# I pronomi personali

https://langs123.com/it/ukrainian/pronouns/personal-pronouns/
CEFR A1–A2 · 2026-10-18 · CC BY 4.0, langs123 contributors (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/)

> I pronomi personali я, ти, він, вона́, воно́, ми, ви, вони́ cambiano secondo il caso: мене́, мені́, мно́ю. Dopo una preposizione, i pronomi di terza persona prendono н-: Я його́ зна́ю. Я ї́ду до ньо́го.

## Scheda riassuntiva

| Punto | Regola | Esempio | Italiano |
| --- | --- | --- | --- |
| Soggetto | я / ти / він / вона́ / воно́ | Вона́ студе́нтка. | Lei è studentessa. |
| Accusativo | мене́ / тебе́ / нас / вас | Мене́ зва́ти Оле́г. | Mi chiamo Oleh. |
| Dativo | мені́ / тобі́ / нам / вам | Да́йте мені́, будь ла́ска, ка́ву. | Un caffè per me, per favore. |
| Terza persona | його́ / її́ / їх | Я її́ ча́сто ба́чу. | La vedo spesso. |
| Strumentale | мно́ю / тобо́ю / на́ми / ва́ми | Ході́ з на́ми! | Vieni con noi! |
| Dopo una preposizione | до ньо́го / з не́ю / у них | Я говорю́ з не́ю. | Parlo con lei. |
| Trappola | він, вона́ e воно́ seguono il genere del sostantivo, anche per le cose | Де мій стіл? — Він тут. | Dov'è il mio tavolo? — È qui. |

## Panoramica

| Persona | Singolare | Plurale |
| --- | --- | --- |
| 1ª | я | ми |
| 2ª | ти | ви |
| 3ª | він / вона́ / воно́ | вони́ |

- Anche per le cose si dice він, вона́ o воно́, secondo il genere del sostantivo: Це моя́ кни́жка. Вона́ ціка́ва. — Questo è il mio libro. È interessante.
- Il pronome soggetto si può omettere, perché la desinenza del verbo indica già la persona; si usa per dare rilievo alla persona e nelle frasi neutre: Ми живемо́ у Льво́ві. / Живемо́ у Льво́ві. — Noi abitiamo a Leopoli. / Abitiamo a Leopoli.

## Forma: genitivo, accusativo, dativo

| Nominativo | Genitivo e accusativo | Dativo |
| --- | --- | --- |
| я | мене́ | мені́ |
| ти | тебе́ | тобі́ |
| він / воно́ | його́ | йому́ |
| вона́ | її́ | їй |
| ми | нас | нам |
| ви | вас | вам |
| вони́ | їх | їм |

- I pronomi personali hanno una sola forma per il genitivo e l'accusativo: Ти мене́ чу́єш? / У ме́не є брат. — Mi senti? / Ho un fratello.
- Dopo una preposizione l'accento passa alla prima sillaba: мене́ → у ме́не, тебе́ → до те́бе.
- Il dativo indica la persona a cui si dà o si dice qualcosa: Я йому́ подзвоню́ за́втра. — Lo chiamo domani.

## Forma: strumentale e locativo

| Nominativo | Strumentale | Locativo |
| --- | --- | --- |
| я | мно́ю | на мені́ |
| ти | тобо́ю | на тобі́ |
| він / воно́ | ним | на ньо́му |
| вона́ | не́ю | на ній |
| ми | на́ми | на нас |
| ви | ва́ми | на вас |
| вони́ | ни́ми | на них |

- Il locativo ha sempre una preposizione: на, у, при: На ньо́му нова́ ку́ртка. — Indossa una giacca nuova.

## Dopo una preposizione

- Dopo una preposizione, le forme di terza persona prendono н-: його́ → ньо́го, йому́ → ньо́му, її́ → не́ї, їй → ній, їх → них, їм → ним: Ми ду́маємо про ньо́го. / Я ї́ду до не́ї. / У них є маши́на. — Pensiamo a lui. / Vado da lei. / Loro hanno una macchina.
- Possesso: у ньо́го є (lui ha). Vedi Avere: у мене є.

## Errori frequenti

| ✗ | ✓ | Regola |
| --- | --- | --- |
| Мені́ зва́ти Оле́г. | Мене́ зва́ти Оле́г. | зва́ти vuole l'accusativo: мене́ |
| Дя́кую вас. | Дя́кую вам. | дя́кувати vuole il dativo; «дякую вас» è un calco dal russo |
| Я ї́ду до його́. | Я ї́ду до ньо́го. | dopo una preposizione: ньо́го |
| Я говорю́ з вона́. | Я говорю́ з не́ю. | з vuole lo strumentale: не́ю |