бто, о п’я́тій, ми ви́їхали. |
| C2Підсумок | таки́м чи́ном / сло́вом | Таки́м чи́ном, ми ма́ємо два варіа́нти. |
| C2Кінець речення | кома стоїть перед вставним словом | Він не прийшо́в, на жаль. |
| Пастка | мо́же з інфінітивом — дієслово: коми немає | Він мо́же прийти́. |
Обставинні підрядні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Місце: де, куди́, зві́дки | там, туди́, зві́дти у головній частині; де, куди́, зві́дки у підрядній | Бібліоте́ка стої́ть там, де закі́нчується парк. |
| Порівняння | як / на́че / мов / ні́би: подібність до образу | Рі́чка лежа́ла нерухо́мо, на́че хтось розли́в срібло́. |
| Ступінь | таки́й … що при іменнику, так … що при дієслові | Вона́ ма́є таки́й го́лос, що всі замовка́ють. |
| Наслідок | так що: наслідок усього, про що йдеться в головній частині | Дощ ішо́в усю́ ніч, так що вра́нці рі́чка ви́йшла з берегі́в. |
| Допуст | скі́льки … не: дія повторюється, а наслідок той самий | Скі́льки ми не проси́ли, він не відчини́в две́рі. |
| Час: тоді́, коли́ | тоді́ виділяє момент, коли́ його уточнює | Вона́ усміха́ється тоді́, коли́ ду́має, що ніхто́ не ба́чить. |
| C2Однаковий спосіб | так, як: спосіб такий самий, як у зразка | Ми святку́ємо так, як святкува́ли на́ші діди́. |
| C2Причина | тому́ що — нейтральна причина, оскі́льки — відома підстава, адже́ — очевидна | Оскі́льки за́л зама́лий, ми перено́симо за́хід до університе́ту. |
| C2Допуст | хоч: у головній частині є протилежна дія, часто з проте́ | Надво́рі ще лежа́в сніг, хоч за календаре́м уже́ була́ весна́. |
| C2Кома | кома перед сполучником; навколо вставленої частини — дві коми | Ми живемо́ там, де ті́хо. / За́хід, оскі́льки за́л зама́лий, перенесли́. |
| Пастка | сполучне слово повторює напрямок співвідносного | Ми пої́демо туди́, куди́ веде́ ця доро́га. |
| C2Пастка | так як у значенні причини — росіянізм | Ми сиді́ли вдо́ма, тому́ що ішо́в дощ. |
Безсполучникові складні речення
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Відкрита структура | рівноправні частини — ряд подій чи станів; можна додати ще одну | Зашумі́в ліс, заспіва́ли пти́ці, задзвені́ли струмки́. |
| Закрита структура | дві частини залежать одна від одної: умова, протиставлення, час | Він мовча́в — вона́ говори́ла за двох. |
| Кома, крапка з комою | послідовність чи одночасність; крапка з комою — коли частини вже мають коми | Со́нце сі́ло, не́бо поги́сло; у селі́ засвіти́лися ві́кна. |
| Тире | наслідок, умова, протиставлення, час | Пові́яв ві́тер — посипа́лося ли́стя. |
| Двокрапка | друга частина пояснює першу або називає причину | Усе́ було́ я́сно: вони́ програ́ли. |
| C2Короткі частини | по́тім і тоді́ показують послідовність, а знак лишається комою | Споча́тку впа́ли сніги́, по́тім вда́рили моро́зи. |
| C2Пропущене дієслово | у другій частині на його місці стоїть тире | У лі́сі гриби́, на лу́зі — кві́ти. |
| C2Вибір знака | і — кома; то, але́ — тире; тому́ що — двокрапка | Ля́жеш пі́зно — вра́нці не вста́неш. |
| Пастка | причина — двокрапка, а не кома | Ми не пішли́ гуля́ти: надво́рі було́ сли́зько. |
| C2Пастка | без дієслова в другій частині не забуваємо тире | У лі́сі гриби́, на лу́зі — кві́ти. |
Словотвір
Словотвір
| Суфікс | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| -ач / -ак | хто це робить | виклада́ти → виклада́ч |
| -ець | хто звідки або хто це робить | Украї́на → украї́нець |
| -ка | жінка | виклада́ч → виклада́чка / украї́нець → украї́нка |
| -ння / -ення | дія; середній рід | чита́ти → чита́ння |
| -льня | місце, де це роблять | спа́ти → спа́льня |
| -ість | ознака як назва; жіночий рід | ра́дий → ра́дість |
| -н- | прикметник від назви часу, із закінченням -ій | ве́чір → вечі́рній |
| -ськ- | прикметник від назви місця | Львів → льві́вський |
| -о / по-…-ськи | прислівник від прикметника | швидки́й → шви́дко / украї́нський → по-украї́нськи |
| -ик / -к- / -чк- | щось мале або миле | стіл → сто́лик / сестра́ → сестри́чка |
| B2-авець / -івник | хто це робить, за заняттям | вико́нувати → викона́вець |
| B2-арня | місце, де працює така людина | лі́кар → ліка́рня |
| B2-еньк- / -ус- | пестливо | ріка́ → рі́ченька / ба́ба → бабу́ся |
| C1-ар / -яр | хто працює з предметом або місцем | бібліоте́ка → бібліоте́кар |
| C1-ок- | результат дії | дода́ти → дода́ток / внести́ → вне́сок |
| C1-ище | щось дуже велике | ві́тер → вітри́ще |
| C2-чк- / -ок | зменшувальне зі зміною приголосного | я́блуко → я́блучко / сніг → сніжо́к |
| C2-енн- | ознака дуже сильна | страшни́й → страше́нний |
| Пастка | нн, коли основа закінчується на н | о́сінь → осі́нній |
| Пастка | с основи й с суфікса дають одне с | Оде́са → оде́ський |
Складні слова й абревіатури
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Дефіс | частини рівноправні, між ними можна вставити «і» | науко́во-пізнава́льний |
| Разом | перша частина визначає другу; першим числівник | різномані́тний / двоя́русний |
| Скорочення | крапка після «р.», «вул.»; без крапки після «км» | 2024 р. / 5 км |
| Складноскорочене слово | частини слів, апостроф перед «ю», «я», «є», «ї» | Мін’ю́ст |
| C1Складний іменник | зі сполучним голосним — разом, без нього — дефіс | лісосте́п / хліб-сі́ль |
| C1Відмінювання | рівноправні частини змінюються обидві, після префікса — остання | хліб-сі́ль → хлі́ба-со́лі / А́встро-Уго́рщина → А́встро-Уго́рщини |
| C1Абревіатура | чоловічого роду на приголосний змінюється, на голосний — ні | на ЛА́Зі / з О́БСЄ |
| C2Рід складного слова | рід визначає закінчення | велодорі́жка / водолікува́ння |
| C2Складноскорочене слово | змінюється в усіх відмінках | у Кабмі́ні |
| Пастка | форма дво- у складному слові | двоя́русний |
| Пастка | одиниці виміру без крапки | 9 год / 20 хв |
Стилістика
Синтаксичні засоби виразності
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Звертання | будь-де в реченні, між комами | Прочита́йте, Ві́кторе, цю кни́жку. |
| Еліпсис | у відповіді лише нове | Щасли́вої доро́ги! — Дя́кую, і вам. |
| Повтор | подвоєне питальне слово перепитує | Окса́на ви́грала олімпіа́ду! — Хто-хто? |
| Вищий ступінь | ніж, за або від | Окса́на моло́дша, ніж я. / Окса́на моло́дша за мене́. / Окса́на моло́дша від мене́. |
| Образне порівняння | як або мов і образ | Вода́ чи́ста, як сльоза́. |
| Уточнення | прикладка в тому самому відмінку | Мій брат, лі́кар, живе́ в Оде́сі. |
| C1Риторичне питання | відповідь очевидна, її не чекають | Хто ж не лю́бить рі́дне мі́сто? |
| C1Текст | питання відкриває, повтор підкреслює | Що ми зна́ємо про рі́дне мі́сто? |
| C2Звертання | прикметник у називному, іменник у кличному | Шано́вний па́не го́лово! |
| C2Питання-підтвердження | чи не так після твердження | Ми всі хо́чемо ми́ру, чи не так?.. |
| Пастка | від вимагає родового відмінка | Окса́на моло́дша від мене́. |
| C2Пастка | на місці пропущеного дієслова стоїть тире | Я люблю́ я́блука, а Макси́м — гру́ші. |
Стилі мови
| Пункт | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Розмовний | зменшені форми, еліпсис | Дай, бабу́сю, води́чки! |
| Офіційно-діловий | формули, іменники, інфінітив у наказі | Пода́ти докуме́нти до пе́ршого ве́ресня. |
| Науковий | терміни й пасивні дієприкметники | Отри́маний розчи́н нагрі́ли до со́рока гра́дусів. |
| Публіцистичний | риторичні питання, оцінні епітети | Чому́ мі́сто так до́вго мовчи́ть про цю пробле́му? |
| Художній | тропи й інверсія | Реве́ та стогне́ Дніпр широ́кий. |
| Конфесійний | кличний відмінок і давні форми | Благослови́, Го́споди, на́шу зе́млю. |
| Епістолярний | Ви з великої, формули привітання й прощання | Сподіва́юся на Ва́шу ві́дповідь. |
| План тексту | вступ, основна частина, висновок | Чи гото́ве мі́сто до зими́? |
| C2Забарвлена лексика | нейтральні, застарілі, діалектні, фахові слова | говори́ти ≠ просторі́кувати |
| C2Зміна стилю | пасив стає активом, формули зникають | Ми нагрі́ли розчи́н до со́рока гра́дусів. |
| C2Реферат | стійкі звороти про зміст і думку автора | У статті́ йде́ться про вплив му́зики на на́стрій. |
| C2Пастка | згі́дно з вимагає орудного відмінка | Згі́дно з нака́зом відпу́стка почина́ється в ли́пні. |